Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/ <div class="cmp_notification callout">Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України від 29.06.2021 року № 735 за спеціальностями: 122 «Комп’ютерні науки», 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</div> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері» є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з проблематики в галузі інформаційних технологій та інновацій в соціокультурній сфері в розрізі комп’ютерних наук.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал започатковано у 2018 р. та адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, усім, хто досліджує теоретико-прикладні аспекти в галузі інформаціних технологій, комп’ютерних наук, графічної візуалізації, інформаційно-комунікаційних технологій в соціокультурній сфері.</p> <p><img src="http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/cover-digital-platform.jpg" alt="" width="355" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2617-796X (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2618-0049 (online)</p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> <br />№ 23225-13065 Р Серія КВ від 04.04.2018</p> <p><strong>Рік заснування:</strong> 2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> Трач Юлія Василівна</p> <p><strong>Заступник головного редактора:</strong> Гребеннік Ігор Валерійович</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> Коцюбівська Катерина Іванівна</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36, каб. 403</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380962171558">+38(096)217-15-58</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:infotech-soccult@knukim.edu.ua">infotech-soccult@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:kateryna@knukim.edu.ua">kateryna@knukim.edu.ua</a></p> <p style="text-align: justify;">Журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=http%3A%2F%2Finfotech-soccult.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://kanalregister.hkdir.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info.action?id=500279" target="_blank" rel="noopener"><strong>ERIH PLUS</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28109" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&amp;authuser=7&amp;user=tIwlSHUAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3401&amp;NAME=Digital_Platform:_Information_Technologies_in_Sociocultural_Sphere" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&amp;subAction=hits&amp;journalID=46941"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Digital%20Platform:%20Information%20Technologies%20in%20Sociocultural%20Sphere" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2617-796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e71915746e0fb0001d27677/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2617796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Digital-Platform-Information-Technologies-in-Sociocultural-Sphere-2617-796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://www.scilit.net/journal/4171400" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51480" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2618-0049&amp;qt=results_page" target="_blank" rel="noopener"><strong>Worldcat</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=%D0%9674805" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/255" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p> Kyiv National University of Culture and Arts uk-UA Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2617-796X <p>Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.</p><p>Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.</p><p>Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.</p> Використання методів програмної інженерії під час моделювання бізнес-проєктів у сфері послуг http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247486 <p><strong>Мета</strong><strong> дослідження</strong> – обґрунтувати перспективи використання методів програмної інженерії під час розробки проєктів підприємств готельно-ресторанного бізнесу, а також продемонструвати можливості сучасних інформаційних технологій під час проєктування великих об’єктів готельного бізнесу.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Використано метод системного аналізу, структурного моделювання, а також CASE-засоби програмної інженерії, зокрема лінійку CASE-засобів BPwin, AllFusion Process Modeler 7, erwin Data Modeler (Erwin user community), яка дає змогу в автоматичному режимі побудувати модель IDEF0 будь-якої складності.</p> <p><strong>Новизною дослідження </strong>та практичним значенням отриманих результатів є демонстрація можливостей методів програмної інженерії під час розробки бізнес-проєктів у сфері послуг.