Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері

Маркетингові стратегії публічних бібліотек у цифрову епоху: порівняльний аналіз українського та закордонного досвіду

Володимир Кожем'яко — 2025-12-29

Мета статті – провести порівняльний аналіз маркетингових стратегій закордонних та українських публічних бібліотек в умовах цифрової трансформації суспільства, виявити ключові тенденції у просуванні бібліотечних послуг.

Методи дослідження. Із застосуванням методу контент-аналізу проведено дослідження наукових праць та наведено приклади застосування маркетингових стратегій у публічних бібліотеках різних країн, зокрема проаналізовано бібліотечні сайти та сторінки книгозбірень у соціальних мережах. Використано порівняльний метод для зіставлення досвіду маркетингової діяльності різноманітних бібліотек в умовах цифровізації. Застосовано методи аналізу та синтезу, а також узагальнення для оцінки ефективності сучасних маркетингових стратегій.

Наукова новизна. Здійснено порівняльний аналіз українського та закордонного досвіду використання маркетингових стратегій публічних бібліотек в умовах цифровізації та виокремлено види таких стратегій. Виявлено головні тенденції у маркетинговій діяльності, основні відмінності у підходах закордонних та українських бібліотек до маркетингу.

Висновки. Проведений аналіз українського та закордонного досвіду свідчить про значний потенціал публічних бібліотек України для вдосконалення маркетингових стратегій в умовах цифровізації. Закордонні заклади демонструють вищий рівень цифровізації маркетингової діяльності, проте українські бібліотеки мають переваги в збереженні національної ідентичності та культурної спадщини. Ключовими напрямами розвитку є активізація використання соціальних мереж, використання елементів гейміфікації, архітектурного маркетингу, впровадження інноваційних підходів до комунікації з аудиторією та створення унікальних проєктів на основі місцевих традицій для залучення нових користувачів.

Способи генерації синтетичних даних для навчання ШІ без витоку інформації

Марія Позднякова — 2025-12-29

Мета дослідження – визначити способи генерування синтетичних навчальних даних без витоку персональної інформації за допомогою порівняння трьох підходів – GAN із диференційною приватністю, варіаційних автоенкодерів (VAE) та дифузійних моделей – з огляду на компроміс «приватність / корисність», доменні особливості та процедури аудиту.

Методи дослідження. Проведено обмежений систематичний огляд 12 рецензованих досліджень (2022–2025). Здійснено відбір назв та анотацій, повторну оцінку повних текстів і уніфікацію поданих метрик. Розміри ефекту перераховано заново відносно базових показників кожного дослідження; якісний порівняльний аналіз із підрахунком голосів визначив Парето-ефективні області. Докази щодо конфіденційності охоплювали бюджети диференційної приватності, AUC (площу під ROC-кривою) для атак на визначення членства та перевірки на дублювання. Нові дані не збирали.

Наукова новизна. (i) Міжмодальний синтез, що прив’язує родини генераторів до фронтирів «приватність / корисність», а не до одиничних бенчмарків; (ii) показано, що дифузійні моделі з каліброваним шумом на ранніх кроках стабільно знижують витоки за зіставної якості; (iii) метрика «подібності без перекриттів», яка поєднує надлишковість найближчих сусідів із межами DP для оцінювання ризику, що може бути предметом зовнішнього аудиту; (iv) доменні евристики, які пояснюють ефективність KD-дерев для зміцнення GAN у табличних даних.

Висновки. Дифузійні моделі з налаштованим шумом наразі забезпечують найкращий баланс приватності та корисності у високоризикових застосунках; GAN доцільні за м’якших вимог або обмежених ресурсів (із постобробкою), VAE-гібриди – для проміжних режимів. Практично це означає: 1) розміщувати шум там, де динаміка моделі його «розсіює»; 2) застосовувати запропоновану метрику аудиту разом із тестами на членство; 3) узгоджувати вибір генератора з доменом (медичні зображення, фінансові ряди, журнали рекомендаційних систем).

Програмне забезпечення прогнозування продажів у системі електронної комерції

Ольга Ткаченко — 2025-12-29

На сьогодні розширюється сфера застосування електронної комерції (e-commerce). Усе це актуалізує проблему оснащення її відповідним програмним забезпеченням, яке підтримує як процес функціонування підприємств e-commerce, так і застосування сучасних методів і підходів щодо регулювання ринку товарів (товарних послуг). Зокрема, до цих методів можна зарахувати методи прогнозування продажів. Аналіз стану сучасного ринку програмного забезпечення для прогнозування продажів у системі електронної комерції свідчить про недостатню кількість потрібних програмних рішень, що ускладнює вибір найбільш ефективної програмної платформи для обчислення відповідних прогнозних оцінок.

