Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері

Інформаційно-пошукова система генеалогічних досліджень

Дмитро Кузьменко — 2025-07-18

Метою статті є розробка прототипу цифрової платформи для підтримки генеалогічних досліджень, яка об’єднує архівні джерела, ДНК-аналіз, обробку файлів, зокрема зображень, комплексний пошук за текстовими і візуальними даними, а також побудову родовідного дерева в єдиному інформаційному середовищі. Обґрунтовано необхідність створення національного сервісу, орієнтованого на потреби українських користувачів, з підтримкою пошуку як у внутрішніх, так і в зовнішніх джерелах через інтеграцію з відкритими архівами та державними реєстрами.

Методи дослідження. У роботі застосовано аналітичний метод для дослідження обмежень наявних рішень у сфері генеалогічного пошуку, а також метод системного аналізу для формування вимог до архітектури майбутньої цифрової платформи. Проведено порівняльне оцінювання функціоналу міжнародних і вітчизняних сервісів з метою виокремлення ключових компонентів, необхідних для побудови комплексної інформаційної системи.

Наукова новизна. Відмінністю запропонованої системи є об’єднання всіх ключових складників генеалогічного дослідження в межах єдиної цифрової платформи, що охоплює ведення архівних записів, повнотекстовий пошук, візуальний пошук за обличчями, ДНК-аналіз та побудову родоводу. На відміну від наявних сервісів, запропоновано інтеграцію не тільки з історичними архівами, а й з актуальними державними реєстрами. Система підтримує електронну автентифікацію користувачів через такий інструмент, як Дія. Підпис, і взаємодію з реєстрами через систему «Трембіта». Інноваційним є використання штучного інтелекту для автоматизованої обробки файлів, зокрема зображень, з метою розпізнавання тексту й ідентифікації облич. Крім того, реалізовано спрощений підхід до генетичного аналізу – система працює із «сирими» даними секвенування, що дає змогу користувачам зменшити витрати й уникнути обмежень, пов’язаних з конкретними лабораторіями.

Висновки. Розроблений прототип цифрової платформи демонструє ефективний підхід до об’єднання архівних, візуальних та генетичних даних, що дає змогу значно спростити генеалогічні дослідження. Система охоплює повний цикл: від оцифрування та обробки джерел до побудови родоводу й пошуку родичів. Дослідження має наукове й технічне значення, а також це вагомий внесок у збереження історичної пам’яті та культурної спадщини України, що є важливим для формування ідентичності й передачі знань майбутнім поколінням.

Побудова інтерфейсів користувача вебсайту бібліотеки на засадах UX-дизайну

Галина Липак — 2025-07-18

Метою дослідження є аналіз впливу методів та підходів до створення UX-дизайну на доступність та зручність використання бібліотечних онлайн-ресурсів, а також формування рекомендацій щодо розроблення інформаційної архітектури вебсайту бібліотеки, орієнтованого на потреби користувачів.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові (узагальнення, порівняння, індукція і дедукція) та емпірично-теоретичні методи (аналіз, синтез); системний підхід дав змогу розглядати вебсайт бібліотеки як інформаційно-комунікаційну систему, що має вхідні елементи, зокрема потреби користувачів, інформаційний контент, функції, а також вихідні, які забезпечують задоволення користувача, ефективність пошуку, зручність взаємодії; бенчмаркінг – для проведення порівняльного аналізу функціональності та структури вебсайтів; методи дослідження користувачів – для з’ясування потреб і поведінки цільової аудиторії сайту бібліотеки; UX-тестування бібліотечних онлайн-систем – для виявлення ключових проблем навігації та доступності.

Наукова новизна. У дослідженні проаналізовано принципи UX-дизайну й адаптовано до особливостей проєктування інтерфейсів вебсайтів бібліотек, що мають специфічне інформаційне навантаження та багаторівневу структуру контенту. Уперше запропоновано комплексне застосування системного підходу для моделювання структурованої моделі інформаційної архітектури вебсайту бібліотеки з урахуванням сучасних тенденцій UX-дизайну, таких як персоналізація, адаптивність, методи штучного інтелекту і мультимодальні технології.