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Інновації – вирішальний фактор визначення нових технологій управління в готельно-ресторанному та туристичному бізнесі. Розвиток сучасних інформаційних технологій значно спрощує етап проєктування бізнес-процесів за допомогою ієрархічного представлення об’єктів предметної сфери у вигляді графічних структур. Це дає змогу забезпечити групову роботу над створенням моделі з безпосереднім залученням усіх аналітиків і спеціалістів, які беруть участь у створенні проєкту. Є значна кількість програмних продуктів, які дають змогу автоматизувати побудову графічних моделей. На сьогодні актуальним є застосування їх у сфері послуг. У статті наведено приклад використання CASE-технології для створення функціональної моделі сучасного готелю.</p> Костянтин Булига Олена Булига Катерина Коцюбівська Авторське право (c) 2021 Костянтин Булига, Олена Булига, Катерина Коцюбівська http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 219 227 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247486 Деякі аспекти автоматизованого впровадження залежностей у мові РНР http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247488 <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем і перспектив використання принципу впровадження залежностей під час розробки вебзастосунків мовою РНР.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (вебтехнології та вебзастосунки). У статті розглянуто відомі підходи до інверсії управління на основі використання шаблону впровадження залежностей.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є розв’язання проблем інверсії управління на основі шаблону під час проєктування вебзастосунків.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Проаналізовано наявні проблеми та перспективи застосування принципу впровадження залежностей у вебзастосунках, що мають програмний код, написаний мовою РНР. Враховуючи результати проведеного аналізу, розроблено систему автоматизації впровадження залежностей, яка має важливе значення для розв’язання проблем підвищення ефективності процесів розробки вебзастосунків мовою РНР.</p> Ольга Ткаченко Микита Русаков Авторське право (c) 2021 Ольга Ткаченко, Микита Русаков http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 228 240 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247488 Single Page Application для застосунку відстеження погодних умов http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247490 <p><strong>Метою статті </strong>є огляд концепцій для створення вебзастосунків, аналіз переваг і недоліків сучасних технологій для прогнозування погодних умов. У статті представлено сучасні клієнт-серверні технології. Докладно розглянуто концепцію Single Page Application та інші технології, що дають змогу взаємодіяти між клієнтом і сервером у режимі онлайн. Представлена розробка застосунку для відстеження погодних умов на основі архітектури застосунку SPA.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є опрацювання теоретичної інформації та проведення аналізу архітектури застосунку, побудованого за принципом SPA, проведення аналізу переваг і недоліків підходів взаємодії клієнтської частини із сервером, використання бібліотек Angular, Vue, React, використання API для створення застосунків.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є аналіз сучасних концепцій і технологій, що дають змогу розробляти вебзастосунки, за допомогою яких можна збудувати сучасний вебзастосунок концепції Single Page Application; наведено докладний аналіз бібліотек Angular, Vue, React і взаємодію користувача з такими системами, аналіз технології Service Workers як способу хешування.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У статті проведено аналіз сучасних технологій створення вебзастосунків, наведено їх переваги та недоліки, розглянуто концепцію Single Page Application та описано розробку застосунку для відстеження погодних умов, наведено аналоги для порівняльної характеристики, розглянуто проблеми, які виникали в процесі взаємодії клієнтської частини із сервером до застосування принципів SPA.</p> Ірина Овчарук Олександр Горбенко Авторське право (c) 2021 Ірина Овчарук, Олександр Горбенко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 241 249 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247490 Цифрова дипломатія в контексті сучасних інформаційних комунікацій http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247492 <p><strong>Мета статті</strong> – з’ясувати сутність цифрової дипломатії як нової комунікативної практики та складової публічної дипломатії.</p> <p><strong>Методологія дослідження</strong> ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу, що дало змогу з’ясувати специфіку дискурсу цифрової дипломатії.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> одержаних результатів полягає у спробі комплексного аналізу дискурсу цифрової дипломатії як складової публічної дипломатії в предметній сфері інформаційної справи.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Звернено увагу на те, що завдяки розробці нових методів аналізу поведінки користувачів соціальних мереж цифрова дипломатія стала надефективним інструментом не лише в політичних інформаційних кампаніях, а й у культурній політиці. З цією метою використовують сервіси та спеціальні вебзастосунки SocioViz, NVivo, Google Trends та ін. На сьогодні ефективність меседжу в цифровій дипломатії досягається через максимальне розширення діапазону читачів і глядачів. З’ясовано, що цифрова дипломатія володіє можливостями для реалізації політики «м’якої сили», вироблення узгоджених дій з метою подолання суспільством і політичних, і соціокультурних криз, а також розроблення заходів для їх запобігання. Наголошено на тому, що обробка big data та використання штучного інтелекту для цілей цифрової дипломатії є вимогою часу (так звана дипломатія даних, data diplomacy).