Метою статті є дослідження та аналіз сучасних програмних засобів (систем, платформ), призначених для виконання процесів електронної комерції на основі врахування результатів прогнозування продажів товарів чи товарних послуг, здійсненого за допомогою відповідного програмного забезпечення Forecast.

Методами дослідження є системний підхід і порівняльний аналіз основних програмних рішень цієї предметної області (система електронної комерції). У статті розглянуто підходи до розробки та функціонування програмного рішення для визначення прогнозу продажів товарів і товарних послуг, які використовують статистичні дані й експертні знання.

Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних методів і програмних рішень (систем, платформ) прогнозування продажів товарів та товарних послуг, порівняльний аналіз новітніх платформ прогнозування продажів для українського та світового ринку, видача рекомендацій щодо вибору відповідного програмного рішення для підприємств e-commerce.

Висновки. Проведене дослідження спрямоване на підвищення ефективності функціонування підприємства e-commerce через аналіз програмних рішень, що було покладено в основу розробки відповідного програмного забезпечення для прогнозування продажів товарів / товарних послуг. У роботі визначено основні проблеми наявного програмного забезпечення системи електронної комерції; проаналізовано основні методи визначення прогнозних значень продажів товарів / товарних послуг; проведено аналіз наявних програмних засобів, призначених для Forecast (прогнозування продажів товарів чи товарних послуг); визначено рекомендації щодо вибору оптимальних програмних рішень, які забезпечують прогнозування продажів товарів чи товарних послуг.

Можливості цифрової трансформації дитячих бібліотек в Україні: технології для креативності, соціалізації та психологічної підтримки

Юрій Гайдай — 2025-12-29

Мета статті – дослідити роль цифрових технологій у формуванні креативних просторів дитячих бібліотек в Україні, проаналізувати їхній вплив на розвиток уяви та соціалізацію дітей, а також запропонувати рекомендації для впровадження.

Методи дослідження. У роботі застосовано аналіз наукової літератури та бібліотечних вебресурсів, контент-аналіз цифрових сервісів дитячих бібліотек України, порівняльний аналіз технологічних практик, а також елементи системного підходу для оцінювання їхнього потенціалу у сфері креативності, соціалізації та психологічної підтримки дітей.

Наукова новизна полягає в дослідженні потенціалу цифрових технологій (VR, AR, AI, гейміфікації) для трансформації дитячих бібліотек України в центри креативності, соціалізації та психологічної реабілітації дітей в умовах війни. На відміну від попередніх досліджень, що зосереджувалися на загальній цифровізації бібліотек, стаття акцентує на інтеграції технологій для підтримки дітей із психоемоційними травмами та з інклюзивністю в українському контексті.

Висновки. Наголошено, що цифрова трансформація дитячих бібліотек в Україні є не тільки інноваційним напрямом, а й важливим ресурсом соціалізації та психологічної підтримки дітей у кризових умовах. Її реалізація здатна зміцнити роль бібліотек як соціокультурних хабів, що формують креативне, освічене та стійке до викликів покоління. Перспективи подальшого розвитку дитячих бібліотек України пов’язані з: 1) інтеграцією гібридних бібліотечних моделей, які поєднують фізичні та віртуальні простори; 2) розширенням партнерств з ІТ-сектором і міжнародними організаціями для впровадження пілотних технологічних проєктів; 3) системною підготовкою бібліотекарів до роботи з цифровими інструментами; 4) використанням AI для персоналізації освітніх траєкторій і підвищення інклюзивності бібліотечного середовища.

Вебдоступність електронних ресурсів як елемент інклюзивного простору публічної бібліотеки

Богдан Донський — 2025-12-29

Мета статті – дослідити роль та значення вебдоступності електронних ресурсів публічних бібліотек як одного з ключових елементів формування інклюзивного простору. Стаття спрямована на обґрунтування важливості адаптації вебсайту публічної бібліотеки в контексті інтеграції його у фізичний інклюзивний простір.

Методи дослідження. У статті застосовано методи аналізу та синтезу, індуктивний та дедуктивний методи, системний аналіз і прогнозування..

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні доцільності інтеграції та подальшого використання вебдоступних електронних ресурсів у фізичному просторі публічної бібліотеки з метою обслуговування користувачів, що мають особливі потреби; у визначенні основних проблем доступності цифрових ресурсів бібліотек та надання методичних рекомендацій з їхньої інтеграції у фізичний простір бібліотеки.