Висновки. У результаті використання системного підходу до впровадження UX-принципів у проєктуванні бібліотечних сайтів сформовано рекомендації щодо створення їх інформаційної структури з метою підвищення ефективності доступу до інформаційних ресурсів, покращення користувацького досвіду та забезпечення зручної навігації. Запропоновані рекомендації можна використовувати для розроблення сучасних інтуїтивних бібліотечних вебсайтів, які відповідають інформаційним потребам різних категорій користувачів.

Перспективи інформаційно-бібліотечного забезпечення розвитку туризму Півдня України

Володимир Міронов — 2025-07-18

Мета статті – зʼясувати перспективи інформаційно-бібліотечного розвитку туризму на Півдні України, зокрема в Миколаївській області.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу наукових джерел для виявлення особливостей функціонування бібліотек у контексті розвитку туризму, контент-аналіз вебресурсів бібліотечних установ, а також метод узагальнення для формулювання висновків і тенденцій.

Наукова новизна. Уперше розглянуто перспективи інформаційно-бібліотечного розвитку туризму на Півдні України, зокрема в Миколаївській області, крізь призму інтеграції бібліотечних установ у туристичну інфраструктуру регіону. У статті визначено роль сучасних цифрових технологій у розширенні можливостей бібліотек для туристичної діяльності.

Висновки. Інформаційно-бібліотечний туризм є формою культурного туризму, яка передбачає відвідування бібліотек, архівів, книжкових музеїв, інших інформаційних центрів. Виявлено, що бібліотеки Миколаївської області активно впроваджують різні культурні формати, зокрема театральні й музичні студії, літературні вечори, конкурси й фестивалі, створюють відкритий простір для широкої аудиторії. Наведені та проаналізовані приклади заходів, виставок, експозицій, спрямованих на популяризацію історико-культурної спадщини регіону, підтверджують роль бібліотек як осередків туризму й дозвілля. Зʼясовано, що одним з ключових напрямів діяльності бібліотек в Миколаївській області є краєзнавчий, який передбачає формування й збереження краєзнавчих фондів, інформаційне обслуговування, просвітницькі заходи, співпрацю з громадами й освітніми установами. Наведено приклади реалізації такої діяльності в провідних бібліотеках Миколаївщини. Аналіз діяльності бібліотек Півдня України показав, що обласні й міські заклади мають офіційні сайти, тим часом сільські й районні бібліотеки комунікують переважно через фейсбук. Це обмежує доступ молодіжної аудиторії, що користується такими платформами, як «Інстаграм» і «Тікток». У зв’язку з цим доцільною є оптимізація цифрової присутності бібліотек у соціальних медіа, зокрема через розширення контенту на платформах «Інстаграм», «Пінтерест» чи «Тікток», що переважно пропонують візуальний та інтерактивний контент. Для підвищення привабливості бібліотек у невеликих населених пунктах одним з найефективніших рішень є проведення культурних заходів – літературних вечорів, авторських читань і лекцій, які можуть супроводжуватися онлайн-трансляціями на ютуб-каналах. Продемонстровано, що інформаційно-бібліотечні установи Півдня України, зокрема підконтрольної частини Миколаївської області, мають значний потенціал для сприяння розвитку туризму. Основні напрями подальшого розвитку передбачають цифровізацію бібліотечних послуг, розширення співпраці між різними секторами (зокрема з органами місцевого самоврядування, закладами культури, туризму та освіти), створення на базі бібліотек інформаційно-туристичних центрів, а також підтримку проєктів, спрямованих на збереження й популяризацію культурної спадщини Миколаївщини.

Дослідження потреб у розвитку цифрової компетентності бібліотечних фахівців

Марина Толмач — 2025-07-18

Метою дослідження є представлення та узагальнення результатів дослідження потреб у розвитку цифрової компетентності бібліотечних фахівців.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння), контент-аналіз наукових публікацій та інших документів. Використано емпіричні методи: спостереження, анкетування; статистичні – для оброблення масиву даних анкетування бібліотечних фахівців та результатів оцінювання рівня цифрової компетентності здобувачів освіти; графічні – для візуалізації результатів. Методологія базувалася на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності, комплексності, усебічності пізнання.

Наукова новизна полягає в комплексній діагностиці поточного стану цифрової компетентності бібліотечних фахівців та вивченні їхнього ставлення до ролі бібліотек у цифровій освіті. Дослідження не тільки констатує загальну потребу в розвитку цифрової компетентності, а й виділяє конкретні сфери, що потребують найбільшої уваги, а порівняльний аналіз рівня компетентностей різних груп дає змогу виявити відмінності в потребах на різних етапах професійного становлення.