</p> Юлія Чепелюк Авторське право (c) 2021 Юлія Чепелюк http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 250 258 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247492 Переосмислення діалогу культур в умовах глобальної комунікації та інформаційної революції http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247493 <p><strong>Мета дослідження </strong>– виявити особливості діалогу культур в умовах глобальної комунікації та інформаційної революції, розкрити зміни принципу діалогу культур у нових умовах і показати вплив культури на сучасні міжнародні відносини.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Аналітичний метод дослідження, який базується на методах аналізу та синтезу, використано задля розкриття самої сутності діалогу та розкриття його як універсального методу дослідження не лише особистості, а й культури, коли культурна основа перетворює діалог на потребу повсякденного буття людей.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Виявлено особливості діалогу як основи міжкультурної взаємодії в умовах сучасності. Розкрито та проаналізовано поняття «діалогу» та «дискусії», а також «внутрішньоособистісного діалогу» у свідомості кожної людини, де наявні дві різні позиції.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У дослідженні проаналізовано нові підходи до принципу діалогу культур для міжкультурної взаємодії, а також обставини, за яких культура в періоди кризи по-новому шукає свою парадигму. Показано, що сучасна культура вступає в діалог лише як цілісність, що характеризується єдністю смислів, їх довершеністю та визначеністю. Підкреслено, що кожна окрема культура вступає в діалог у власній неповторній манері. Доведено, що культура не може існувати поза вічним пошуком Іншого, порівнянням і зіставленням з ним. Досліджено потребу міжкультурної комунікації для ефективної розбудови сучасних міжнародних відносин на основі взаємоповаги й толерантності.</p> Інна Костиря Марина Шевченко Авторське право (c) 2021 Інна Костиря, Марина Шевченко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 259 269 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247493 Думай як шахрай, або як підвищити унікальність тексту http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247496 <p><strong>Мета</strong><strong> статті</strong> – дослідити й теоретично обґрунтувати способи підвищення відсотка унікальності наукової праці, визначивши основні методи модифікації тексту на основі вивчення принципів роботи сайтів, діяльність яких спрямована на штучне підвищення оригінальності поданого матеріалу.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Для досягнення мети використано такі загальнонаукові методи дослідження, як емпіричний, метод аналізу, логічний метод, порівняння, експеримент і метод візуалізації.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Уперше описано принцип роботи таких сайтів, як «Перший український сервіс підвищення унікальності та зменшення плагіату», «Підвищити-антиплагіат.рф», «Анти-антиплагіат.рф», «Антиплагіат кілер», механізм дії яких полягає в штучному підвищенні оригінальності тексту.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У процесі дослідження встановлено, що яскраві заголовки сайтів, які обіцяють підняти відсоток унікальності роботи, не є гарантією того, що подібне шахрайство не помітять під час перевірки. Виявлення методів модифікації тексту наукового дослідження – одне із завдань фахівця, який займається перевіркою академічних робіт, а тому зростає потреба щоразу поглиблювати знання у сфері комп’ютерних технологій, розвивати здатність логічно мислити, підвищувати рівень кваліфікації, ознайомлюючись з досвідом колег. Наявність антиплагіатних систем, програмне забезпечення яких постійно оновлюється, спрощує пошук збігів, дає змогу зекономити час та людські ресурси, спрямовані на аналіз надісланого файлу та виявлення ознак порушення академічної доброчесності.</p> Оксана Бережна Євгеній Дорошенко Ірина Богуш Авторське право (c) 2021 Оксана Бережна, Євгеній Дорошенко, Ірина Богуш http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 270 286 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247496 Цифрові технології у сфері культури: теоретизація проблеми цифрових даних і культурної спадщини http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247481 <p><strong>Мета статті </strong>– розкрити особливості функціонування цифрових колекцій у сфері культурної спадщини.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>ґрунтується на застосуванні системного підходу до опрацювання проблеми оцифрування об’єктів культурної спадщини та музейної практики.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>одержаних результатів полягає в актуалізації проблеми функціонування цифрових колекцій культурної спадщини в культурологічному контексті, констатації розширення цифрового канону у сфері культурної спадщини.