Висновки. Вебдоступність електронних ресурсів у контексті глобальних трансформацій відіграє одну з ключових ролей у формуванні інклюзивного простору публічної бібліотеки. Вагоме значення має інтеграція й використання адаптованих вебсайтів у фізичному просторі бібліотеки з використанням ІКТ, особливо для обслуговування категорій людей, що мають особливі потреби. У статті основну увагу приділено обґрунтуванню доцільності та необхідності адаптації вебресурсів публічної бібліотеки для людей з особливими потребами та їх подальше використання у фізичному приміщенні для забезпечення безбар’єрного й диференційованого обслуговування всіх користувачів. Окрім цього, розглянуто найбільш поширені проблеми адаптації вебресурсів на предмет вебдоступності, запропоновано окремі шляхи для їх вирішення. Додатково створено методичні рекомендації щодо імплементації вебсайту публічної бібліотеки в її інклюзивний простір з використанням сучасних апаратних технологій та програмного забезпечення.

Динаміка цифрових ініціатив академічних бібліотек США наприкінці XX – на початку XXI століття

В’ячеслав Марчак — 2025-12-29

Мета статті – комплексно проаналізувати динаміку розвитку цифрових ініціатив в академічних бібліотеках США наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Методи дослідження. У статті використано історико-хронологічний аналіз (для виявлення етапів становлення цифрових ініціатив), а також контент-аналіз наукових публікацій, звітів професійних асоціацій (наприклад, Digital Library Federation, ASIS&T) та оголошень про вакансії. Останній метод дає змогу простежити динаміку попиту на нові професійні компетенції та зміну професійного профілю бібліотекаря.

Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в українському академічному дискурсі воно є одним з перших, що спеціально та системно досліджує динаміку цифрових ініціатив академічних бібліотек США, а не окремі аспекти їхньої диджиталізації.

Висновки. Доведено, що наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. академічні бібліотеки США зазнали істотної трансформації, що змінила їхню парадигму та ідентичність: з кураторів фізичних артефактів вони перетворилися на активних учасників цифрового середовища та хаби технологічних сервісів. Ця динаміка супроводжувалася диференціацією професійних ролей (бібліотекар цифрових ініціатив, цифровий куратор, бібліотекар цифрових наукових досліджень тощо) та інституційною консолідацією через створення професійних спільнот. У статті простежено трансформацію від ізольованих технологічних проєктів (електронні каталоги, оцифрування) до інтегрованих програм, що охоплюють інституційні репозиторії, управління даними, цифрові гуманітарні науки та відкритий доступ. Попри значні успіхи галузь продовжує стикатися з ключовими викликами, серед яких необхідність подолання розриву між технологічними вимогами практики та бібліотечною освітою, а також забезпечення довгострокового збереження цифрового контенту й сталості цифрових проєктів. Досвід США є критично важливим для формування стратегій розвитку академічних бібліотек в умовах глобальної цифрової трансформації.

Cybrarian: глибока трансформація професійної ідентичності бібліотекаря в цифрову еру

Олександр Марчак — 2025-12-29

Мета статті – проаналізувати глибоку трансформацію професійної ідентичності бібліотекаря в умовах цифрової епохи, зумовленої переходом від традиційної бібліотеки до віртуальної (cybrary). Дослідження зосереджене на вивченні нового профілю фахівця – «кібраріана» – за допомогою визначення його ключових ролей, функцій та необхідних компетенцій.

Методи дослідження. Для досягнення мети використано низку наукових методів, зокрема аналіз наукової літератури – для вивчення наявних підходів до проблеми; компаративний аналіз – для виявлення відмінностей між традиційною та цифровою бібліотекою; систематизацію та узагальнення – для формування комплексної моделі професійної ідентичності кібраріана; концептуальний аналіз – для розкриття сутності понять cybrary та cybrarian.

Наукова новизна статті полягає в комплексному аналізі професійної ідентичності бібліотекаря в цифрову еру. Окреслено зміну парадигми діяльності від обслуговування фонду до орієнтації на індивідуальні потреби користувача, де бібліотекар є фасилітатором, навігатором в інформаційному просторі та партнером у навчанні.

Висновки. Доведено, що цифрова трансформація призвела до появи нового типу фахівця – кібраріана, чия ідентичність формується на перетині традиційних бібліотечних цінностей і передових цифрових технологій. На основі аналізу численних джерел запропоновано структуровану модель ключових компетенцій кібраріана, що охоплює три групи навичок: технологічні, професійно-бібліотечні та м’які навички (soft skills). Успішна реалізація в цій ролі вимагає від фахівця неперервного навчання, стратегічного мислення та володіння широким спектром гібридних навичок. Бібліотека як установа перетворюється на динамічний хаб ресурсів і знань, інтегрований у глобальний інформаційний простір.

Гібридний бібліотечний простір у метавсесвіті: cтратегії інтеграції фізичних та цифрових сервісів

Олександр Сідина — 2025-12-29

Мета статті – концептуалізація та аналіз стратегій інтеграції фізичних і цифрових сервісів бібліотеки в метавсесвіті.