Висновки. Результати дослідження вказують на високу потребу в розвитку цифрової компетентності, особливо у сферах створення цифрового контенту та безпеки в цифровому середовищі. На основі дослідження сформульовано рекомендації щодо змісту та форм вдосконалення цифрової компетентності бібліотечних фахівців.

Принципи FAIR у науці: формування компетенцій для належного управління даними досліджень

Тетяна Ярошенко — 2025-07-18

Збільшення обсягів і важливості дослідницьких (наукових) даних зумовлює появу відповідних політик, стандартів, інфраструктур, у яких важливу роль відіграє належне та контрольоване управління даними.

Мета статті – узагальнити основні поняття й тенденції у сфері управління дослідницькими даними, проаналізувати відповідний міжнародний досвід і основні вимоги до знань та навичок для фахівців, які працюють у сфері управління даними в університетах і наукових установах.

Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні методів аналізу й синтезу, що дало змогу досягти окресленої мети статті й отримати обґрунтовані висновки. Теоретичні методи аналізу й порівняння допомогли вивчити стан досліджуваної проблеми, уточнити сутність ключових понять і визначити структуру компетентностей фахівців з управління дослідницькими даними.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі систематизовано основні тенденції, політики, стандарти щодо принципів управління дослідницькими даними з огляду на виклики відкритого доступу й відкритої науки; на основі міжнародного досвіду визначено основні вимоги до фахівців з управління даними, які варто врахувати в науковій практиці загалом і в освітніх програмах зокрема.

Висновки. Звернено увагу на радикальну трансформацію сучасної наукової комунікації, зважаючи на потребу відкривати не тільки публікації про результати дослідження, а й самі дані. Наголошено на важливості управляти даними дослідження на всіх етапах його життєвого циклу, а також на потребі відповідної професійної підготовки фахівців у цій царині як у межах формальної освіти, так і через навчання впродовж життя. Подано комплексну структуру ключових компетентностей, необхідних для ефективного керування даними за принципами FAIR упродовж усього життєвого циклу дослідження, у тому числі розуміння типів і форматів даних, методик укладання планів управління даними, знання відповідних інформаційних технологій, а також законодавчої та нормативної бази. Не менш важливим є знання відповідної предметної сфери, а також навички міжособистісного спілкування та пов’язані з ними особистісні характеристики, навички навчання та адвокації. В Україні все ще досить небагато фахівців з управління дослідницькими даними, які мають спеціальну кваліфікацію щодо даних. Більшість з них навчалася «на роботі» й через цільовий професійний розвиток (масові відкриті онлайн-курси, семінари, вебінари тощо); усе ще немає професійного стандарту такого фахівця (хоча його почали розробляти); бракує спеціальних освітніх програм. Розроблення професійного стандарту фахівця з управління даними, а також відповідних навчальних програм формальної і неформальної освіти за участю різноманітних учасників (університетів, наукових установ, бібліотек), створення та функціонування відповідної інфраструктури, зокрема центрів компетенції в галузі управління дослідницькими даними, репозитаріїв даних, сприятиме ефективному впровадженню відкритої науки та належного управління дослідницькими даними.

Синергія штучного інтелекту та мультимедійних технологій: розвиток, виклики й інновації

Вікторія Волинець — 2025-07-22

Метою статті є дослідження впливу штучного інтелекту на розвиток мультимедійних технологій, визначення основних напрямів його застосування, а також аналіз викликів і перспектив, що виникають у процесі їх інтеграції.

Методологія дослідження ґрунтується на аналізі наукових та освітніх джерел, вивченні практичного застосування штучного інтелекту в мультимедійних технологіях, порівняльному аналізі ефективності нейромереж, а також систематизації отриманих даних щодо їхнього впливу на цифрові, культурні й креативні індустрії.

Наукова новизна полягає в комплексному аналізі впливу штучного інтелекту на розвиток мультимедійних технологій, визначенні основних напрямів його застосування в культурних та креативних індустріях, а також у систематизації викликів і перспектив, пов’язаних з інтеграцією нейромереж у цифрову творчість.

