http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/issue/feed Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022-07-11T23:54:48+03:00 Kotsyubivska Katerina \ Коцюбівська Катерина Іванівна kateryna@knukim.edu.ua Open Journal Systems <div class="cmp_notification callout">Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України від 29.06.2021 року № 735 за спеціальностями: 122 «Комп’ютерні науки», 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</div> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері» є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з проблематики в галузі інформаційних технологій та інновацій в соціокультурній сфері в розрізі комп’ютерних наук.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал започатковано у 2018 р. та адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, усім, хто досліджує теоретико-прикладні аспекти в галузі інформаціних технологій, комп’ютерних наук, графічної візуалізації, інформаційно-комунікаційних технологій в соціокультурній сфері.</p> <p><img src="http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/cover-digital-platform.jpg" alt="" width="355" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2617-796X (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2618-0049 (online)</p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> <br />№ 23225-13065 Р Серія КВ від 04.04.2018</p> <p><strong>Рік заснування:</strong> 2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> Трач Юлія Василівна</p> <p><strong>Заступник головного редактора:</strong> Гребеннік Ігор Валерійович</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> Коцюбівська Катерина Іванівна</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36, каб. 403</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380962171558">+38(096)217-15-58</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:infotech-soccult@knukim.edu.ua">infotech-soccult@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:kateryna@knukim.edu.ua">kateryna@knukim.edu.ua</a></p> <p style="text-align: justify;">Журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=http%3A%2F%2Finfotech-soccult.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://kanalregister.hkdir.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info.action?id=500279" target="_blank" rel="noopener"><strong>ERIH PLUS</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28109" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&amp;authuser=7&amp;user=tIwlSHUAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3401&amp;NAME=Digital_Platform:_Information_Technologies_in_Sociocultural_Sphere" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&amp;subAction=hits&amp;journalID=46941"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Digital%20Platform:%20Information%20Technologies%20in%20Sociocultural%20Sphere" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2617-796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e71915746e0fb0001d27677/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2617796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Digital-Platform-Information-Technologies-in-Sociocultural-Sphere-2617-796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://www.scilit.net/journal/4171400" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51480" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2618-0049&amp;qt=results_page" target="_blank" rel="noopener"><strong>Worldcat</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=%D0%9674805" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/255" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p> http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261292 Візуалізація баз даних реляційного типу 2022-07-11T22:06:12+03:00 Костянтин Булига piton54@ukr.net Олена Булига hellen.bulyga@gmail.com Микола Гузій nn05@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є демонстрація алгоритму візуалізації бази даних реляційного типу з використанням програмних продуктів MS Power BI в середовищі MS Excel.</p> <p><strong>Методом дослідження </strong>є хмарні технології обробки інформації.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є реалізація алгоритму візуалізації бази даних реляційного типу з використанням програмних продуктів MS Power BI в середовищі MS Excel.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Використання програмних продуктів MS Power Query і MS Power Pivot у середовищі MS Excel дає змогу представити наочно зведену інформацію з баз даних. У роботі на прикладі підключення цих продуктів до системи управління базами даних (СУБД) MS Acces показано можливість візуалізації бази даних за допомогою зведених таблиць і діаграм.