Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері

Принципи та переваги запровадження інституційного репозитарію в бібліотеках закладів вищої освіти (на прикладі КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради)

Надія Горбач — 2023-07-10

Мета статті – визначити основні принципи ефективності роботи електронного репозитарію, вивчити досвід і переваги впровадження інститутського репозитарію в закладі вищої освіти, а також дослідити проблеми, з якими зіштовхуються користувачі в процесі роботи з інститутським репозитарієм.

Методи дослідження ґрунтуються на аналізі та синтезі, що дало змогу узагальнити попередні наукові доробки з досліджуваної проблеми та зробити самостійні висновки. У роботі також застосовано метод соціологічного опитування у формі анкетування для визначення проблем, що виникають у користувачів у процесі роботи з репозитарієм.

Наукова новизна полягає в з’ясуванні основних принципів запровадження бібліотеками закладів вищої освіти системи електронного репозитарію; вивченні переваг роботи інституційного репозитарію на противагу бібліотечним фондам і архівам. Застосування соціологічного опитування у формі анкетування дало змогу виявити певні труднощі та недоліки роботи інституційного репозитарію.

Висновки. Визначено основні принципи та надано певні рекомендації для проєктування роботи системи електронного репозитарію, що враховані під час запровадження інституційного репозитарію КЗВО «Луцький педагогічний коледж» ВОР. З’ясовано важливість проведення соціологічного опитування на початкових етапах роботи інституційного репозитарію для вивчення потреб користувачів і створення якісного інформаційного продукту. Серед труднощів, що виникали в користувачів, і недоліків у роботі репозитарію виявилися такі: сканування опублікованих документів (в окремих випадках); відсутність повнотекстових документів; уведення метаданих, ключових слів; неможливість автоматичного завантаження публікацій з Google Scolare; часові ресурси, які потрібно витрачати на завантаження публікацій. Анкетування забезпечило зворотний зв’язок з користувачами, допомогло виявити потреби авторів і користувачів, установити чітку мету та завдання інститутського репозитарію, сприяло популяризації використання відкритих джерел. Попри певні недоліки інституційний репозитарій постає ефективним інструментом інформатизації сучасного бібліотечного сервісу. Установлено, що ефективна робота інституційного репозитарію забезпечує розвиток науково-освітньої діяльності закладу вищої освіти.

«Цифрова смерть та безсмертя» у сучасному науковому дискурсі

Наталія Кобижча — 2023-07-10

Мета статті – проаналізувати особливості становлення цифрової танатології як одного з нових напрямів наукових досліджень, окреслити її предметне поле, здійснити операціоналізацію базових понять; провести деяку корекцію понятійного апарату традиційної танатології («Death Studies»).

Методи дослідження базуються на соціокомунікативному, системному й історико-генетичному підходах, а також на принципах цифрової гуманітаристики. У статті також використано методи історіографічного та джерелознавчого пошуку, аналізу профільних публікацій з теми дослідження, дескриптивного підходу, контент-аналізу та ін.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українському науковому дискурсі здійснено одну з перших спроб експлікації проблеми «цифрової смерті та безсмертя», аналізу особливостей становлення цифрової танатології. На тлі російсько-української війни виокремлено концептуалізацію культурної пам’яті України, предметом якої є сучасний стан меморіального ландшафту української культури як складного, багатошарового, різнорідного утворення, вагомим структурним елементом якого є цифровий меморіальний ландшафт.

Висновки. У цифровій реальності технології створюють соціальні відносини, починаючи від гаджетів та закінчуючи нанотехнологіями, що торкаються як процесу вмирання, так і уявлень про смерть і безсмертя у двох їхніх модусах – реальному та цифровому. Ідеться про конструювання загальних смислових меж, усередині яких не просто смерть і безсмертя, вивчення сутності яких є принципово неможливим, а опосередковані відносини, тобто процес побудови стосунків у колаборації з різними галузями наукового знання. І тому «цифрова смерть і безсмертя» як предмет досліджень – проблема принципово міждисциплінарна, а digital death studies формується як особливе міждисциплінарне поле дослідження феномена смерті в цифровому середовищі. Представлений огляд попередніх досліджень цифрової смерті і безсмертя забезпечує відповідний контекст для наукових робіт і дає змогу виявити та розробити перспективні напрями наступних досліджень, що є особливо актуальним на тлі російсько-української війни.

Формування професійного контенту інтернет-ресурсів у маркетинговому середовищі організації

Юлія Романишин — 2023-07-10

Мета дослідження – проаналізувати підходи до формування контенту інтернет-ресурсів організації для підвищення ефективності просування в мережі та взаємодії зі споживачами бренду.

Методи дослідження. Використано такі загальнофілософські та загальнонаукові методи наукового пізнання, як аналіз і синтез, опис, спостереження, інформаційний, системний, контент-аналіз тощо.

Наукова новизна. Визначено підходи до формування контенту інтернет-ресурсу, наведено приклад застосування онлайн-сервісів здійснення контент-аналізу та SEO-аудиту інтернет-ресурсу.

Висновки. Контент є важливою частиною розвитку бізнесу. Контент має бути грамотним, унікальним і сформованим згідно з правилами пошукових систем. Окрім того, має відповідати сучасним тенденціям і трендам. Його аналітичний метод (контент-аналіз) набуває цінності й актуальності та є інструментом для ефективного використання контенту в бізнесі. Сьогодні цей метод поширюється на всі види контенту в інтернет-ресурсах. Значення контенту інтернет-ресурсів у маркетинговій діяльності організації невпинно зростає. Ключовими аспектами якісного контенту є його унікальність, цінність і корисність для споживача. Оптимальною вважають модель поєднання різних видів контенту за принципом третин. Перспективою дослідження є використання описаного прикладу аналізу інтернет-ресурсу як частини методики контент-аналізу та SEO-аудиту для будь-якого інтернет-ресурсу.