Висновки. Штучний інтелект змінює підходи до створення, обробки та споживання контенту, сприяючи розвитку нових форм взаємодії з цифровим середовищем. Одним з ключових факторів ефективного використання штучного інтелекту в мультимедіа є синергія технологій, яка забезпечує створення інтерактивних та персоналізованих медіапродуктів. Генеративні нейромережі, алгоритми обробки зображень, аудіо та відео не тільки підвищують якість контенту, а й надають нові можливості для творчості й інновацій. Водночас активне впровадження штучного інтелекту в мультимедійні технології супроводжується низкою викликів, зокрема етичними питаннями щодо авторських прав, алгоритмічної упередженості, маніпулювання інформацією через дипфейки та потенційного впливу на суспільну думку. Ці проблеми потребують ретельного регулювання та відповідального підходу до розроблення і застосування технологій штучного інтелекту. Перспективи подальших досліджень у цій сфері охоплюють створення більш досконалих алгоритмів, здатних ураховувати контекст і емоційний стан користувача, що сприятиме розробленню ще більш інтуїтивних і персоналізованих мультимедійних продуктів. Окрему увагу слід приділити підвищенню етичних стандартів під час використання штучного інтелекту, зокрема захисту авторських прав, боротьбі з фейковим контентом і мінімізації упередженості алгоритмів. Розвиток штучного інтелекту в мультимедіа не тільки розширює технологічні перспективи, а й відкриває простір для міждисциплінарних досліджень, що інтегрують технічні інновації з гуманітарними й етичними аспектами їхнього застосування.

Безпека конфіденційної військової інформації: проблеми, виклики та способи захисту

Марина Цілина — 2025-07-18

Мета статті – виявити основні проблеми й виклики у сфері безпеки конфіденційної військової інформації, з’ясувати способи захисту такої інформації від наявних і потенційних загроз.

Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонаукових методів, зокрема оглядово-аналітичний – для визначення теоретичного підґрунтя наукової розвідки. Системний метод виявився результативним під час вивчення окремих зарубіжних і вітчизняних публікацій, а також розгляду нормативно-законодавчих актів із порушеної проблеми. В основу наукової статті покладено принципи об’єктивності та цілісності.

Наукова новизна полягає в з’ясуванні специфіки роботи з конфіденційною військовою інформацією під час війни в Україні, визначенні переваг і недоліків застосунків «Армія+», «Резерв+», установленні ефективних способів захисту документів та програм редагування інформації обмеженого доступу.

Висновки. Проведене дослідження дало змогу виявити, що найпоширенішими проблемами під час роботи з конфіденційними військовими документами є великий обсяг, контекстуальна чутливість, зміна безпекового середовища, баланс між прозорістю та безпекою, застарілі формати документів, людський чинник, різні стандарти безпеки з країнами-союзниками, можливості супротивника. Вимоги щодо обробки та безпеки персональних даних визначено в спеціальному Порядку Міністерства оборони України. Функціонали застосунків «Армія+», «Резерв+» значно оптимізували діловодні процеси, однак час від часу зазнають кібератак. Окрім самих документів, захищати треба ще й людей, зокрема військовослужбовців та їхні сім’ї, офіцерів розвідки, звичайних підрядників і цивільних осіб, які співпрацюють з військовими, особовий склад об’єднаних збройних сил, бо вони так само можуть бути мішенями ворога. Стратегії захисту секретної інформації та програмну платформу Redactable, що створені в США, також можна впроваджувати й застосовувати в Україні. Варто завжди пам’ятати, що збої в інформаційній безпеці в армії мають надзвичайно високу ціну, потенційно призводячи до диверсій, загибелі людей і геополітичних наслідків.

Передумови і фактори комерціалізації внутрішніх даних компанії

Тетяна Червякова — 2025-07-18

Мета статті – розкрити особливості поводження із внутрішніми даними компанії в сучасних умовах для створення, просування і монетизації продуктів на їх основі.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та графічний метод.

Наукова новизна полягає у встановленні ключових технологічних факторів, що стимулюють комерціалізацію даних; удосконаленні підходу щодо формування продуктів на основі внутрішніх даних компаній; визначенні ключових стратегій монетизації даних, а також базових і просунутих можливостей для створення і доставки продуктів на основі даних.