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Костянтин Булига, Олена Булига, Микола Гузій http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261293 Мультибіометрична ідентифікація студента за його голосовими та візуальними біометричними показниками в процесі дистанційної освіти 2022-07-11T22:16:41+03:00 Тетяна Ковалюк tetyana.kovalyuk@gmail.com Анастасія Шевченко nastyashev99@gmail.com Наталія Кобець nmkobets@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– розкрити сутність мультибіометричної ідентифікації студента й обґрунтувати доцільність її застосування для покращення якості, мінімізувати похибки в процесі його розпізнавання із застосуванням голосових і візуальних біометричних ідентифікаторів, що зберігаються в аудіофайлах, відео- та фотозображеннях.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Застосовано системний підхід щодо визначення вимог до програмного забезпечення системи мультибіометричної ідентифікації людини, методи обробки звуку, моделі нейронних мереж як класифікатори, що ідентифікують особу за вектором голосових ознак, методи візуальної ідентифікації особи за відеопотоком і за фотозображеннями.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Набули подальшого розвитку методи виявлення голосових ознак диктора, методи ідентифікації та реєстрації особи за її голосовими ознаками, алгоритми візуальної ідентифікації особи за її зображеннями у відеопотоці та за фотозображеннями на базі алгоритмів Віоли-Джонса, Eigenface і FisherFace; розроблено архітектуру системи мультибіометричної ідентифікації людини.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Запропоновано мультибіометричну ідентифікацію студента за його голосовими та візуальними біометричними показниками для системи дистанційної освіти. Система передбачає витягнення акустичних характеристик із запису мови людини та подальше віднесення отриманих даних до одного з наперед заданих класів (дикторів). У ролі класифікатора застосовано багатошарову нейронну мережу (БШНМ). Класифікатор навчений на наборі даних з 43832 аудіофайлів від 108 дикторів. БШНМ на тестовій вибірці продемонструвала точність у 91 %. На етапі обробки кадрів відеопотоку здійснено виявлення обличчя в кадрі та розпізнавання виявленого обличчя. Розпізнавання облич у системі проводилося на основі пошуку найбільш відповідного шаблону базових зображень, що зберігаються в базі даних. Розроблено програмну систему для розпізнавання та індексації людей на відео одночасно з ідентифікацією особи за голосовими ознаками, щоб використовувати її в освітньому процесі для обліку відвідування дистанційних занять.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Тетяна Ковалюк, Анастасія Шевченко, Наталія Кобець http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261294 Сучасні диджитал-інструменти в професійному маркетинговому віртуальному середовищі фірми 2022-07-11T22:26:34+03:00 Юлія Романишин yulromanyshyn@gmail.com Оксана Лаба laba_oksana25@ukr.net Кароліна Мацюк kmatsyuk@gmail.com <p><strong>Мета статті </strong>– проаналізувати ефективність основних диджитал-інструментів і технологій у процесах здійснення маркетингової діяльності компанії в професійному віртуальному середовищі.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>У процесі дослідження використано загальнофілософські методи пізнання (аналіз і синтез – у роботі над виявленням стану використання диджитал- інструментів у маркетинговій діяльності), загальнонаукові (інформаційне моделювання, системний метод – під час вивчення досліджуваної проблеми та розробки маркетингової диджитал-концепції) і спеціальні методи (контент-аналіз – аналіз вебсайтів й облікових записів у соціальних мережах).</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>У дослідженні набули подальшого розвитку теоретико-практичні аспекти використання сучасних диджитал-технологій у професійному віртуальному середовищі фірми. Розроблений диджитал-базований маркетинговий концепт для ІТ-компанії.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Поєднання цифрових технологій із сучасними видами маркетингової діяльності в ІТ-компаніях базується насамперед на використанні новітніх інструментів для забезпечення продуктивних програмних рішень, які відповідають потребам інформаційного ринку. А також представляють високоякісні результати, які базуються на галузевому досвіді й успішних методологіях їх реалізації в ІТ-сфері, що вже довели свою ефективність у багатьох проєктах. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані у прикладних аспектах здійснення маркетингової діяльності ІТ-компанією COAX Software з метою досягнення поставлених маркетингових цілей. Технології та інструменти диджиталізації мають своє практичне застосування в компаніях, які готові до сучасних цифрових трансформацій, прагнуть розвиватися, інтегруватися в професійний віртуальний простір, зміцнювати свої позиції на ринку, розширювати клієнтську аудиторію та партнерські відносини засобами віртуальних комунікацій.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Юлія Романишин, Оксана Лаба, Кароліна Мацюк http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261296 CareBot – чат-бот «помічник з ментальної підтримки людини» 2022-07-11T22:35:19+03:00 Олександр Ткаченко aatokg@gmail.com Олександр Березовський berezovsky19@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем та перспектив щодо розробки чат-бота CareBot з можливістю, зокрема, ментальної підтримки людини на основі використання новітніх технологій.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (чат-боти). У статті розглянуто підходи до розробки та функціонування чат-бота CareBot.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є аналіз функціонування сучасних систем-месенджерів і чат-ботів, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власного чат-бота, що є помічником з ментальної підтримки користувача; опис деяких аспектів такої розробки.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У роботі досліджено наявні погляди на сучасні чат-боти, які можуть бути використані з метою розробки власного чат-бота – помічника людини. Ураховуючи результати проведеного аналізу, ухвалено рішення щодо розробки чат-бота CareBot для покращення емоційного стану людини.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Ткаченко Олександр, Березовський Олександр http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261297 Використання нейронних мереж під час розпізнавання голосових команд 2022-07-11T22:43:20+03:00 Костянтин Ткаченко tkachenko.kostyantyn@gmail.com Владислав Брусєнцев vladbrusentcev1@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем та перспектив щодо розробки систем розпізнання голосових команд з використанням можливостей нейронних мереж та новітніх нейромережевих технологій.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (системи розпізнавання голосових команд). У статті розглянуто наявні системи й алгоритми розпізнання.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є аналіз функціонування сучасних систем розпізнавання голосових команд, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власної системи розпізнавання на основі використання покращених мовленнєвих моделей і рекурентної нейронної мережі, що навчається.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Доведено ефективність використання нейронних мереж для завдань розпізнавання голосових команд. Розроблено систему розпізнавання мовлення на основі нейронних мереж з використанням покращеної мовленнєвої моделі.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Костянтин Ткаченко, Владислав Брусєнцев http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261298 Використання технологій доповненої реальності в сучасних медіатеках 2022-07-11T22:53:21+03:00 Світлана Хрущ svektor.ua@gmail.com <p><strong>Метою</strong> <strong>дослідження</strong> є огляд можливого застосування технологій доповненої реальності в сучасних медіатеках й аргументація доцільності використання інноваційних розробок у створенні оновленого інформаційного простору бібліотек.</p> <p><strong>Методологія</strong> <strong>дослідження</strong> базується на аналізі наявних інноваційних технологій, що використовуються в бібліотеках для осучаснення медіапростору, зокрема шляхів застосування доповненої реальності під час трансформації інформаційних центрів у медіатеці.</p> <p><strong>Наукова</strong> <strong>новизна</strong><strong>. </strong>У роботі представлено огляд наявних шляхів застосування технології доповненої реальності в організації інформаційного простору сучасних медіатек, а також запропоновано нові технологічні шляхи розвитку бібліотек і наведено приклади застосування AR.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Використання технології доповненої реальності в розвитку медіатек не є абсолютно новою тенденцією. Усім давно знайомі книги доповненої реальності, казки, навчальні матеріали. Також не є абсолютною інновацією використання AR в наукових дослідженнях. Приймаючи виклики сьогодення, бібліотека не має залишатися звичним для всіх книгосховищем, єдиною інновацією, де є застосування сучасних цифрових технологій для доступу до ресурсів книгозбірні. Викликана прогресом інформаційного суспільства трансформація бібліотеки в медіатеку передбачає створення кардинально нового інформаційного простору, де забезпечуватимуться різноманітні інформаційні потреби користувачів: від освітніх до планування подорожей. Такий підхід неминуче вимагає застосування цифрових технологій, зокрема технологій віртуальної та доповненої реальності. У статті розглянуто різноманітні шляхи застосування AR-технологій, а також наведено результати опитування студентів щодо створення інноваційного бібліотечного простору.