Методи дослідження. Застосовано системний аналіз, який дав змогу виокремити та структурувати ключові стратегії інтеграції, моделювання для концептуального представлення архітектури фігітального простору та механізмів взаємодії його компонентів; порівняльно-історичний аналіз – для відстеження еволюції бібліотеки від інституції зберігання до гібридного інформаційного хабу та для порівняння міжнародного досвіду впровадження технологій VR/AR й моделей віртуальних філій, а також аналіз та синтез, за допомогою яких вдалося розкласти поняття «гібридний бібліотечний простір» на складники, проаналізувати їх і сформувати власне авторське бачення та концептуалізацію стратегій.

Наукова новизна. Уперше в українському академічному дискурсі запропоновано комплексний підхід до інтеграції фізичних і цифрових сервісів бібліотеки на основі принципу безперешкодної агрегації та взаємодоповнення, а не їх протиставлення.

Висновки. Запропоновано комплексну модель трансформації бібліотеки в метавсесвіті, що складається з п’яти взаємопов’язаних стратегій інтеграції, які охоплюють усі аспекти функціонування бібліотеки: екосистемну взаємодію, розширений AR-контент, імерсивне середовище, гібридний супротив і відкриту архітектуру. Удосконалено поняття «гібридний бібліотечний простір» через адаптацію до контексту метавсесвіту з урахуванням таких характеристик, як багатовимірність, інтероперабельність, імерсивність і критична роль бібліотекаря-навігатора. Визначено й структуровано фундаментальні суперечності гібридизації бібліотечного простору в метавсесвіті, зокрема між технологічними можливостями й етичними ризиками, глобальним охопленням та необхідністю збереження локальної ідентичності, інноваційністю сервісів і доступністю для всіх груп користувачів.

Роль центрів культурних послуг у формуванні цифрової стійкості населення: від трансформації сервісів до просвітницьких платформ

Юрій Щербак — 2025-12-29

Мета статті – проаналізувати тенденції цифровізації у сфері культури в контексті гібридної війни та з’ясувати роль культурно-освітніх ініціатив (зокрема центрів культурних послуг) у формуванні цифрової стійкості населення, розвитку медіаграмотності й протидії інформаційним загрозам.

Методи дослідження. Застосовано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, які дали змогу розглянути тенденції цифровізації у сфері культури та виявити особливості їхнього впливу на діяльність центрів культурних послуг в умовах гібридної війни. Метод узагальнення використано для виокремлення спільних рис і закономірностей цифрових трансформацій у соціокультурній сфері та для визначення їхнього впливу на формування цифрової культури й громадянської стійкості. Порівняльний метод застосовано для аналізу зарубіжних і вітчизняних ініціатив у сфері цифрової просвіти та протидії гібридним загрозам.

Наукова новизна полягає в з’ясуванні ролі цифрових культурно-освітніх практик у формуванні громадянської стійкості в умовах гібридної війни, а також у концептуалізації потенціалу центрів культурних послуг як комунікативних осередків цифрової просвіти, що поєднують культурні, інформаційні й освітні функції.

Висновки. У статті розглянуто цифрову трансформацію соціокультурної сфери України в умовах гібридної війни як чинник формування громадянської стійкості та культурної безпеки. Проаналізовано роль центрів культурних послуг у розвитку цифрової культури, медіаграмотності та просвітницьких практик, спрямованих на підвищення обізнаності населення щодо гібридних загроз. Обґрунтовано необхідність створення національної цифрової інформаційно-освітньої платформи, яка об’єднуватиме державні й культурні інституції в процесі підготовки громадян до інформаційних викликів. Зроблено висновок, що цифрова трансформація закладів культури є не тільки технологічним оновленням, а й інструментом зміцнення соціальної згуртованості та стійкості українського суспільства.

Інформаційна архітектура як сучасна професійна компетентність: синергія бібліотечних наук та UX-дизайну

Марина Толмач — 2025-12-29

Метою дослідження є обґрунтування інформаційної архітектури як сучасної професійної компетентності фахівців інформаційної та бібліотечної справи, аналіз її формування через призму синергії бібліотечних наук і UX-дизайну.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, порівняння) для теоретичного обґрунтування синергії бібліотечних наук та UX-дизайну. Застосовано контент-аналіз наукових джерел та описово-аналітичний метод для узагальнення досвіду інтеграції освітньої компоненти «Інформаційна архітектура» в освітній процес.

Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні інформаційної архітектури як синергетичної професійної компетентності, що виникає на перетині бібліотечних наук та UX-дизайну. Визначено ключові міждисциплінарні навички, необхідні фахівцю інформаційної та бібліотечної справи для проєктування зручних цифрових ресурсів. Уперше узагальнено та представлено досвід інтеграції освітньої компоненти «Інформаційна архітектура» в програму підготовки фахівців, що підтверджує її практичну значущість.