Розробка веборієнтованих систем: онтологічний підхід

Ольга Ткаченко — 2023-07-10

Метою статті є дослідження, аналіз можливостей та обґрунтування створення веборієнтованої системи закладу харчування (піцерії) на основі використання онтологічного підходу, а також розробка відповідного програмного забезпечення. Досягнення мети проведеного дослідження передбачає виконання таких завдань, як формування багаторівневої онтологічної моделі предметної галузі (заклад харчування – піцерія) та розробка на її основі відповідної веборієнтованої системи.

Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для розробки веборієнтованих систем на основі використання відповідної багаторівневої онтологічної моделі. Такими методами, зокрема, є: системний і порівняльний аналізи (для виявлення особливостей веборієнтованих систем закладів харчування), метод експертних оцінок (під час визначення об’єктів предметної галузі та відношень між ними).

Науковою новизною є дослідження та аналіз сучасних технологій розробки веборієнтованих систем і багаторівневого онтологічного моделювання різноманітних предметних галузей, зокрема закладів харчування (наприклад, піцерії), результати якого можна застосовувати під час розробки власного програмного продукту – веборієнтованої системи закладу харчування.

Висновки. У роботі досліджено відомі погляди на сучасний підхід до розробки веборієнтованих систем на основі використання онтологічного підходу. Запропоновану онтологічну модель закладу харчування (піцерії) описано як формальну специфікацію знань про обрану предметну галузь, її об’єкти та відношення між ними (для чіткого та повного представлення предметної галузі), що відіграє суттєву роль на різних етапах створення і модифікації веборієнтованої системи. Запропонований онтологічний підхід, який передбачає розробку відповідної багаторівневої онтологічної моделі, використано під час розробки веборієнтованої системи закладу харчування (піцерії).

Використання онтологічної моделі під час розробки веборієнтованої системи закладу харчування (піцерії) сприяє зменшенню ризику виникнення помилок щодо структури системи, компонентного й елементного складу системи та її інформаційної бази; більш точному сприйняттю предметної галузі (закладів харчування, які спеціалізуються на різних кухнях народів світу (наприклад, українській, японській, американській), але надають перевагу італійській); використанню під час модельного представлення предметної галузі не тільки формалізованих засобів (формальних граматик, дескрипторних логік тощо), а й природних мов; здійсненню більш точних запитів до інформаційної бази системи (бази даних і відповідної бази знань).

Електронні ресурси як технологічна інфраструктура читання в бібліотеках

Олександр Дем’янюк — 2023-07-10

Мета статті – удосконалити та модернізувати впроваджені електронні ресурси в роботу дитячих бібліотечних закладів України з метою прискорення процесу надходження документів до користувачів та якісного обслуговування.

Методи дослідження базуються на застосуванні аналітико-синтетичного підходу як загальнонаукового принципу здійснення технологічних бібліотечних процесів через використання електронних ресурсів з метою залучення до бібліотек школярів.

Наукова новизна статті полягає в подальшому вивченні та розкритті креативних форм діяльності з використанням інформаційних технологій у бібліотеках для дітей, які активізують читання. Розкрито нові бібліотечні поняття, такі як «ярмарок послуг», «електронне врядування», «корпоративний проєкт».

Бібліотека для дітей стає активним суб’єктом ринкового стартапу, що починає будувати свою роботу на основі інновацій і креативних технологій. Ефективність роботи оцінюють за реальними справами, які здійснюють з використанням методики проєктування. Результати досліджень дитячих бібліотек України переконують, що сьогодні молодий споживач інформації – це якісно новий тип користувача, «вебпокоління», «покоління інтернету». Щоб бібліотека зацікавила цих школярів, необхідно змінювати форми діяльності, удосконалювати професійну майстерність, активно впроваджувати нові послуги на основі вивчення та впровадження сучасних інформаційних технологій. Працівники бібліотеки часто переформатовують проведення частини соціокультурних заходів на терени віртуального простору.

Щодо волинських дитячих бібліотек, то вони залишаються центрами спілкування, навчання, читання, розвитку творчих та інтелектуальних здібностей. Поєднуючи традиційні, креативні форми та методи роботи, бібліотекарі працюють над заохоченням учнів до читання, зацікавленням книгою (через масові заходи), стимулюванням до використання наявних у бібліотеці інформаційних ресурсів. Бібліотеки спрямовують свою діяльність на підвищення соціальної ролі, забезпечення вільного доступу до інформації, збагачення духовної культури користувачів і поглиблення їх знань про історичне минуле українського народу; сприяють національно-патріотичному вихованню користувачів, формуванню читацької культури, створенню безпечного, комфортного середовища та позитивних умов для розвитку творчих здібностей.

Висновки. У науковому дослідженні розглянуто та проаналізовано спектр упровадження нових бібліотечних послуг у дитячих бібліотеках України, зокрема Волині, на основі використання інтернет-ресурсів сучасних інформаційних технологій.

У бібліотечній діяльності сьогодні найголовнішим стає інформування школярів про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, нові можливості, які відтепер надають модернізовані креативні відділи обслуговування; заохочення до участі у проєктній діяльності, її популяризація серед учнів і батьків.

У теперішніх умовах функціонування бібліотеки зобов’язані активніше пристосовуватися до надання послуг дітям з особливими потребами: обмеженими можливостями, соціально вразливим, тимчасово переміщеним дітям-переселенцям; забезпечувати користувачів вільними, безбар’єрними та безперешкодними можливостями отримувати віртуальну інформацію з будь-якого відділу в доступних для сприйняття формах.