Висновки. У сучасних умовах генеративний штучний інтелект та інтернет речей сприяють підвищенню доступності даних і розвитку бізнес-моделей на їх основі. У статті досліджено концепцію «дані як продукт» (DaaP), що забезпечує системний підхід до управління даними, орієнтуючись на їхню якість, зручність використання та задоволення потреб кінцевих користувачів. Представлено ключові стратегії монетизації даних та критичні фактори успіху, охоплюючи створення галузевих стандартів, використання інсайтів від клієнтської бази та трансформацію організаційного ноу-хау в продукт. Зроблено акцент на адаптації операційної моделі компанії, модернізації технологій роботи з даними та важливості розвитку технічних навичок співробітників. Розглянуто виклики, пов’язані з упровадженням DaaP, і окреслено перспективи інтеграції технологій штучного інтелекту та машинного навчання у цей процес.

Використання інструментів штучного інтелекту під час розроблення плану персоналізованого навчання

Катерина Коцюбівська — 2025-07-18

Персоналізація навчання є однією з ключових тенденцій розвитку сучасної освіти та підтримує концепцію створення індивідуальної освітньої траєкторії. Використання з цією метою технології штучного інтелекту, а також готових інструментів і освітніх платформ з АІ-асистентами сприяє розвитку адаптивного навчання та ґрунтується на аналітиці даних про успішність учня. У статті проаналізовано історичні передумови персоналізованого навчання, починаючи від класичних моделей, таких як «Персоналізована система навчання» (PSI) Фреда Келлера, до сучасних платформ, які використовують алгоритми ШІ та навчальну аналітику для створення індивідуальних навчальних планів.

Метою дослідження є визначення сучасних методів і технологій персоналізації освітнього процесу з використанням інструментів штучного інтелекту та наявних платформ для створення освітнього контенту, орієнтованого на особисті потреби та здібності учня, аналіз їх ефективності та визначення ключових викликів, що супроводжують упровадження персоналізованих підходів до навчання.

Методи дослідження охоплюють аналіз наукової літератури, огляд сучасних платформ і систем персоналізованого навчання, а також узагальнення практичного досвіду використання штучного інтелекту у сфері освіти.

Наукова новизна роботи полягає в систематизації сучасних підходів до персоналізації навчання із застосуванням технологій ШІ, визначенні їхніх переваг і недоліків, а також у формулюванні рекомендацій щодо забезпечення етичного й ефективного використання ШІ в освітньому процесі.

Висновки. Основні результати дослідження демонструють, що персоналізоване навчання з використанням ШІ дає змогу адаптувати освітній контент до індивідуальних потреб учнів, підвищує мотивацію та успішність. Водночас такий підхід потребує вирішення питань етики, конфіденційності та рівного доступу до технологій. Упровадження персоналізованих підходів до навчання залежить від поєднання технологій, педагогічних практик і чіткого дотримання етичних норм. Технології ШІ варто використовувати як інструмент підтримки навчання, а не як заміну вчителя, що забезпечує якість освітнього процесу.

Хмарні технології у сучасному діловодстві (аналіз застосування програми AnyDesk)

Наталія Ляшук — 2025-07-18

Стаття присвячена аналізу впровадження та ролі хмарних технологій у сучасному діловодстві (на прикладі застосування програмного забезпечення AnyDesk).

Мета дослідження полягає в оцінці ефективності AnyDesk у створенні безпечного віддаленого доступу й управлінні корпоративними даними, спрямованими на оптимізацію сучасного діловодства та бізнес-процесів.

Методи дослідження. Робота базується на аналізі наукової літератури, огляді програмного забезпечення, емпіричному тестуванні функціональних можливостей AnyDesk та порівнянні з аналогічними рішеннями на ринку.

Наукова новизна статті полягає в детальній оцінці переваг та обмежень використання AnyDesk. Аналіз охоплює кілька аспектів, зокрема й можливості віддаленого підключення, заходи забезпечення безпеки даних, зручність інтерфейсу користувача та загальну оперативну ефективність.

Висновки. Результати дослідження свідчать, що AnyDesk надає суттєві переваги в підвищенні гнучкості та продуктивності діловодства, особливо в умовах, що потребують віддаленої роботи. Водночас інтеграція хмарних рішень, таких як AnyDesk, вимагає комплексного підходу для забезпечення цілісності даних та зручності використання. У статті наведено рекомендації щодо подальших досліджень, зокрема запропоновано зосередитися на інтеграції AnyDesk з іншими хмарними сервісами для створення більш комплексної системи інформаційного забезпечення управління. Такий інтегрований підхід може сприяти спрощенню адміністративних завдань, покращенню співпраці та створенню більш надійної системи для віддаленого управління офісом.