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Світлана Хрущ http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261282 Хмарна LMS візуалізації статистичних даних 2022-07-11T20:28:24+03:00 Костянтин Булига piton54@ukr.net Олена Булига hellen.bulyga@gmail.com Катерина Коцюбівська katysivak@gmail.com <p><strong>Метою</strong> <strong>статті</strong> є створення хмарної LMS (Learning Management System) аналізу та візуалізації статистичних даних.</p> <p><strong>Методом дослідження </strong>є хмарні технології обробки інформації.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є реалізація нового навчального курсу використання сучасних засобів візуалізації даних у вигляді хмарної LMS.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Викладений у статті матеріал дає наочний приклад використання хмарних технологій у дистанційній освіті. Матеріали навчального курсу «Інформаційно-аналітичні програми і послуги» реалізовані у вигляді хмарної LMS на основі платформи Google Classroom з використанням сучасної структури подання матеріалу.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Костянтин Булига, Олена Булига, Катерина Коцюбівська http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261283 Мотивація до самонавчання як умова формування професійних компетенцій 2022-07-11T20:42:00+03:00 Ігор Байда dinamoihor@ukr.net Володимир Міронов vovamironov91@gmail.com Наталія Мятенко stella_lati@ukr.net <p><strong>Мета статті </strong>– розглянути основні складові мотивації в навчанні та визначити шляхи підвищення пізнавальної мотивації студентів до самоосвіти; схарактеризувати процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної освіти та концепції формування мотивації студентів до самоосвіти.</p> <p><strong>Методологію </strong>становлять принципи науково-педагогічного дослідження і педагогічного спостереження, системний підхід, а також методи систематизації та узагальнення (для розуміння сукупності чинників, механізмів і процесів, що охоплює поняття мотивації; аналізу основних концепцій формування мотивації студентів до самоосвіти).</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає у визначенні шляхів формування мотивації пізнавальної самостійності як динамічного процесу, що визначає людську поведінку.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Поняття мотивації охоплює сукупність чинників, механізмів, процесів, які стимулюють виникнення реальної або потенційно направленої активності, зокрема формування мотивації до самонавчання. Наголошено, що науково-пізнавальний мотив сприяє високому рівню самостійності особи, яка не потребує зовнішніх стимулів. Водночас варто враховувати методологію підвищення пізнавальної мотивації студентів до самоосвіти, розглядаючи мотивацію як процес спонукання до дії для досягнення певної мети. Доведено, що шляхами формування пізнавальної самостійності можуть бути способи засвоєння навчального матеріалу, порядок комплектування студентів у групи, відношення між мотивом і метою, наявність і доступність навчально-методичного забезпечення, застосування інтерактивних технологій, створення викладачем проблемної ситуації та винайдення шляхів її розв’язання, процесуальна теорія очікування, організація мотиваційного ефекту, а також методи інтроспекції, ігрові технології, психолого-педагогічні тренінги, методичні засоби комунікативної атаки, доведення та переконання, сугестія, долання перешкод, делегування, закріплення позитивного враження, розв’язання проблемних завдань за допомогою діалогічної розмови, застосування інтерактивних технологій.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Ігор Байда, Володимир Міронов, Наталія Мятенко http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261284 Особливості застосування PR-технологій у закладах вищої освіти сфери культури 2022-07-11T21:06:18+03:00 Марина Зацерківна zatserkivna@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– виявити особливості застосування PR-технологій у закладах вищої освіти (ЗВО) сфери культури.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Задля ефективного досягнення мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, спостереження, а також системний підхід. Це все дало змогу проаналізувати та визначити особливості застосування PR-технологій у ЗВО сфери культури.