Упровадження принципів відкритого доступу в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку

Наталія Калюжна — 2023-07-10

Мета статті – провести всебічний, об’єктивний і критичний аналіз результатів досліджень, присвячених питанню вивчення відкритого доступу в Україні з метою оцінки поточного стану теми та визначення аспектів, які потребують глибшого вивчення для розробки дієвого механізму впровадження принципів відкритого доступу на практиці.

Методи дослідження. Застосовано метод наративного огляду літератури з визначеною пошуковою стратегією та критеріями відбору публікацій у чотирьох базах даних, таких як Dimensions, Scopus, Web of Science та депозитарій електронних копій «Наукова періодика України». Критеріями включення були статті, які опублікували автори, афілійовані з українськими установами.

Наукова новизна полягає в тому, що проведений аналіз літератури допоміг розширити та поглибити знання про тематичні напрями дослідження відкритого доступу в Україні; виявити невідомі раніше зв’язки та протиріччя між дослідженнями й ідентифікувати сфери, що потребують додаткового вивчення, серед яких, зокрема, дослідження факторів та бар’єрів, які сприяють або перешкоджають українським авторам поширювати свої праці у відкритому доступі, динаміка зростання та особливості розподілення частки публікацій у відкритому доступі за роками та галузями знань, форми роботи бібліотекарів і сервіси підтримки поширення публікацій у відкритому доступі.

Висновки. Відкритий доступ є одним з основних складників відкритої науки. Він слугує інструментом для прискорення обміну знаннями, розвитку науки, сприяє усуненню нерівності та допомагає у вирішенні низки глобальних проблем. Дослідження українських науковців фокусуються на 4 основних напрямах дослідження відкритого доступу: розробка політик відкритого доступу на рівні установ і держави, упровадження інституційних репозитаріїв, започаткування журналів відкритого доступу та врегулювання питання авторського права в умовах відкритої наукової комунікації.

Співпраця бібліотечних фахівців і освітян як напрям роботи університетської бібліотеки (на прикладі створення та наповнення наукометричного профіля вченого)

Юлія Куліш — 2023-07-10

Мета дослідження – проаналізувати й узагальнити досвід співпраці бібліотечних фахівців і вчених, викладачів у межах роботи університетської бібліотеки на прикладі створення та наповнення профілю автора в різних наукометричних базах.

Методи дослідження ґрунтуються на інформаційному підході, який дав змогу виявити проблеми, пов’язані з потребою вчених в інформаційному супроводі процесів створення та наповнення їхнього наукометричного профілю, визначити роль бібліотечних фахівців як інформаційних (цифрових) аналітиків у методичному забезпеченні та інтенсифікації наукових досліджень у сучасному університеті. У роботі застосовано також загальнонаукові методи аналізу та синтезу, що дали змогу належно проаналізувати предмет дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні кореляції між інформаційно-консультаційним супроводом процесів створення та наповнення наукометричного профілю вченого й формуванням нових компетентнісних моделей фахівців бібліотечно-інформаційної справи в межах дослідницької інфраструктури сучасного університету.

Висновки. Наголошено, що сучасні тенденції інформаційного супроводу та підтримки наукових досліджень засвідчують зміну ролі й місця наукових бібліотек у дослідницькій інфраструктурі університету, персонал яких дедалі більше прагне надавати професорсько-викладацькому складу розширені можливості сервісів і послуг. Це актуалізує проблему модернізації університетських бібліотек у системі наукової комунікації, що є умовою формування нових компетентнісних моделей фахівців бібліотечно-інформаційної справи. Доведено, що реєстрація, створення та наповнення профілів у ORCID, Google Scholar, Scopus, Web of Science тощо, синхронізація та обмін даних у цих системах, використання при цьому потенціалу соціальних мереж (ResearchGate) вимагають від бібліотечних працівників належної інформаційно-аналітичної підтримки, підвищення кваліфікації в галузі наукометрії, розробки нових пропозицій, розширення спектра пропонованих інформаційних продуктів і послуг, що перетворює наукометрію на один з найбільш актуальних напрямів діяльності університетської бібліотеки.

Використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу бібліотечної галузі України: зарубіжний досвід і перспективи

Надія Маранчак — 2023-07-10

Мета статті – проаналізувати зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу бібліотек, окреслити основні напрями, перспективи та проблеми застосування цих технологій в Україні, сформулювати рекомендації для успішного впровадження ШІ в цифровому маркетингу українських бібліотек.

Методи дослідження. Досягненню поставленої мети сприяло використання різних наукових методів, зокрема аналізу, обґрунтування, систематизації, порівняння та узагальнення. Для збору емпіричних даних проведено контент-аналіз відповідної літератури та вивчення кейсів зарубіжних бібліотек, які впровадили ШІ у свої стратегії цифрового маркетингу. Зібрані дані піддали статистичному аналізу, а результати використали, щоб сформулювати рекомендації для українських бібліотек щодо успішного впровадження штучного інтелекту в їхні стратегії цифрового маркетингу.

Наукова новизна статті полягає в аналізі зарубіжного досвіду впровадження методів цифрового маркетингу на основі штучного інтелекту в бібліотеках, який може слугувати основою для визначення ефективних стратегій та інструментів просування бібліотечних послуг і ресурсів у цифровому середовищі. У дослідженні висвітлено потенціал технологій штучного інтелекту у вирішенні викликів бібліотечної галузі в Україні та надано рекомендації щодо їх практичного впровадження.