Використання настільних ігор у навчанні: онтологічний підхід

Костянтин Ткаченко — 2025-07-18

Настільна гра – комплект певних елементів, які гравець використовує в процесі гри, щоб виконати певну дію, передбачену правилами гри. Настільна гра – чудовий спосіб розвиватися, навчатися, налагодити дружні стосунки з іншими людьми. Настільні ігри в сучасному комп’ютерному суспільстві продовжують бути цікавими й актуальними. Вони сприяють розвитку навичок та умінь, а також набуттю унікального й альтернативного досвіду навчання. Настільні ігри привчають думати, аналізувати, ухвалювати рішення (і відповідати за них), працювати в команді.

Метою статті є дослідження предметної області «Настільні ігри» та розробка онтологічної моделі цієї предметної області для вирішення завдань інтеграції настільних ігор у процеси навчання.

Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для онтологічного моделювання предметної області «Настільні ігри», які використовуються в гейміфікованих навчальних системах. Такими методами, зокрема, є: системний і порівняльний аналізи (для виявлення особливостей настільних ігор, які доцільно було б використовувати в освітніх процесах); метод експертних оцінок, що передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки й тестування онтологічної моделі предметної області, що розглядається.

Новизною проведеного дослідження є аналіз предметної області «Настільні ігри» та її формалізоване онтологічне моделювання, результати якого можуть застосовуватися під час розроблення власного програмного продукту для вибору настільної гри, що підтримує гейміфікований освітній процес, забезпечуючи підвищення ефективності навчання на основі використання настільних ігор у процесі вивчення відповідного навчального контенту.

Висновки. У роботі запропоновано онтологічну модель підтримки процесів навчання з елементами гейміфікації та об’єктами предметної області «Настільні ігри», що описана як формальна специфікація знань про обрану предметну область, її об’єкти й відношення між ними. Цю модель використано під час розробки системи вибору настільної гри, що відповідає цілям і завданням навчання.

Використання онтологічної моделі для опису предметної області «Настільні ігри» та формування відповідної бази знань сприяє зменшенню ризику виникнення помилок щодо структури бази знань, компонентного й елементного її складу; зменшенню ризику виникнення помилок щодо вибору настільної гри, яка сприяла б вирішенню поставлених завдань згідно з визначеними цілями; більш точному сприйняттю предметної області (настільні ігри, які належать до різних категорій, жанрів, мають різну кількість гравців та часові характеристики); використанню під час модельного представлення предметної області не тільки формалізованих засобів (мов, граматик, дескрипторних логік тощо), а й природних мов; здійсненню більш точних запитів до бази знань системи вибору настільної гри, що відповідає цілям і завданням навчання.

Мобільні застосунки для читання та прослуховування книжок

Олександр Ткаченко — 2025-07-18

Сучасні технології читання та прослуховування книжок відіграють ключову роль у сфері освіти, розвитку та розваг, особливо коли мова йде про ефективне засвоєння інформації та зручність користувачів. В умовах швидкого темпу життя, де час стає дедалі ціннішим, поєднання текстових і аудіоформатів у єдиному рішенні дає змогу максимально адаптувати процес читання до індивідуальних потреб.

Метою статті є дослідження (аналіз) наявних аналогів мобільних застосунків для читання та прослуховування книжок, визначення їхніх переваг, недоліків та основних функцій. Дослідження спрямоване на виявлення ринкових тенденцій, потреб користувачів і можливостей для вдосконалення таких сервісів.

Методами дослідження є: аналіз літературних джерел – вивчення наукових праць, статей і матеріалів, пов’язаних з розробкою та впровадженням книжкових застосунків. Порівняльний аналіз – оцінка функціоналу, інтерфейсу та користувацького досвіду популярних застосунків. Опитування користувачів – збір думок щодо зручності, популярних функцій та недоліків рішень. SWOT-аналіз – визначення переваг і недоліків, можливостей і загроз для подальшого вдосконалення застосунків.