Висновки. Встановлено, що інформаційна архітектура є важливою сучасною професійною компетентністю, яка забезпечує синергію традиційних бібліотечних знань і принципів UX-дизайну. Інтеграція ІА в освітні програми забезпечує міждисциплінарність підготовки фахівців, що дає змогу їм ефективно проєктувати інтуїтивно зрозумілі цифрові інформаційні простори. Це розширює кар’єрні можливості майбутніх фахівців і посилює їхню здатність управляти складними цифровими інформаційними ресурсами.

Етична обізнаність молоді щодо штучного інтелекту: освіта, ризики, регулювання

Вікторія Волинець — 2025-12-29

Мета статті – окреслити поточні уявлення студентської молоді щодо викликів, пов’язаних із розвитком і використанням ШІ, та простежити, як рівень обізнаності співвідноситься з освітнім профілем респондентів.

Методи дослідження. Використано емпіричні й аналітичні методи, спрямовані на вивчення етичних аспектів використання ШІ серед студентської молоді. Основним інструментом збору даних стало анонімне онлайн-опитування, проведене за допомогою Google Forms у період із 7 по 28 квітня 2025 року.

Наукова новизна дослідження полягає в комплексному міждисциплінарному аналізі етичної обізнаності студентської молоді щодо використання ШІ в освітньому та соціокультурному просторі; в емпіричному простеженні кореляції між досвідом застосування ШІ та рівнем усвідомлення ризиків.

Висновки. Результати опитування студентів засвідчують високий рівень обізнаності й етичної чутливості до використання ШІ в освіті та креативній діяльності (97 % респондентів мають досвід застосування ШІ). Студенти підтримують маркування ШІ-контенту, усвідомлюють ризики дезінформації, маніпуляцій, порушення авторських прав і залежності від технологій, але визнають потенціал ШІ за умови етичного контролю. Дослідження підкреслює потребу в освітніх стратегіях, спрямованих на розвиток цифрової етики, критичного мислення та медіаграмотності.

Комунікаційні виміри штучного інтелекту в мистецтві: від інструменту до співавтора

Ігор Парфенюк — 2025-12-29

У статті розглянуто роль штучного інтелекту (ШІ) в сучасному мистецтві крізь призму соціальних комунікацій, творчості й етики.

Мета статті – з’ясувати, як студенти творчих спеціальностей бачать ШІ: як інструмент, як засіб комунікації чи, можливо, як потенційного співавтора, а також проаналізувати вплив ШІ на творчий процес, академічну доброчесність та усвідомлення етичних і правових аспектів його використання.

Методи дослідження. У роботі поєднано теоретичний аналіз сучасної наукової літератури з емпіричним дослідженням – онлайн-опитуванням серед здобувачів мистецьких напрямів. Анкетування охопило 203 респонденти з різних спеціальностей: B2 «Дизайн», B5 «Музичне мистецтво», B6 «Перформативні мистецтва» (спеціалізації: хореографічне мистецтво і сценічне мистецтво), що дало змогу виявити міждисциплінарні відмінності у сприйнятті ШІ. Результати, зокрема, аналізували за допомогою шкали Лайкерта, що дозволило оцінити ставлення студентів до різних аспектів використання ШІ у творчості та навчанні.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфіки молодіжного сприйняття ШІ під час комунікацій і в мистецтві, а також відмінностей у ставленні до ШІ залежно від творчої спеціалізації. Уведено нове концептуальне розмежування ролі ШІ як функціонального та концептуального інструменту, на відміну від автономного творця, що розширює людську творчість. Уперше систематизовано ключові етичні дилеми та визначено спектр «етичної невизначеності» у студентському середовищі щодо використання ШІ.

Висновки. Більшість студентів творчих професій сприймають ШІ як ефективний інструмент, здатний покращити продуктивність і допомогти в генерації ідей, але не вважають його повноцінним творцем мистецького продукту. Етичні та юридичні аспекти сприймаються неоднозначно. Також виявлено розбіжності у ставленні до ШІ серед представників різних мистецьких напрямів, що зумовлено специфікою їхньої діяльності. Дослідження підкреслює потребу у введенні в освітній процес етичних та правових рекомендацій щодо застосування ШІ у творчій сфері.

Моделювання процесів лінгвістичного аналізу українськомовних текстів

Костянтин Ткаченко — 2025-12-29

На сьогодні широко застосовують автоматизацію обробки текстів природною мовою в різних сферах (державному секторі, науці, освіті, медіа, повсякденних сервісах тощо). Це потребує відповідних програмних інструментів (сервісів, засобів), які будуть спроможні забезпечувати таку автоматизовану обробку.