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Виявлено напрями організації PR закладів вищої освіти й особливості застосування PR-технологій у закладах вищої освіти саме у сфері культури.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Отже, напрямами організації PR закладів вищої освіти у сфері культури є: загальна комунікація ЗВО (внутрішня та зовнішня); встановлення й підтримка стійких зв’язків зі ЗМІ; переконання цільових аудиторій у надійності послуг ЗВО; лобізм; консультування. Інформування та організація спеціальних заходів стають сьогодні частиною комплексного підходу до розв’язання комунікативних завдань, основою якого є визначення і дотримання місії ЗВО. Уявлення про місію є інструментом формування загального образу ЗВО нарівні зі створенням візуального стилю, організацією представництва в інтернеті тощо. Як інструмент управління ЗВО PR забезпечує посилення конкурентних переваг ЗВО на ринку освітніх послуг. На підставі оцінювання конкурентоспроможності студентів, випускників, професорсько-викладацького складу, методичних, наукових і технічних засобів навчання, власних основних засобів (навчальних і допоміжних корпусів, обладнання), бібліотеки та лекційних аудиторій ЗВО обирає відповідні PR-технології. Особливості їх застосування ЗВО сфери культури полягають у тому, що з допомогою PR-технологій можна забезпечити формування в цільових аудиторій образу надійного ЗВО, готового до співпраці; позитивного ставлення до ЗВО сфери культури; утвердження духовних і культурних цінностей.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Марина Зацерківна http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261286 Інноваційні підходи до дистанційного навчання студентів культурно-мистецького профілю 2022-07-11T21:19:37+03:00 Олена Іващенко Alena_burn@ukr.net Вікторія Подгаєцька Vicochka17@ukr.net Богдан Буряк bodik4000@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– визначити інноваційні підходи до дистанційного навчання студентів культурно-мистецького профілю.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи спостереження та аналітично-педагогічного дослідження, системний підхід й узагальнення в процесі вивчення проблеми впровадження інноваційних методів навчання під час здобування освіти дистанційно.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Установлено, що під час підготовки студентів культурно-мистецького профілю на засадах застосування інноваційних підходів рекомендують теорію та практичну роботу, тобто процесну, викладати одночасно. Визначено, що в процесі професійної підготовки студентів культурно-мистецького профілю викладачі застосовують професійно-спрямовані iнтерактивнi ігрові методи.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Установлено, що інноваційний підхід полягає в сучасному моделюванні, організації нестандартних лекційно-практичних, семінарських занять тощо. Визначено, що впровадження інноваційного підходу є складним процесом через велику кількість змінних, які слід ураховувати як на навчальному курсі, так і на індивідуальному рівні. Визначено, що перехід до дистанційного навчання, заснованого на застосуванні інноваційного підходу, буде корисним як студентам, так і викладачам культурно-мистецького профілю. З’ясовано, що після завершення навчальної програми під час підготовки студентів культурно-мистецького профілю на засадах інноваційного підходу майбутній фахівець повинен розвинути навички за такими профільними вимірами, як створення, виконання й оцінювання та аналіз. Визначено, що внаслідок підготовки студентів культурно-мистецького профілю на засадах інноваційного підходу вони отримають такі ключові навички: навички спілкування, аналітичність, відкритий розум і здатність переходити межі обмежень та експериментувати з новими ідеями, креативність, критичність та дослідницькі навички, самосвідомість, самопрезентацію, здатність ефективно реагувати на зворотний зв’язок, роботу в команді та співпрацю, уміння мислити, управління часом й організаційні навички, стійкість і самодисципліну.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Олена Іващенко, Вікторія Подгаєцька, Богдан Буряк http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261288 Методи впорядкувань у комп’ютерних науках та інформаційних технологіях 2022-07-11T21:26:53+03:00 Олександр Овсяк ovsjak@ukr.net Ігор Оконченко archiglaz@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є аналіз відомих методів упорядкувань у комп’ютерних науках.</p> <p><strong>Методи дослідження: </strong>методи упорядкованих пар, відношень, нумерація Геделя, система алгоритмічних алгебр Глушкова.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає у створенні методу як опису, так і перетворень упорядкувань.