Новизною проведеного дослідження є комплексний аналіз сучасних застосунків для читання та аудіокниг з акцентом на поєднанні текстових і аудіофункцій, оцінюванні інтерактивних можливостей таких застосунків, зокрема синхронізації читання і прослуховування; персоналізації рекомендацій та інтеграції з іншими сервісами.

Висновки. У роботі проведено аналіз програмних рішень надання контенту книжок, таких як Amazon Kindle, Google Play Books, Apple Books, Audible та Scribd; визначено переваги та недоліки, а також обмеження сучасних рішень надання книжкового контенту в текстовому та аудіоформаті; визначено перспективні напрями подальшого розвитку книжкових мобільних застосунків (наприклад, використання гібридних форматів контенту; інтелектуалізація процесів надання контенту; розширення функціоналу для різних категорій користувачів; персоналізація та інтелектуалізація інтерфейсу сервісів надання контенту).

Використання React та Redux під час розробки вебзастосунків: проблеми та перспективи

Ольга Ткаченко — 2025-07-18

Розробка вебзастосунків від простих вебсторінок до складних інтерактивних платформ, таких як соціальні мережі, системи е-commerce, корпоративні портали, потребує використання нових підходів, інструментів і технологій. Особливу роль у розробці вебзастосунків відіграють JavaScript-бібліотеки та фреймворки, які спрощують створення ефективних, масштабованих і зручних інтерфейсів.

Метою статті є дослідження проблем та перспектив використання React у поєднанні з Redux під час створення вебзастосунків складної структури, оцінка переваг їх сумісного використання порівняно з аналогічними інструментами та розробка вебзастосунку «FarmerProducts».

Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для розробки вебзастосунків. Такими методами, зокрема, є системний і порівняльний аналізи – для виявлення особливостей створення вебзастосунків; метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки й тестування масштабованих і високопродуктивних вебзастосунків на основі використання REACT та REDUX.

Новизною дослідження є аналіз сучасного інструментарію (React, Angular, Vue.js) з розробки вебзастосунків, визначення проблем та перспектив їх застосування, створення авторського вебзастосунку (за допомогою React та Redux), який охоплює інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, гнучку базу даних, спрощуючи процес роботи із застосунком завдяки використанню стеку сучасних технологій.

Висновки. У роботі проаналізовано проблеми та перспективи використання сучаного інструментарію розробки вебзастосунків; приділено основну увагу React, який підходить для різних проєктів; проведено порівняльний аналіз React з Angular, Vue.js та Svelte, визначено їхні основні характеристики, переваги, недоліки; продемонстровано залежність вибору інструментарію від контексту проєкту (React у поєднанні з Redux може забезпечити оптимальний баланс між продуктивністю, гнучкістю та масштабованістю); описано авторський вебзастосунок – інтернет-магазин «FarmerProducts»; визначено подальші шляхи вдосконалення цього вебзастосунку.

Роль інноваційних цифрових технологій у формуванні інклюзивного простору публічної бібліотеки

Богдан Донський — 2025-07-18

Мета статті – дослідити вплив використання інноваційних цифрових технологій у публічних бібліотеках на формування та розвиток інклюзивного простору. Стаття спрямована на обґрунтування необхідності інтегрування інноваційних технологій у простір публічної бібліотеки з метою покращення якості обслуговування користувачів через підвищення рівня інтерактивності фізичного та цифрового просторів.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення, системного аналізу та прогнозування, що дало змогу визначити значення, актуальний стан і перспективи впровадження інноваційних цифрових технологій в інклюзивний простір публічної бібліотеки.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні ролі та місця інноваційних цифрових технологій в інклюзивному просторі публічної бібліотеки, актуалізації диференційованого підходу до обслуговування користувачів бібліотеки із застосуванням новітніх технічних пристроїв як посередника в комунікації особи з послугами бібліотеки, визначенні можливостей для інтеграції цифрових технологій у простір бібліотеки на основі наявного досвіду вітчизняних публічних бібліотек.