Метою статті є аналіз і дослідження проблем моделювання процесів лінгвістичного аналізу українських природномовних текстів і проєктування відповідного програмного забезпечення з визначенням функціональних можливостей його компонентів.

Методами дослідження є методи порівняльного аналізу основних програмних рішень цієї предметної області (лінгвістичний аналіз текстів, що представлені природною мовою), систематизації підходів до процесів автоматизованої обробки текстів та формалізації цих процесів у вигляді відповідної процесної моделі.

Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних проблем систем підтримки процесів автоматизованого оброблення текстів природною мовою, зокрема українською; розробка процесної моделі, що поєднує різні етапи та фази лінгвістичного аналізу текстів і проєктування відповідного програмного рішення підтримки цієї моделі.

Висновки. У роботі досліджено основні проблеми обробки природномовних текстів; визначено основні методи обробки українськомовних текстів; проведено аналіз і систематизацію сучасних систем, що підтримують окремі етапи автоматизованої обробки природномовних текстів; описано проєкт авторського програмного рішення що забезпечуватиме лінгвістичний аналіз українськомовних текстів; запропоновано процесну модель лінгвістичного аналізу природномовних текстів. Використання запропонованої процесної моделі з боку користувачів та розробників сприятиме полегшенню розгортання якісних українськомовних сервісів; з боку установ (відповідних програмних продуктів) під час модифікації системи лінгвістичного аналізу сприятиме отриманню більш об’єктивного уявлення про найчастіші проблеми лінгвістичного аналізу (так звані мовні проблеми), прогалини лексикону та пріоритети оновлень українськомовного NLP.

Цифрові комунікації: системний підхід

Володимир Варенко — 2025-12-29

Мета статті – дослідити цифрові комунікації з позицій системного підходу, виявити переваги його використання та охарактеризувати ефективні технології електронного спілкування.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення, системного аналізу та прогнозування, що дало змогу визначити значення, актуальний стан і перспективи використання ефективних технологій цифрових комунікацій з позицій системного підходу.

Наукова новизна полягає в систематизації та узагальненні відомих і нових знань про ефективне використання цифрових технологій комунікації на основі системного підходу в індивідуальній та корпоративній практиці електронного спілкування з погляду сьогодення та перспектив їх розвитку в межах одного дослідження.

Висновки. Констатовано, що використання цифрових комунікацій і відповідних технологій на основі системного підходу дійсно має переваги щодо оптимальності та ефективності спілкування як на особистісному, так і на організаційному (корпоративному) рівні. Переваги здобуваються завдяки комплексній роботі комунікатора, що враховує як технічні аспекти, так і комунікаційні. Охарактеризовано окремі елементи цієї системи комунікації. Дослідження виявило, що є значні наукові напрацювання закордонних учених і практиків стосовно методик, систем ефективних комунікативних цифрових технологій та відповідних інструментів, проте, на жаль, обмаль таких праць в українському науковому середовищі. Що, власне, і стало причиною обраної теми дослідження. З’ясовано, що саме системний підхід щодо використання цифрових комунікацій дасть змогу уникнути хаотичності та невпорядкованості електронного спілкування, а в підсумку надасть комунікаторам серйозні конкурентні переваги перед тими, хто цієї методики не дотримується. Підкреслено, що саме системний підхід дає змогу оптимальним чином досягти мети комунікації, зекономивши цінні ресурси: час, енергію, гроші. Очевидно, що окреслена тема дослідження потребує подальших наукових розробок ефективних технологій електронного спілкування з метою вдосконалення та покращення якості таких цифрових комунікацій.

Математичне моделювання розміщення регіональної інфраструктури зарядних станцій електромобілів

Максим Шевченко — 2025-12-29

Мета дослідження – розробити математичну модель розміщення зарядних станцій електромобілів на регіональному рівні, яка максимізує покриття попиту на зарядку з урахуванням різних типів станцій (швидких і повільних) та прогнозованого зростання кількості електромобілів.

Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні геоінформаційного аналізу та оптимізаційного моделювання.

Наукова новизна. Розроблено універсальну математичну модель та модифіковано задачу максимального покриття для двох типів станцій (повільних і швидких). Застосовано метаевристики для розвʼязання задачі оптимізації розміщення зарядних станцій.

Висновки. У дослідженні розвʼязано задачу розміщення зарядних станцій для електромобілів у регіональній інфраструктурі сучасних транспортних систем.

Використання систем управління базами даних для збереження цифрового сліду історичних та соціокультурних подій

Світлана Хрущ — 2025-12-29

У статті досліджено роль систем управління базами даних у збереженні цифрового сліду історичних та соціокультурних подій. Розглянуто сучасні методи організації та зберігання мультиформатної інформації, стандарти метаданих, а також приклади міжнародних і українських цифрових архівів. Дослідження спрямоване на вирішення проблеми переходу від традиційних фізичних методів до складних технологічних рішень для забезпечення довгострокової стійкості культурної спадщини.