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У методах упорядкованих пар, відношень, нумерації Геделя, математичної логіки, машинах Поста і Тюрінга, модифікованої системи алгоритмічних алгебр Глушкова відсутня можливість еквівалентних перетворень упорядкувань, які наявні в алгоритмах.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Олександр Овсяк, Ігор Оконченко http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261291 Системи управління дистанційним навчанням 2022-07-11T21:55:15+03:00 Ольга Ткаченко oitkachen@gmail.com Владислав Тирков tetabait@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем та перспектив щодо розробки систем управління навчальними процесами з можливістю підтримки тих, хто навчається дистанційно, використовуючи новітні технології.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (системи управління навчальними процесами). У статті розглянуто підходи до розробки та функціонування системи управління навчанням.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є аналіз функціонування сучасних систем управління навчанням і систем навчання, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власної системи управління навчанням, що є актуальним у сучасних умовах онлайн-навчання.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У роботі розглянуто відомі погляди на дистанційне навчання, проаналізовано сучасні інформаційні системи управління дистанційним навчанням. Ураховуючи результати проведеного аналізу, прийнято рішення щодо розробки інформаційної системи управління навчальними процесами в умовах дистанційної освіти.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Ольга Ткаченко, Владислав Тирков http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261300 Інформаційні технології в домашній автоматизації за концепцією «Розумний дім» 2022-07-11T23:08:52+03:00 Костянтин Галагура kostiantyn.halahura@nure.ua Ігор Гребеннік igor.grebennik@nure.ua Олена Чайковська oachaikovska@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– огляд та виявлення проблем систем автоматизації управління житловою спорудою за концепцією «Розумний дім».</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базується на системному підході, аналізі джерел, методах побудови комп’ютерних мереж, інформаційних технологіях.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Отримали подальший розвиток інформаційні технології реалізації систем автоматизації за концепцією «Розумний дім».</p> <p><strong>Висновки. </strong>У дослідженні проведено огляд галузі домашньої автоматизації за концепцією «Розумний дім», що є важливим напрямом інтернету речей. На основі аналізу відповідних джерел за напрямом дослідження виявлено низку проблем у наявних підходах до створення систем «Розумного дому».</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Костянтин Галагура, Ігор Гребеннік, Олена Чайковська http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261301 Використання цифрових технологій у діяльності Волинської обласної бібліотеки для дітей 2022-07-11T23:23:44+03:00 Олександр Дем’янюк adem51@ukr.net Надія Конон nadiakonon55@gmail.com <p><strong>Мета статті </strong>– виявити та розкрити сутність упровадження і вдосконалення автоматизованої бібліотечної інформаційної системи «Марк-SQL» у Волинській обласній бібліотеці для дітей, вивчити раціональність використання цифрових технологій і бібліотечних ресурсів.</p> <p><strong>Методи дослідження </strong>базуються на застосуванні системного підходу як загальнонаукового принципу здійснення комп’ютеризації бібліотечних процесів з метою пошуку потенційних користувачів через усі можливі канали комунікації безпосередньо серед дітей.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає в тому, що у статті набули подальшого вивчення та розвитку інноваційні підходи до розширеного запровадження новітніх бібліотечних інформаційних технологій у практичній діяльності книгозбірні. Також розкрито та проаналізовано окремі поняття: «вебурок», «профорієнтаційний проєкт».</p> <p><strong>Висновки. </strong>У дослідженні звернено увагу на трансформацію форм і методів надання сучасних якісних бібліотечних послуг, роботу книгозбірні в дистанційному режимі з використанням сучасних цифрових технологій, за яких бібліотека, особливо в кризовий період, по-новому шукає свою парадигму. Простежено тенденцію швидкого зростання в бібліотеках електронних ресурсів, які необхідно не тільки накопичувати, а й зберігати, використовувати, популяризувати серед користувачів за освітнім і навчальним призначенням. Для популяризації зміненого іміджу бібліотечних закладів серед молодого покоління запроваджують комунікаційні кампанії, скеровані на школярів, задля усвідомлення ролі читання в розвитку критичного та креативного мислення, залучення до використання ІТ-технологій.