Висновки. Визначено п’ять основних напрямів застосування штучного інтелекту в цифровому маркетингу зарубіжних бібліотек: чат-боти, рекомендаційні системи, «розумні» бібліотеки, цифрові архіви й аналіз поведінки користувачів. Перспективами впровадження ШІ є: персоналізація користувацького досвіду за допомогою рекомендацій контенту на основі вподобань та історії пошуку користувачів; покращення функціональності пошуку через надання більш точних та релевантних результатів; підвищення залученості користувачів через взаємодію з чат-ботами в режимі реального часу; аналіз поведінки користувачів для розробки цільових маркетингових кампаній; спрощення аналізу великих обсягів даних та виявлення закономірностей і тенденцій; автоматизація рутинних завдань тощо. Проблеми використання технологій ШІ: відсутність необхідних ресурсів, техніко-технологічних рекомендацій, знань і навичок тощо. Бібліотеки можуть організовувати співпрацю зі спеціалістами зі ШІ або іншими бібліотеками, які вже впровадили фрагменти штучного інтелекту; виявити сфери, які потребують удосконалення та інвестицій; визначити персонал з необхідними навичками та знаннями для управління й підтримки смарттехнологій; розглядати ІКТ-гаджети як засоби ефективного надання інформаційних послуг; працювати над підвищенням ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій; постійно підвищувати кваліфікацію та оцінювати й адаптовувати послуги і технології; мати чітко визначену маркетингову стратегію та план упровадження ШІ, які відповідатимуть цілям і завданням бібліотеки.

Джерельна база генеалогічних досліджень з історії науки: до постановки проблеми цифровізації наукової комунікації

Олена Тверитникова — 2023-07-10

Мета статті – виявити і структурувати джерельну базу генеалогічного дослідження з історії науки та з’ясувати роль інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку цифровізації наукового пошуку.

Методи дослідження. Аналіз, характеристика та класифікація репрезентативної джерельної бази окресленої теми наукової розвідки на основі використання конгломерату загальнонаукових і спеціальних методів наукових досліджень, що у сукупності забезпечили цілісний характер дослідження наукової проблеми. До основного інструментарію методики дослідження залучено такі методи: історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-системний; метод діахронічного аналізу й узагальнення, аналогії, синтезу, аналізу, формальної логіки. Залучення методологічного інструментарію до наукового опрацювання проблеми констатувало фіксацію контентних векторів дослідження, що здійснені на принципах історизму, об’єктивності, системності, всебічності. Вибір стратегії наукового дослідження або теоретичного й методологічного підґрунтя наукової проблеми, які були залучені та впроваджені в процесі наукового пізнання, надали можливість досягти поставленої мети наукової розвідки. Використання низки загальнонаукових і спеціальних історичних методів наукового дослідження сприяли отриманню нових результатів у розкритті зазначеної теми. Цінним інструментом для наукового пошуку в контексті генеалогічних досліджень виявилася методологія усної історії, зокрема метод інтервʼювання. Цей підхід спрямований на узагальнення свідчень і спогадів осіб, які безпосередньо брали участь у подіях. Метод інтерв’ювання надає змогу фіксувати історичні події та їх сприйняття під кутом конкретних особистостей. Спогади віддзеркалюють індивідуальні думки, переживання та переосмислення подій, і цей індивідуальний досвід має важливий внесок у розуміння та персоналізацію історії, підвищення глибини та достовірності генеалогічних досліджень, збагачення їх індивідуальними свідченнями й особистими переживаннями.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено спробу структурувати інформаційні джерела з генеалогії, які надали змогу сформувати репрезентативну джерельну базу досліджень з історії науки, визначити результативність діяльності українських науковців, обґрунтувати значущість наукового доробку.

Висновки. У статті розглянуто алгоритм формування репрезентативності джерельної бази генеалогічного дослідження з історії науки. Констатовано важливість залучення до джерельної бази інформаційного пошуку сімейних архівів та архівів особового походження, матеріалів музейних фондів і фондів наукових бібліотек, генеалогічних довідкових видань, статистичних збірок різного спрямування. Обґрунтовано необхідність залучення інтерв’ю-спогадів як вагомої частини джерельної бази генеалогічних досліджень з історії науки. Застосування усної історії дає змогу виявити новий пласт джерел під час відтворення міжособистісних зв’язків, творчих інтересів, повсякдення. З’ясовано, що використання інструментарію інформаційно-комунікаційних технологій – один з вагомих складників наукової діяльності ХХІ ст. Аргументовано доведено необхідність розширеного спектра впровадження електронних послуг в архівних, бібліотечних і музейних установах. Цифровізація архівної та бібліотечної справи є важливим чинником забезпечення сталого розвитку цих наукових осередків. Упровадження електронних інформаційних послуг надає доступ до ресурсів і дає змогу зберегти наукову спадщину.

3D дані в бібліотеках, музеях, архівах: до питання цифрового кураторства

Тетяна Ярошенко — 2023-07-10

Рецензія на книгу: Moore, J., Rountrey, A. and Kettler, H.S. eds., 2022. 3D Data Creation to Curation: Community Standards for 3D Data Preservation. Chicago: Association of College and Research Libraries.

Фізика в іграх. Створення ігрового двигуна на основі фізичних процесів

Людмила Вовк — 2023-07-10

Мета дослідження полягає в аналізі наявних ігрових двигунів і вивченні можливостей розробки та впровадження ігрового двигуна на основі фізичних процесів з використанням нового підходу, який розширить можливості моделювання ігрового середовища.

Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу, синтезу, порівняння, аналогії та моделювання, системно-структурного аналізу, методів теоретичної систематизації та узагальнення результатів, наукового моделювання, що дало змогу змістовно проаналізувати предмет дослідження.

Наукова новизна. Запропоновано новий підхід до створення ігрового двигуна на основі фізичних процесів, який використовує алгоритми розрахунку колізій та динамічного моделювання твердих тіл і рідин.

