Використання систем управління базами даних для збереження цифрового сліду історичних та соціокультурних подій

Анотація

У статті досліджено роль систем управління базами даних у збереженні цифрового сліду історичних та соціокультурних подій. Розглянуто сучасні методи організації та збе­рігання мультиформатної інформації, стандарти метаданих, а також приклади міжнарод­них і українських цифрових архівів. Дослідження спрямоване на вирішення проблеми переходу від традиційних фізичних методів до складних технологічних рішень для забез­печення довгострокової стійкості культурної спадщини.

Мета дослідження – розглянути конкретні підходи та технології реалізації баз даних для збереження цифрового сліду історичних і соціокультурних подій, продемонструвати їх практичне застосування у відновленні, систематизації та збереженні культурної спадщини з використанням сучасних ІТ-рішень. Обґрунтувати архітектурно-методологічну модель, не­обхідну для ефективного управління великими, гетерогенними масивами цифрового сліду.

Методи дослідження. Теоретичний аналіз наукових джерел, систематизація інфор­мації, огляд сучасних технологій баз даних, прикладний аналіз наявних цифрових архівів і культурних інформаційних систем. Порівняльний аналіз архітектурних парадигм (SQL vs. NoSQL); моделювання процесів (ETL-протоколи); методи інтелектуального аналізу даних (Data Mining) та обробки природної мови (NLP) для вилучення знань; вивчення метада­них і стандартів опису культурної інформації.

Наукова новизна. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні необхідності та переваг поліглотної архітектури стійкості (Polyglot Persistence) як найбільш ефективної моделі для роботи з Big Data у сфері культурної спадщини. Запропоновано комплексний підхід, що поєднує реляційні СУБД (для структурованих метаданих), документні NoSQL бази (для неструктурованого контенту) та графові СУБД (для моделювання мережевих взаємо­зв’язків). Обґрунтовано інтеграцію ETL-процесів та міжнародних стандартів (Dublin Core, CIDOC CRM) для забезпечення інтероперабельності, а також застосування інтелектуаль­них технологій машинного навчання (LDA, BERT-based) для тематичного моделювання.

Висновки. Реалізація баз даних із використанням сучасних СУБД і стандартів мета­даних значно підвищує надійність збереження, пошуку та взаємодії з цифровим слідом минулого, відкриваючи нові горизонти в цифрових гуманітарних науках та просвітницькій діяльності. Для ефективного архівування цифрового сліду критично необхідний перехід від монолітних RDBMS до комбінованої NoSQL-архітектури для досягнення необхідної го­ризонтальної масштабованості та забезпечення інтелектуального аналізу з використан­ням сучасних методів ML / NLP. Висновки підтверджують перспективність використання сучасних ІТ-технологій для довготривалого збереження історико-культурної інформації з урахуванням семантичних зв’язків і мультимедійного контенту.