</p> <p>Виявлено, що використання автоматизованих технологій дає змогу розкривати сучасні інноваційні форми бібліотечної діяльності, які спонукають відвідувачів повертатися до літератури, суспільних цінностей, сприяють через залучення дітей зацікавленню батьків, які переважно втратили інтерес до бібліотеки, а відповідно і до книги.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Олександр Дем’янюк, Надія Конон http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261302 Сучасні університетські бібліотеки як осередки комунікації: науковий аспект 2022-07-11T23:31:56+03:00 Галина Салата sergeantaprodos.kpi.ua@ukr.net <p><strong>Мета статт</strong>і – дослідити сучасні університетські бібліотеки як осередки комунікацій крізь призму наукових і суспільних аспектів.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Для реалізації поставленого завдання використано деякі теоретичні та загальнонаукові методи дослідження, серед яких відзначимо аналіз, синтез, індукцію та дедукцію, конкретизацію. Не менш важливим став і метод порівняння, за допомогою якого вдалося зіставити практику використання університетських бібліотек в Україні та інших європейських країнах. У роботі застосовано й метод абстрагування, використаний під час аналізу загальнотеоретичних підходів і формування рекомендацій щодо застосування простору університетських бібліотек у сучасних закладах вищої освіти в Україні, який передбачає сходження від абстрактних уявлень до конкретних фактів.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Уперше відзначено важливий та недооцінений вектор розвитку наукового простору університетських бібліотек, що дасть змогу оптимізувати їхню діяльність у майбутньому, перетворити зі звичайних читальних залів на креативний науковий простір, вигідний і доступний відвідувачам.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У статті розглянуто особливості функціонування сучасних університетських бібліотек крізь призму комунікативної функції. Головну увагу звернено на трансформацію бібліотечного простору та його орієнтацію на сучасні вимоги формування творчої «території» для проведення наукових конференцій, у тому числі міжнародних, вільного обміну думками під час студентських турнірів, екскурсій та урочистих подій, семінарів чи прочитання доповідей тощо. Установлено, що університетські бібліотеки за сучасних умов є універсальними закладами, які виконують значно ширші функції пошуку інформації, ніж вважали дотепер. Досі академічна спільнота недостатньо усвідомлювала й розуміла цей процес. Як показав аналіз кількох проєктів, за сучасних умов можливою є подальша розробка цього аспекту.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Галина Салата http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261303 Практики цифрового сторітелінгу для фахівців інформаційної справи 2022-07-11T23:39:36+03:00 Марина Толмач margo.tolmach@gmail.com <p>Одним з напрямів Стратегії розвитку бібліотечної справи до 2025 року визначено розвиток ефективних комунікацій, що потребує застосування сучасних методів комунікації. Сторітелінг як один з методів представлення інформації вже понад десятиліття застосовують у маркетингу, рекламі, копірайтингу, педагогіці, журналістиці.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>полягає в окресленні застосування цифрового сторітелінгу як нової форми комунікації з користувачами, аналізі впровадження вибіркової компоненти «Цифровий сторітелінг» до програми підготовки фахівців інформаційної справи.</p> <p>Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: аналіз наукових публікацій з теми дослідження; ознайомлення з досвідом використання цифрового сторітелінгу в діяльності фахівців з інформаційної справи, презентацію досвіду впровадження вибіркової освітньої компоненти в освітній процес та формування компетентностей, що відповідають професійній діяльності фахівців інформаційної справи.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базується на загальнонаукових і спеціальних методах. Зокрема, використано загальнонаукові принципи системності та всебічності пізнання, єдності теорії та практики. Застосовано методи аналізу, синтезу й узагальнення, контент-аналізу, спостереження, прогнозування.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності використання методів цифрового сторітелінгу в діяльності бібліотек, що стало підґрунтям для впровадження дисципліни «Цифровий сторітелінг» для здобувачів освіти за спеціальністю «Інформаційна, архівна та бібліотечна справа» у Київському національному університеті культури і мистецтв.