Висновки. Проаналізовано ігрові двигуни, що на сьогодні функціонують, та описано характеристики й особливості фізичних двигунів. Наголошено, що фізичний двигун в ігровій розробці виконує дві основні функції: виявлення зіткнень між об’єктами й імітацію сил і рухів унаслідок цих зіткнень. Крім імітації фізичних процесів твердих тіл, фізичні двигуни можуть реалізовувати додаткові можливості: спеціальну підтримку моделювання руху твердих тіл, води й інших рідин, симуляцію тканин і одягу, різноманітних частинок, додаткову підтримку для симуляції персонажів – високорівневі контролери персонажів, вбудовану підтримку rag-dolls, підтримку анімації. Описано новий підхід до створення та використання ігрового двигуна на основі фізичних процесів, який дає змогу створювати більш реалістичні ігрові середовища з використанням різноманітних ефектів, імітуючи фізичні процеси в грі. Ігровий двигун, створений на основі нового підходу до вирішення проблеми, використовує алгоритми розрахунку колізій та динамічного моделювання твердих тіл і рідин, що розширює можливості моделювання активностей, забезпечуючи високу точність і реалістичність візуалізації процесів. Новий підхід дає змогу розширювати можливості ігрового двигуна та підтримувати різноманітні сценарії ігор.

Технології віртуальної реальності у сучасному бібліотечному середовищі: використання в умовах медіатизацїї суспільства

Олена Каракоз — 2023-07-10

Мета статті – вивчити впровадження та вплив технологій віртуальної реальності (VR) у сучасних бібліотечних середовищах, зокрема в контексті медіатизації суспільства. У дослідженні розкрито шляхи адаптації бібліотек до динамічного цифрового середовища та переваги VR-технологій, які можна запропонувати бібліотекам і користувачам.

Методи дослідження. Усебічний огляд літератури, аналіз прикладів успішного впровадження віртуальної реальності в бібліотеках. Для збору наукових статей і дослідницьких публікацій, присвячених сучасним університетським бібліотекам і впливу цифрових медіа на їх роль і функції, використано вітчизняні та міжнародні бази даних. Ця всеохопна методологія дослідження дала змогу скласти повну картину трансформацій, що відбуваються в сучасних університетських бібліотеках, і впливу цифрового медіапростору на їхні ролі та функції. За допомогою контент-аналізу ретельно проаналізовано нормативні документи та керівні принципи розробки політики щодо університетських бібліотек і цифрового медіапростору.

Наукова новизна статті полягає в дослідженні практичного застосування віртуальної реальності в бібліотечному середовищі, оцінці потенційних переваг і проблем, а також у розгляді ширших наслідків медіатизації для бібліотечних практик і послуг.

Висновки. Дослідження демонструє, що впровадження VR-технологій у бібліотечне середовище може підвищити залучення користувачів, сприяти навчанню, а такожд оптимізувати різні бібліотечні процеси. До того ж підкреслено необхідність в адаптації бібліотек до медіатизації суспільства через інтеграцію передових цифрових інструментів і послуг, таких як VR, щоб залишатися актуальними та доступними для користувачів у епоху цифрових технологій.

Моделі комунікацій в асинхронних багатокористувацьких відеоіграх

Євген Малюк — 2023-07-10

Метою статті є дослідження комунікативних особливостей асинхронних багатокористувацьких відеоігор.

Методи дослідження. У цьому дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також історичний метод. Аналіз використано для наявних теорій, що досліджують асинхронні відеоігри, а також для дослідження ігрового досвіду в релевантних проєктах. Синтез дає змогу сформувати загальне бачення функціонування розглянутого класу відеоігор в контексті популярних моделей комунікацій. Історичний метод дає змогу спостерігати динаміку розвитку підходів, що реалізовуються в асинхронному ігровому процесі.

Наукова новизна полягає в з’ясуванні комунікативної специфіки асинхронних відеоігор за допомогою комунікативних моделей для опису взаємодії гравців у них.

Висновки. Асинхронна багатокористувацька відеогра демонструє широкі комунікативні можливості, які певною мірою відрізняються від тих, що представлені в більш звичних синхронних. Серед базових моделей комунікації (лінійної, інтерактивної та трансмісійної) не було знайдено єдиної такої, яка повною мірою описувала б досліджуване явище. Виявилося, що технічно особливості комунікації в досліджуваних відеоіграх ближчі до лінійної моделі, але організація процесу комунікації виходить за її межі, створюючи різні модифікації. Найкомплексніші багатокористувацькі асинхронні ігри будують взаємодію, яка базується навколо культурного, соціального й інших контекстів, яка більш релевантна трансакційній моделі. Інакше кажучи, комунікація в асинхронних відеоіграх описується комплексною моделлю, яка має елементи лінійної та трансакційної. Якщо комунікація перших асинхронних багатокористувацьких відеоігор була обмеженою мотивацією до змагання, то сучасні приклади відеоігор починають орієнтуватися на складніші форми комунікації.

Інноваційні технології в управлінні освітнім процесом у ЗВО: перспективи та шляхи впровадження

Ігор Байда — 2023-07-10

Мета статті – узагальнити та представити перспективи й шляхи впровадження інноваційних технологій в управлінні освітнім процесом у ЗВО.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові й спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Наукова новизна полягає у висвітленні перспектив, шляхів упровадження, а також переваг залучення інноваційних технологій в управління освітнім процесом у ЗВО.

Інформаційні та інноваційні технології й комп’ютеризація в усіх сферах освіти вже багато років є однією з головних тенденцій розвитку сучасного суспільства. Хоча в освітній процес упроваджуються нові інформаційні й інноваційні технології, ЗВО забезпечені комп’ютерною технікою та постійним доступом до мережі Інтернет, якою відкрито користуються викладачі та здобувачі освіти, де ці процеси сформували нову науково-технічну основу для розробки та функціонування віртуальних інструментів в освіті. Формування віртуального освітнього середовища є одним з важливих методичних і педагогічних завдань результативної організації освітнього процесу, який полягає в розвитку інфраструктури ЗВО, а саме інформаційного середовища, що передбачає імплементацію нових інформаційних послуг.