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Наголошено, що невідповідність масштабу оцифрованого контенту реальній кількості неоцифрованих і неопублікованих творів культури та мистецтва порушує важливі питання про те, хто вирішує, які твори будуть опубліковані, увійдуть у науковий та освітній обіг, розширять цифровий канон і слугуватимуть джерелом натхнення для широкої публіки. Стає очевидним діапазон проблем розвитку цифрових колекцій та агрегаторів цифрового контенту у сфері культурної спадщини. Цифрові публікаційні платформи мають сприйматися як первинні джерела, що відображають культурницькі, політичні та соціальні проблеми сучасної епохи і виявляють онтологічні й епістемічні прогалини в сприйнятті культурної, етнічної та соціальної приналежності. Аналіз концептуальних і методологічних підходів до розвитку сучасних цифрових технологій у сфері культурної спадщини, що визначили цифровий поворот для всіх сучасних культурних процесів, дає змогу зрозуміти основні закономірності й тенденції, пов’язані з фіксацією, аналізом і трансляцією культурної спадщини на сучасному етапі. Критичний аналіз цифрових інфраструктур уможливлює культурологічне дослідження цифрового повороту у сфері культурної спадщини, для того щоб з’ясувати можливості й обмеження цифрових технологій під час аналізу, публікації та поширення текстових і візуальних матеріалів, що демонструють твори культури та мистецтва.</p> Вікторія Волинець Авторське право (c) 2021 Вікторія Волинець http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 195 205 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247481 Деякі аспекти суворої типізації за допомогою TypeScript під час розробки вебзастосунків http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247484 <p><strong>Метою</strong><strong> статті</strong> є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем, які розв’язує технологія TypeScript для суворої типізації під час розробки вебзастосунків.</p> <p><strong>Методами</strong><strong> дослідження</strong> є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (розробка вебзастосунків засобами JavaScript та TypeScript). У статті розглянуто результати аналізу використання технології TypeScript у порівнянні з JavaScript.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є аналіз сучасної технології TypeScript і розв’язання за її допомогою проблем суворої типізації під час розробки вебзастосунків.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У процесі дослідження технології TypeScript схарактеризовано її сутність, мету створення, описано переваги та недоліки. Визначено ситуації доцільності її використання.</p> Костянтин Ткаченко Олександр Мороз Авторське право (c) 2021 Костянтин Ткаченко, Олександр Мороз http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 206 218 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247484 Деякі аспекти розробки універсального серверного Discord-бота http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247476 <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем і перспектив щодо розробки універсального серверного Discord-бота з можливістю, зокрема, пошуку музики в YouTube, адміністрування каналу та перегляду погоди.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (серверні боти). У статті розглянуто підходи до розробки та функціонування універсального серверного Discord-бота.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є аналіз функціонування сучасних систем- месенджерів і універсальних серверних ботів, які можуть застосовуватися для розробки власного бота користувача, наприклад музикального чи ігрового змісту; опис деяких аспектів такої розробки.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Досліджено наявні погляди на сучасні системи-месенджери, які можуть бути використані з метою розробки власних універсальних серверних ботів. Ураховуючи результати проведеного аналізу, ухвалено рішення щодо розробки програмного продукту – універсального серверного бота на базі Discord з можливістю пошуку музики в YouTube, адміністрування каналу, а також перегляду погоди.</p> Олександр Ткаченко Андрій Шевченко Авторське право (c) 2021 Олександр Ткаченко, Андрій Шевченко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 173 186 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247476 Інноваційний медіапростір сучасної бібліотеки http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247478 <p><strong>Метою статті </strong>є аналіз підходів до використання сучасних технологій віртуальної та доповненої реальності в організації медіапростору сучасної бібліотеки.</p> <p><strong>Методами дослідження </strong>є методи семантичного аналізу основних понять розглянутої предметної сфери. У статті досліджено основні напрями трансформації бібліотек в умовах технологічного й інформаційного розвитку суспільства.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження </strong>є аналіз інноваційних підходів до використання імерсивних технологій в організації медіапростору сучасної бібліотеки. У статті представлено шляхи застосування технологій віртуальної та доповненої реальності в напрямі сторілівінгу, а також використання сучасних підходів до налагодження соціально комунікативних зв’язків між бібліотекою та читачами.