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Наголошено на важливості ефективної комунікації бібліотек і застосуванні інноваційних методів роботи з користувачами, зокрема запропоновано використовувати сторітелінг. Досліджено застосування цифрового сторітелінгу для реалізації комунікаційної функції бібліотек в умовах віртуалізації бібліотечного простору. Презентовано досвід упровадження дисципліни «Цифровий сторітелінг» в освітній процес, окреслено компетентності, що формуються дисципліною, проаналізовано їх відповідність професійній діяльності фахівців інформаційної справи.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Марина Толмач http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261305 Використання багатошарової LSTM-нейромережі в процесі розпізнавання друкованих текстів 2022-07-11T23:47:56+03:00 Костянтин Ткаченко tkachenko.kostyantyn@gmail.com Олексій Зуєнко a.zuenko.a@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем та перспектив щодо розробки систем розпізнавання друкованих текстів на основі використання нейронних мереж.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (системи розпізнавання друкованих текстів). Розглянуто підходи до розробки та функціонування систем розпізнавання на основі нейромереж.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є розробка власного підходу до розпізнавання текстів на основі нейронних мереж, результати якого використано під час розробки власної системи розпізнавання друкованих текстів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У роботі розглянуто відомі погляди щодо розпізнавання образів на прикладі друкованих текстів, проаналізовано сучасні підходи з використанням нейромереж та їх навчанням. Ураховуючи результати проведеного аналізу, ухвалено рішення щодо розробки системи розпізнавання мов друкованих текстів з використанням нейромереж, що навчаються.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Костянтин Ткаченко, Олексій Зуєнко http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261306 Реклама книги: сучасний науковий погляд та практичний досвід 2022-07-11T23:54:48+03:00 Юрій Горбань y.i.gorban@gmail.com <p>Докорінні зміни в різних сферах життя останніх десятиліть в умовах стрімкого розвитку інформаційного суспільства здійснили вплив на осмислення ролі, функцій і соціальної значущості книги.</p> <p>Популяризація української думки, слова, книги сьогодні набуває нового, визначального сенсу. У часи, коли національна культурна спадщина стає ідентифікатором самобутності нашого народу, питання реклами українського друкованого видання стають актуальними та значущими. Адже трансформації книговидавничої галузі нерозривно пов’язані зі змінами культурного простору. Представлена монографія В. Кулаковської «Реклама книги в незалежній Україні: стан, проблеми та перспективи» визначається доречністю та доцільністю порушених тем і є самостійним, оригінальним дослідженням. Соціоекономічна ситуація незалежної України породила принципово нову дослідну проблему – місце книжкової реклами в книговидавничому виробництві, її особливості у порівнянні з іншими рекламними комунікаціями, її соціолінгвістичні параметри, оскільки саме в правильному використанні потенціалу книжкової реклами за нових умов убачаємо один зі способів виходу з кризи, властивої книговидавничій сфері.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Юрій Горбань http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/261299 Застосування універсального дизайну під час розробки веборієнтованих інформаційних ресурсів 2022-07-11T22:57:24+03:00 Ірина Бородкіна borir@ukr.net Георгій Бородкін george.borodkin@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є аналіз і розкриття сутності застосування принципів універсального дизайну під час розробки веборієнтованих інформаційних ресурсів.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Для досягнення мети дослідження використано аналітичний метод, який дав змогу проаналізувати принципи універсального дизайну та визначити особливості їх застосування під час розробки веборієнтованих інформаційних ресурсів.</p> <p><strong>Новизна дослідження </strong>полягає в тому, що у статті набули розвитку принципи універсального дизайну в аспекті їх використання під час розробки веборієнтованих інформаційних ресурсів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Проаналізовано наявні проблеми та перспективи застосування принципів універсального дизайну під час розробки веборієнтованих інформаційних ресурсів. Ураховуючи результати проведеного аналізу, розроблено систему рекомендацій, яких слід дотримуватися для покращення умов використання та доступності веборієнтованих інформаційних ресурсів.</p> 2022-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 Ірина Бородкіна, Георгій Бородкін