Мета дослідження – розглянути конкретні підходи та технології реалізації баз даних для збереження цифрового сліду історичних і соціокультурних подій, продемонструвати їх практичне застосування у відновленні, систематизації та збереженні культурної спадщини з використанням сучасних ІТ-рішень. Обґрунтувати архітектурно-методологічну модель, необхідну для ефективного управління великими, гетерогенними масивами цифрового сліду.

Методи дослідження. Теоретичний аналіз наукових джерел, систематизація інформації, огляд сучасних технологій баз даних, прикладний аналіз наявних цифрових архівів і культурних інформаційних систем. Порівняльний аналіз архітектурних парадигм (SQL vs. NoSQL); моделювання процесів (ETL-протоколи); методи інтелектуального аналізу даних (Data Mining) та обробки природної мови (NLP) для вилучення знань; вивчення метаданих і стандартів опису культурної інформації.

Наукова новизна. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні необхідності та переваг поліглотної архітектури стійкості (Polyglot Persistence) як найбільш ефективної моделі для роботи з Big Data у сфері культурної спадщини. Запропоновано комплексний підхід, що поєднує реляційні СУБД (для структурованих метаданих), документні NoSQL бази (для неструктурованого контенту) та графові СУБД (для моделювання мережевих взаємозв’язків). Обґрунтовано інтеграцію ETL-процесів та міжнародних стандартів (Dublin Core, CIDOC CRM) для забезпечення інтероперабельності, а також застосування інтелектуальних технологій машинного навчання (LDA, BERT-based) для тематичного моделювання.

Висновки. Реалізація баз даних із використанням сучасних СУБД і стандартів метаданих значно підвищує надійність збереження, пошуку та взаємодії з цифровим слідом минулого, відкриваючи нові горизонти в цифрових гуманітарних науках та просвітницькій діяльності. Для ефективного архівування цифрового сліду критично необхідний перехід від монолітних RDBMS до комбінованої NoSQL-архітектури для досягнення необхідної горизонтальної масштабованості та забезпечення інтелектуального аналізу з використанням сучасних методів ML / NLP. Висновки підтверджують перспективність використання сучасних ІТ-технологій для довготривалого збереження історико-культурної інформації з урахуванням семантичних зв’язків і мультимедійного контенту.

Цифровізація у сфері культури України: сучасні стратегії та практики

Марина Цілина — 2025-12-29

Мета статті – комплексно проаналізувати сучасні процеси цифровізації в галузі культури України в умовах війни та відновлення, зокрема в контексті реалізації державної Стратегії розвитку культури до 2030 року, упровадження грантових і міжнародних програм підтримки, розробки інноваційних проєктів та практик цифрової трансформації. Визначити роль цифрових технологій у збереженні національної пам’яті, забезпеченні доступності культурних ресурсів та інтеграції України в європейський і глобальний культурний простір.

Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонаукових методів: аналітичний метод – для узагальнення державних документів та визначення стратегічних пріоритетів цифровізації; порівняльний метод – у процесі зіставлення українського та міжнародного досвіду; системний підхід – під час розгляду цифровізації як багатовимірного процесу, що охоплює інституційний, технологічний і гуманітарний складники; оглядово-описовий метод – для фіксації сучасних практик, подій і досліджень у сфері цифрової культурної спадщини; структурно-функціональний аналіз – для визначення ключових напрямів, інструментів та викликів цифрової трансформації культури.

Наукова новизна. Стаття є системним оглядом сучасних практик цифровізації культурної сфери України у 2025 році, поєднує аналіз державних стратегій, міжнародних проєктів і впровадження інноваційних технологій, що дає змогу визначити ключові виклики та перспективи інтеграції української культурної спадщини до глобального цифрового простору.

Висновки. У сучасних умовах війни в Україні цифровізація культурної сфери набуває стратегічного значення, що зазначено в Стратегії розвитку культури до 2030 року та упроваджується в численних наукових і практичних ініціативах. Застосування штучного інтелекту, 3D-технологій, цифрових архівів та інтерактивних наративів підвищує доступність культурних ресурсів, сприяє збереженню національної спадщини та зміцненню культурної ідентичності. Цифровізація стає соціокультурним явищем, що інтегрує українську культуру в глобальний цифровий простір та створює нові формати взаємодії з аудиторією.

У майбутньому виникне потреба в розробленні єдиних стандартів цифровізації та інтеграції даних, оцінки ефективності застосування ШI та 3D-технологій у культурних практиках, аналізу освітнього та соціокультурного впливу цифровізації, вивчення правових і етичних аспектів створення цифрових копій. Окрім того, важливим напрямом досліджень стане вивчення економічного та креативного потенціалу цифрових платформ у контексті післявоєнного відновлення та інтеграції України в європейський і світовий культурний простір.