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Використання інновацій у сучасних бібліотеках і перетворення книгозбірень на інформаційний медіапростір сприяє зацікавленню читачів та популяризації бібліотечних установ. Перед сучасними бібліотеками постають вимоги не лише зберегти класичну структуру інформаційної установи як закладу для збору та збереження друкованих і рукописних праць, але й стати сучасним інформаційно-освітнім простором. Представлені підходи віртуалізації та використання доповненої реальності в сучасних бібліотеках розширюють можливості популяризації науки, літератури, сприяють залученню молоді до науково-пізнавальної діяльності.</p> Світлана Хрущ Авторське право (c) 2021 Світлана Хрущ http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 187 194 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247478 Пріоритет ціннісно-орієнтованого підходу в розробці та впровадженні інформаційних технологій http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247470 <p><strong>Мета статті</strong> – розкрити сутність ціннісно-орієнтованого підходу й обґрунтувати необхідність його застосування під час розробки та впровадження інформаційних технологій.</p> <p><strong>Методологія дослідження</strong> ґрунтується на застосуванні системного підходу як загальнонаукового принципу осмислення складноорганізованих об’єктів, а також діалектичного методу, необхідного для здійснення культурологічних досліджень.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> дослідження полягає в тому, що у статті набули подальшого розвитку підходи до розробки технологій за гуманістичними принципами, зумовленої дегуманізацією сучасного суспільства під впливом новітніх технологій.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Наголошено на важливості здійснення відповідних наукових і технологічних досліджень, докладання зусиль для підвищення рівня обізнаності в поворотні моменти розробки технологій та ініціювання обговорення контексту їх застосування, зокрема врахування суспільних цінностей на різних етапах технологічного розвитку. Виявлено, що серед пріоритетів застосування технологій мають бути: орієнтація на суспільні цінності, розширення можливостей, сприяння формуванню майбутнього людьми і для людей тощо. Це потребує відповідального управління технологіями, контролю за їх використанням, обґрунтування оптимального впровадження цінностей в їх розробку. Неодмінним критерієм сприйняття новітніх технологій мають стати суспільні цінності та потреби людства.</p> Юлія Трач Авторське право (c) 2021 Юлія Трач http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 125 133 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247470 Особливості позиціонування закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247472 <p><strong>Мета дослідження </strong>– виявити особливості позиціонування закладів вищої освіти (ЗВО) на ринку освітніх послуг.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Задля ефективного досягнення мети дослідження використано аналітичний метод, який дав змогу проаналізувати та визначити особливості позиціонування ЗВО на ринку освітніх послуг.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Виявлено особливості позиціонування закладу вищої освіти на ринку освітніх послуг, розглянуто процес розроблення стратегії та умов ефективного позиціонування ЗВО.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Позиціонування – одне з ключових стратегічних рішень, ухвалених під час роботи на освітньому ринку. Воно забезпечує несуперечність й узгодженість усіх операційних рішень і дій, що дає змогу сформувати однозначне сприйняття ринком пропозиції закладів вищої освіти. На сьогодні, коли ЗВО змушені працювати в ринкових умовах, вести конкурентну боротьбу за абітурієнтів, їм слід використовувати стратегії, що дають змогу бути більш конкурентоспроможними й ефективними. Цьому слугує звернення до використання ринкових стратегій, передусім стратегії позиціонування. Однак позиціонування не можливе без використання комунікаційної стратегії, оскільки в умовах широкого вибору освітніх послуг зростають вимоги до комунікаційної діяльності ЗВО. Ситуація, що склалася, значно вплинула на якісні вимоги до освітнього процесу з боку споживачів освітніх послуг: зросли претензії абітурієнтів і студентів до ЗВО. Абітурієнтів цікавить рейтинг ЗВО серед аналогічних, якісний рівень вищої освіти. Абітурієнти, як правило, активно реагують на попит фахівців на ринку праці. Найбільший попит має обмежена кількість пріоритетних спеціальностей, рейтинг яких відображає соціальні процеси в суспільстві, свідчить про престижність одних і низьку популярність інших професій. Зростає конкуренція, виживають ті, хто може гнучко реагувати на попит освітніх послуг і високий рівень задоволення освітніх потреб особистості. У такій ситуації вважають за необхідне розгляд процесів позиціонування закладів вищої освіти як елемента комунікаційної стратегії на ринку освітніх послуг.