Висновки. Установлено, що в сучасних умовах інноваційні технології слугують інструментами розв’язання індивідуальних педагогічних завдань і надають нові можливості для управління освітнім процесом. Прогресивний розвиток організації освітнього процесу потребує залучення нових моделей навчання, інтегрованих в інформаційно-комунікаційні технології. Як наслідок, ЗВО отримають такі переваги: навчання студентів навичок, яких вони потребуватимуть у подальшій освіті, протягом усього їхнього життя та майбутньої професійної діяльності; доступ до інформації та спілкування поза аудиторією закладу освіти; застосування інноваційних технологій для підтримки педагогічного розвитку викладачів через зовнішні мережі тощо. Використання інноваційних технологій в управлінні освітнім процесом у ЗВО потребує розвитку інфраструктури освітнього середовища: введення в дію комп’ютерного обладнання, засобів мережевої підтримки, інформаційних терміналів, освітніх і методичних прийомів і технічної підтримки інноваційних технологій, а також розробки стратегії оснащення ЗВО необхідним навчальним програмним забезпеченням. Визначено шляхи впровадження інноваційних технологій в управлінні освітнім процесом у ЗВО: розвиток партнерства між ЗВО, державними органами та іншими організаціями; наявність кваліфікованих кадрів, діяльність яких скерована на імплементацію інноваційних технологій в управління освітнім процесом; розробка стратегії, яка визначає цілі та завдання, необхідні ресурси та часовий графік для конкретного ЗВО.

Вплив штучного інтелекту на сучасне мистецтво: можливості та виклики

Вікторія Волинець — 2023-07-10

Мета статті – розглянути інноваційні технології штучного інтелекту, які дають змогу самостійно створювати мистецькі образи.

Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні системного підходу до опрацювання проблеми застосування та впровадження технологій штучного інтелекту в мистецькі практики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації проблеми використання технологій штучного інтелекту у сфері культури і мистецтва, констатації симбіозу технологій штучного інтелекту в мистецьких практиках.

Застосування машин для створення творів мистецтва активно набуває популярності, відбувається перехід до практичної реалізації. Нині можливе навчання штучного інтелекту мистецьких практик. Це стосується спрощення процесу створення зразків для широкої публіки і застосування в цілях реставрації, реновації, а також принципово нових способів та можливостей для професійних художників і дизайнерів. Штучний інтелект використовується в мистецтві для створення творів мистецтва, аналізу та інтерпретації мистецтва, а також для взаємодії з глядачами.

Висновки. Проаналізовано способи використання штучного інтелекту в мистецькій практиці. За допомогою аналізу прикладів використання цієї технології у візуальному мистецтві визначено основні принципи роботи зі штучним інтелектом. Розглянуто наявні методи роботи із зображеннями за допомогою штучного інтелекту, а також деякі платформи та програми, які дають змогу створювати візуалізації за допомогою штучного інтелекту. Виокремлено деякі переваги та недоліки використання інструментів штучного інтелекту в мистецтві. Зокрема, серед переваг нові можливості, автоматизація, швидкість і точність, широкий спектр можливостей. До недоліків використання інструментів штучного інтелекту в мистецтві зараховуємо відсутність індивідуальності, невизначеність результатів, невміння мистецтва взаємодіяти з глядачем. Констатовано, що штучний інтелект і художник – співавтори в галузі мистецтва.

Цифровий медіапростір сучасної бібліотеки закладу вищої освіти: трансформація ролі та функцій

Юрій Горбань — 2023-07-10

Мета статті – дослідити трансформацію ролі та функцій сучасних університетських бібліотек; вивчити вплив інтеграції цифрових медіа на традиційну роль бібліотек у закладах вищої освіти (ЗВО); запропонувати всебічне розуміння нових вимог, які до них висуваються.

Методи дослідження. У процесі дослідження для розкриття сучасного стану бібліотек закладів вищої освіти та чинників, що формують їх трансформацію, використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема джерелознавчий (для ретельного огляду літератури, тематичних досліджень різних університетських бібліотек), аналітичний (для аналізу нових тенденцій цифрових медіа), систематизації та узагальнення (для підбиття підсумків).

Наукова новизна полягає у визначенні ключових трендів, викликів і можливостей, які виникають унаслідок цифровізації, а також в аналізі кращих практик адаптації до цих змін. Запропоновано рекомендації та вказівки для бібліотек, які прагнуть подолати виклики цифрового переходу, пов’язані з оновленням бібліотечної інфраструктури для підтримки потреб користувачів; сформульовано принципи успішного розв’язання проблем, пов’язаних з інформаційною грамотністю та авторським правом, й управління бюджетними обмеженнями та навігацією в складній і мінливій екосистемі постачальників цифрових ресурсів. Наголошено на нових можливостях, що з’являються із цифровою інтеграцією ЗВО і можуть сприяти розвитку стійкої, адаптивної та інноваційної мережі університетських бібліотек, здатних задовольнити потреби користувачів у цифрову епоху.

Висновки. Дослідження демонструє, що цифровий медіапростір значно впливає на роль і функції університетських бібліотек. Для цих закладів важливо використовувати можливості, які надають цифрові технології, і відповідним чином адаптувати свої послуги, засоби та політику. Ця трансформація не тільки зумовлює нові виклики, а й покращує здатність бібліотеки обслуговувати інформаційні та освітні потреби користувачів, сприяючи успіху студентів і дослідників у цифрову еру.