Деякі аспекти програмного забезпечення визначення координат під час автономного польоту БПЛА

Олександр Ткаченко — 2025-12-29

На сьогодні розширюються сфери застосування безпілотних літальних апаратів, зокрема в логістиці, високоточній агрономії, обороні, моніторингових завданнях. Усе це актуалізує проблему забезпечення їхньої автономності та високої навігаційної точності. Аналіз стану сучасного ринку програмного забезпечення для автономного керування безпілотними літальними апаратами свідчить про недостатню кількість потрібних програмних рішень, що ускладнює вибір найбільш ефективного програмного комплексу.

Метою статті є дослідження сучасних програмних засобів, призначених для визначення координат та забезпечення навігації та локалізації безпілотних літальних апаратів в автономному режимі, функціональних і технічних можливостей цих апаратів.

Методами дослідження є методи порівняльного аналізу основних програмних рішень цієї предметної області (безпілотні літальні апарати). У статті розглянуто підходи до розроблення та функціонування програмного рішення для визначення координат під час автономного польоту таких апаратів на основі використання розширеного фільтра Калмана, який сприяє злиттю даних від інерціальних, візуальних і супутникових систем.

Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних систем підтримання ефективних автономних польотів безпілотних літальних апаратів, порівняльний аналіз новітніх Open Source платформ PX4 та ArduPilot з урахуванням оцінки їх інтеграційних можливостей для зовнішніх SLAM / VIO-модулів та розроблення гібридного багатосенсорного комплексу на базі Robot Operating System, що використовує фільтри Калмана для компенсації помилок інерціальних навігаційних систем даними візуальної одометрії та GNSS.

Висновки. У роботі виконано узагальнення фундаментальних методів визначення координат. Обґрунтовано необхідність Sensor Fusion для мінімізації накопичувальної похибки та забезпечення стійкості до відмов, що стало основою для подальшої програмної реалізації; проведено аналіз ринку програмного забезпечення для БПЛА; здійснено класифікацію сучасних програмних засобів за архітектурним принципом, виділивши дихотомію між відкритими платформами (ArduPilot, PX4) та комерційними екосистемами. Установлено, що відкриті платформи надають більш високу гнучкість, необхідну для імплементації нових алгоритмів SLAM, а комерційні рішення пропонують високий ступінь інтеграції та відповідності нормативним вимогам; для реалізації надійного визначення координат у закритих та GNSS відсутніх середовищах розроблено програмний комплекс на базі Robot Operating System (це забезпечило модульний підхід та легкість масштабування).

Корекція динамічних відхилень наведення в лазерних проєкціях для музейних та мультимедійних інсталяцій

Світлана Поперешняк — 2025-12-29

Забезпечення точності наведення лазерного випромінювання є ключовою умовою якості сучасних музейних та мультимедійних інсталяцій. Навіть незначні динамічні від- хилення, зумовлені вібраціями чи тепловими деформаціями, призводять до втрати чіткості проєкції та зниження ефекту занурення.

Мета статті – розробити й апробувати вбудовану програмну систему для компенса- ції динамічних похибок наведення лазерних проєкцій у реальному часі для музейних і мультимедійних інсталяцій.

Методами дослідження є математичне моделювання динамічних відхилень, алго- ритми комп’ютерного зору для виявлення та відстеження лазерних міток, сенсорне об’єднання даних з інерціальних вимірювальних блоків (IMU), а також модульна про- грамна реалізація на одноплатних комп’ютерах під керуванням Linux. У роботі застосо- вано системний аналіз для оцінки наявних підходів, експериментальне тестування для перевірки працездатності алгоритмів та порівняльні випробування з класичними мето- дами стабілізації.

Новизна дослідження полягає у створенні доступної за вартістю та ресурсоощадної системи, що поєднує CMOS-сенсори, алгоритми виявлення світлових плям і кватерніон- ну інтеграцію даних IMU. Така архітектура забезпечує обробку потокового відео з часто- тою близько 90 кадрів/с за низьких апаратних вимог, дозволяючи отримати якісну ком- пенсацію похибок без дорогого оптико-механічного обладнання.

Висновки. У статті визначено основні проблеми динамічної стабілізації лазерних проєкцій, проаналізовано сучасні апаратні та програмні рішення, розроблено й випробувано авторську вбудовану систему корекції. Отримані результати підтверджують, що запропонований підхід дає змогу підвищити точність і стійкість проєкцій у музейних та мультимедійних застосуваннях, забезпечуючи поєднання економічності, масштабованості та технічної надійності.