</p> Марина Зацерківна Авторське право (c) 2021 Марина Зацерківна http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 134 145 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247472 «Цифрові трансформації» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247473 <p><strong>Метою дослідження </strong>є окреслення сучасних концепцій цифрових трансформацій у бібліотечній справі, дидактична трансляція яких в освітній процес є релевантною освітньо-професійній програмі «цифрового спрямування» «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Застосовано метод контент-аналізу наукових публікацій для оцінки «семантичного поля» сучасних концепцій діяльності та наукових пошуків у галузі бібліотечно-інформаційної справи.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає в обґрунтуванні складових змісту освітньо-професійної програми «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відповідно до актуальних концепцій та напрямів цифровізації документно-інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності в міжнародній і вітчизняній практиці.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Актуальність освітньо-професійної програми «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту», запропонованої у 2021 р. у межах спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», є очевидною з погляду потреби в підготовці фахівця для забезпечення технологічного супроводу цифрової трансформації бібліотечно-інформаційної та архівної галузей діяльності.</p> <p>Виявлення змісту освіти, релевантного спеціальності ІБАС у межах ОПП «цифрового» спрямування, можливе за допомогою умовного окреслення комплексів функціональної спеціалізації, в яких буде здійснюватися діяльність майбутнього фахівця за спеціальністю ІБАС: документно-інформаційні ресурси – інформаційні технології – проєктний менеджмент – соціальні комунікації.</p> <p>Наповнення цих складових змістом освіти має ґрунтуватися на актуальних концепціях і напрямах цифровізації документно-інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності у міжнародній і вітчизняній практиці, релевантних освітньо-професійній програмі «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту».</p> <p>Доцільно з точки зору теоретико-методологічного підґрунтя пропонованої ОПП і зв’язку теорії та практики підготовки фахівця впровадити в освітній процес такі дисципліни, як «Цифрова гуманітаристика», «Цифрове кураторство», «Цифрова наукова комунікація», «Цифрова видавнича діяльність бібліотек», «Етика діяльності у цифровому середовищі».</p> Оксана Матвієнко Михайло Цивін Авторське право (c) 2021 Оксана Матвієнко, Михайло Цивін http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 146 158 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247473 Цифрові технології в освіті: можливості й тенденції застосування http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247474 <p><strong>Мета статті </strong>– виявити позитивні та негативні наслідки цифровізації освіти, а також з’ясувати перспективи впровадження передових технологій в освітній процес.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>ґрунтується на застосуванні системного підходу та діалектичного методу, вибір яких обумовлений культурологічним підходом до дослідження проблеми цифровізації освіти в умовах розвитку сучасного суспільства та повсюдного впровадження інформаційно-комунікативних технологій.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>одержаних результатів полягає у з’ясуванні основних напрямів цифровізації освіти та основних суперечностей.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Звернено увагу на трансформацію методів надання якісної освіти, системи роботи в дистанційному режимі під впливом стрімкого та масштабного розповсюдження цифрових технологій. Наголошено на потребі адаптації системи освіти до вимог часу й очікувань молоді через масове та ефективне використання інноваційних освітніх технологій і дидактичних моделей, заснованих на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях. Виявлено позитивні та негативні наслідки цифровізації освіти, з’ясовано перспективи впровадження передових технологій в освітній процес. Зроблено висновок, що інформаційно-комунікаційні технології з різною швидкістю змінюють галузь освіти в напрямі організації освітнього процесу і трансформації інфраструктури закладу освіти. Наголошено на тому, що сучасний заклад освіти має пройти шлях цифрової трансформації, інакше він не відповідатиме ринковим запитам. Перехід до цифрового закладу освіти передбачає використання гнучких процесів з урахуванням формування адаптивної корпоративної культури та оптимізації освітніх, соціальних процесів. Цифровізація освіти може бути успішною в тому разі, якщо освітній процес, заснований на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтований на конкретних користувачів, має конкретний зміст, ґрунтується на правильній методології та підходах, цікавому контенті, хорошій мотивації студентів (учнів), чітко налагодженій програмній і технічній базі.</p> Марина Толмач Авторське право (c) 2021 Марина Толмач http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-12-17 2021-12-17 4 2 159 171 10.31866/2617-796X.4.2.2021.247474