Цифровізація освіти та маркетинг освітніх послуг в умовах збройної агресії російської федерації проти України

Марина Зацерківна — 2023-07-10

Мета статті – аналіз ролі цифровізації освіти й маркетингу освітніх послуг в умовах збройної агресії російської федерації проти України та розробка рекомендацій щодо вдосконалення цифрових і маркетингових стратегій, які допоможуть залучити та зберегти студентів у ЗВО.

Методи дослідження. Задля ефективного досягнення мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, спостереження, а також системний підхід. Це все дало змогу проаналізувати та визначити особливості цифровізації освіти та маркетингу освітніх послуг в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Наукова новизна. Виявлено та проаналізовано конкретні інструменти й методи підвищення ефективності цифровізації освіти та маркетингу в освітній сфері в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Висновки. Отже, маркетинг освітніх послуг в умовах воєнного стану в Україні вимагає від ЗВО більш творчого й інноваційного підходу. Для підвищення конкурентоспроможності закладів освіти необхідно використовувати цифрові інструменти та технології комунікації, щоб забезпечити доступність освіти для студентів, які перебувають в обмеженому середовищі.

Одним з ключових чинників ефективності маркетингу в освітній сфері є забезпечення якісної освіти та надання студентам високого рівня сервісу. Крім того, необхідно активно використовувати різноманітні інструменти маркетингу, такі як цифрова реклама, соціальні мережі та контент-маркетинг, щоб залучити та зберегти абітурієнтів і студентів.

Умови воєнного стану можуть створювати додаткові виклики й обмеження для маркетингу в освітній сфері, але водночас можуть бути й новими можливостями для творчого та інноваційного підходу до розвитку освітніх послуг. Для досягнення успіху в маркетингу в умовах воєнного стану ЗВО мають бути готові до використання цифрових інструментів та способів комунікації, які дають змогу залучати й утримувати абітурієнтів і студентів навіть в обмеженому середовищі.

Застосування псевдовипадкових величин у проєктуванні систем

Катерина Коцюбівська — 2023-07-10

Мета статті – дослідження та пошук оптимальних стратегій моделювання інформаційних систем з використанням псевдовипадкових величин для покращення продуктивності інформаційних систем, а також визначення оптимальних параметрів розподілів випадкових величин; аналіз ефективних алгоритмів генерації псевдовипадкових величин.

Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні системного підходу до аналізу переваг застосування псевдовипадкових величин під час проєктування інформаційних систем.

Наукова новизна. У статті проаналізовано переваги стохастичного моделювання інформаційних систем з використанням різних підходів до генерації псевдовипадкових величин, а також уперше розглянуто застосування випадкового лісу дерев ухвалення рішень для моделювання систем масового обслуговування.

Висновки. Застосування псевдовипадкових чисел у проєктуванні систем є актуальною проблемою та вимагає подальших досліджень і розвитку методів. Розробка ефективних алгоритмів генерації, валідації та використання псевдовипадкових величин відіграє важливу роль у багатьох галузях науки та технологій. Такий підхід дає змогу виконувати оптимізацію та планування в процесі проєктування систем, є важливим під час валідації та тестування систем. За допомогою генерації випадкових величин можна створити різні тестові сценарії та перевірити, як система реагує на різні умови, що допомагає виявляти потенційні помилки, недоліки й проблеми в системі та забезпечує якість проєктування.

Отже, застосування псевдовипадкових величин у проєктуванні систем дає змогу враховувати випадковість, аналізувати ризики, виконувати оптимізацію та планування, проводити валідацію та тестування. Це важливий аспект розробки систем, що допомагає забезпечити їхню надійність, продуктивність й ефективність.

Роль освітнього менеджменту в умовах кризових явищ

Оксана Кошелєва — 2023-07-10

Мета статті – узагальнити та визначити роль освітнього менеджменту в умовах війни та кризових явищ.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано джерелознавчий метод (аналіз досліджень, присвячених окресленій темі), метод узагальнення та систематизації (для підбиття підсумків), а також принципи загального зв’язку, об’єктивності, аналізу, всебічного та конкретного розгляду, системності, що дали змогу проаналізувати основні етапи та визначити особливості проведення освітнього менеджменту в умовах кризових явищ, описати модель надання знань, інформації, умінь, навичок в умовах воєнного стану. Дослідження також спирається на діалектичний метод вивчення об’єктивних законів і фактів, закономірностей, явищ і процесів, притаманних функціонуванню та розвитку закладів вищої освіти, зокрема в умовах війни та кризових явищ.

Наукова новизна. Проаналізовано інноваційні технології, які використовують викладачі для організації освітнього процесу в умовах війни, пандемії чи інших кризових явищ. На основі проведеного аналізу сформовано модель надання освітніх послуг в умовах воєнного стану чи інших кризових явищ. У статті визначено сутність структурно-комунікаційного підходу до формування системи освітнього менеджменту, обґрунтовано трансформацію системи менеджменту на основі застосування електронних та інноваційних технологій, створення мобільних інформаційно-комунікаційних структур, забезпечення електронного документообігу тощо.

Висновки. Військова агресія Російської Федерації проти України, повномасштабне вторгнення її збройних сил, окупація частини нашої держави зумовлює високі ризики життю та здоров’ю учасників навчально-виховного процесу, тому управлінська підсистема освітніх закладів стає важливим чинником для забезпечення їхнього повноцінного функціонування. Установлено, що освітній менеджмент в умовах війни набуває ознак антикризового управління, яке полягає в постійному спостереженні, установленні та локалізації проблемних явищ, що відбуваються в освітньому середовищі. Водночас освітній менеджмент забезпечує якісне й ефективне застосування ресурсів в освітньому закладі, а його основним завданням є створення найкращих умов для навчання та розвитку здобувачів освіти, підвищення якості навчання, розв’язання проблем, що виникають в освітньому процесі. На всіх етапах проведення освітнього менеджменту в умовах кризових явищ необхідно враховувати потреби й інтереси здобувачів освіти, викладачів, адміністративного персоналу та батьків, а також забезпечувати ефективну взаємодію та співпрацю між ними для досягнення спільних цілей освітньої установи, якісного освітнього процесу. Визначено, що від освітнього менеджменту в умовах війни та кризових явищ в Україні вимагають додаткових зусиль для забезпечення безперервності та безперебійного освітнього процесу; підтримки стабільності фінансування освітніх закладів; комунікації зі здобувачами освіти, викладачами та громадськістю; розвитку нових форм та методів навчання; проведення навчання на дистанційних платформах тощо.