Висновки. В умовах глобальних суспільних трансформацій та цифровізації більшості сфер життя формування інклюзивного простору публічної бібліотеки є важливим компонентом політики України зі створення безбар’єрного простору. У цьому контексті вагоме значення має застосування інноваційних цифрових технологій та пристроїв у бібліотечних установах, що значною мірою здатне підвищити ефективність обслуговування окремих груп населення з особливими потребами. Визначено, що в інклюзивному просторі публічної бібліотеки інноваційні технології виступають серединною ланкою у взаємодії «користувач з особливими потребами» – «інноваційні технологічні засоби» – «послуги бібліотеки». Наголошено на тому, що інноваційні технологічні засоби є необхідною умовою для створення системи диференційованого обслуговування користувачів бібліотеки. Визначено потенційні шляхи для впровадження інноваційних цифрових технологій у простір публічної бібліотеки на основі вітчизняних досліджень та аналізу досвіду публічних бібліотек.

Етичні аспекти інтеграції штучного інтелекту у сфері культурної спадщини: закордонний дискурс

Юлія Трач — 2025-07-18

Мета статті – виявити етичні виклики, пов’язані із застосуванням технології ШІ у сфері культурної спадщини.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення й абстрагування, що дало змогу досягти поставленої мети.

Наукова новизна полягає у введенні в науковий обіг напрацювань закордонних дослідників щодо етичних викликів застосування технологій штучного інтелекту у сфері культурної спадщини, доповненні уявлень про специфіку розробки інструментів штучного інтелекту, які мають пом’якшувати ризики, пов’язані з культурною апропріацією, спотворенням й експлуатацією, і водночас прагнути до більшої культурної чутливості й інклюзивності, забезпечуючи рівне представництво всіх культур та цінностей людства у цифровому просторі.

Висновки. Констатовано, що в міру ускладнення й урізноманітнення інструментів цифрового збереження ШІ відіграватиме велику роль у збереженні пам’яток культурної спадщини, які перебувають під загрозою зникнення через війни та інші чинники. Ці технології мають потенціал кардинально модернізувати практику збереження, зробивши її більш ефективною і доступною, але лише за умови їх етичного та продуманого застосування, що вимагає ретельного попереднього розгляду та спільних дій на рівні національних і міжнародних інституцій. Ідеться про першочергову важливість підтримки орієнтованого на людину підходу до інтеграції ШІ, гарантуючи, що етичні міркування, культурна чутливість і рівень інтерпретації, яку вносять експерти (люди), не будуть знівельовані чи взагалі проігноровані технологічним прогресом. Обговорення важливості участі людини в зусиллях зі збереження, керованих ШІ, підкреслює незамінну цінність людської емпатії, етичних міркувань і культурного розуміння для забезпечення поваги до цілісності та значущості культурної спадщини. Такий збалансований підхід не тільки підвищує технічну ефективність заходів зі збереження, а й гарантує реалізацію з високою мірою дотримання етичних принципів.

Концепти «цифровий розрив» і «цифрова інклюзія»: відмінності та взаємозумовленість

Ірина Швець — 2025-07-18

Мета статті – охарактеризувати концепти «цифровий розрив» та «цифрова інклюзія» на предмет виявлення між ними відмінностей і взаємозумовленості. Для досягнення поставленої мети застосовано діалектичний метод, необхідний для здійснення культурологічних досліджень, а також загальнонаукові методи аналізу та синтезу.

Наукова новизна полягає в акцентуванні уваги на відмінностях та водночас взаємозумовленості цифрового розриву та цифрової інклюзії; виокремленні рівнів репрезентації цифрового розриву (забезпечення доступу населення до комп’ютера та інтернету; розвиток цифрової грамотності користувачів та їхніх цифрових компетентностей; міра повноцінного використання цифрових технологій у професійній діяльності та повсякденні); з’ясуванні специфіки цифрової інклюзії у сфері культурної спадщини.

Висновки. Наголошено, що цифрова інклюзія – це надання всім окремим особам і спільнотам, у тому числі особам з обмеженими можливостями, усіх необхідних ресурсів для використання цифрових технологій та отримання пов’язаних з ними можливостей. Натомість цифровий розрив виявляється на таких рівнях, як забезпечення доступу населення до комп’ютера та інтернету, цифрова грамотність користувачів та їхні цифрові компетентності, повноцінне використання цифрових технологій у професійній діяльності та повсякденні. Специфіка цифрової інклюзії у сфері культурної спадщини полягає у створенні доступу до її активів для всіх категорій громадян і демократизації процесів, за допомогою яких створюються ці активи (матеріальні та нематеріальні), а також розширенні вікового цензу потенційного реципієнта.