Деякі аспекти використання Node.js та MongoDB під час створення освітніх вебзастосунків

Олександр Ткаченко — 2023-07-10

Метою статті є дослідження, аналіз різних компонентів концепції Full Stack JavaScript та розгляд загальних проблем і перспектив розробки на її основі прототипу освітнього вебзастосунку.

Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби для розробки інтелектуальних навчальних систем з елементами гейміфікації на основі використання відповідної багаторівневої онтологічної моделі. Такими методами, зокрема, є: системний і порівняльний аналізи для виявлення особливостей створення масштабованих і високопродуктивних вебзастосунків; метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки й тестування масштабованих і високопродуктивних вебзастосунків.

Науковою новизною дослідження є аналіз сучасних технологій розробки платформ підтримки освітнього онлайн-процесу, результати якого можна застосовувати під час підготовки власного програмного продукту підтримки e-learning, що є помічником користувача в процесі вивчення відповідного освітнього контенту, а, можливо, взагалі зможе стати самостійною одиницею – онлайн-курсом.

Висновки. У роботі досліджено наявні погляди на сучасний підхід до розробки високопродуктивних вебсайтів з використанням основних компонентів концепції Full Stack JavaScript: Node.js, Express та MongoDB. Проаналізовано переваги та недоліки відомих платформ підтримки е-learning. Проведений аналіз обумовив вибір концепції Full Stack JavaScript для розробки сучасних вебзастосунків. Для розробки frontend використано такі технології, як HTML, CSS і JavaScript. Для розробки backend використано Node.js разом з Express. Для зберігання даних (як документів) використовувалася база даних MongoDB.

Запропонований підхід до розробки прототипу освітнього вебзастосунку продемонстрував можливість такої реалізації кожного компонента Full Stack JavaScript, коли веб-застосунок забезпечує мінімалістичні функції платформи онлайн-навчання, досягаючи необхідного рівня як освітнього контенту, так і рівня компетенцій, що потенційно можуть отримати користувачі застосунку. Концепція Full Stack JavaScript забезпечує одне з найкращих рішень для розробки сучасних вебзастосунків, зменшуючи розподіл між frontend і backend та полегшуючи гнучкість розробки. Це дає змогу створювати масштабовані та високопродуктивні освітні вебзастосунки за допомогою однієї мови.

Ураховуючи результати проведеного аналізу, ухвалено рішення щодо розробки прототипу освітнього вебзастосунку на базі концепції Full Stack JavaScript, який би забезпечував мінімалістичні функції платформи онлайн-навчання.

K-Synapse – інтелектуальна навчальна система з елементами гейміфікації

Костянтин Ткаченко — 2023-07-10

Метою статті є розв’язання проблеми здобуття експертних знань щодо предметної галузі онлайн-курсу, формування бази знань, що містить освітній контент (елементи навчального матеріалу з обраної дисципліни, питання тестів), та ігрових компонентів для організації процесів навчання з елементами гейміфікації в авторській інтелектуальній навчальній системі K-Synapse.

Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби для розробки інтелектуальних навчальних систем з елементами гейміфікації на основі використання відповідної багаторівневої онтологічної моделі. Такими методами, зокрема, є: системний і порівняльний аналізи для виявлення особливостей інформаційних навчальних систем з елементами інтелектуалізації та гейміфікації, метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю і опитування експертів з педагогічної, психологічної та інформаційно-технологічної галузі, а також процес розробки та тестування інтелектуальної системи.

Науковою новизною дослідження є розробка системи здобуття експертних знань для інтелектуальної системи K-Synapse, що поєднує в собі формування бази експертних знань та ігрових компонентів з елементами інтелектуального діалогу для різних вікових категорій і самоосвіти. Цю розробку можна застосовувати у сфері онлайн-освіти та розвитку когнітивних навичок з використанням ігрової форми.

Висновки. Розробка системи здобуття експертних знань для інтелектуальної системи K-Synapse є важливим етапом у розвитку освіти та самоосвіти з використанням інноваційних технологій. Підготування бази експертних знань та ігрових компонентів з елементами інтелектуального діалогу для різних вікових категорій дасть змогу збільшити ефективність процесу навчання та підвищити мотивацію студентів до самостійної освіти.

Система K-Synapse є інтелектуальною системою навчання з елементами гейміфікації та інтелектуальним діалогом. Ця система забезпечує, зокрема, підтримку широкого спектра тем, знання (компетенції, навички чи вміння) яких студент може під час навчання (в процесі гри) здобути; широкого спектра тем і рівнів тестових запитів; допомагає студентові, надаючи відповідні поради, підказки, пояснення складних чи незрозумілих тем (питань); здійснює моніторинг процесу навчання та контролює результати; підвищує рівень мотивації студента вчитися через прагнення досягти кращих результатів, які вже мали інші студенти (це відбувається в цікавій ігровій манері, психологічно не напружуючи студента).

Успішне впровадження інтелектуальної системи навчання K-Synapse надасть навчально-пізнавальній діяльності студентів імпульс до творчості, сприятиме підвищенню якості освітнього процесу, а також інтеграції цієї системи до багатьох сучасних інформаційних навчальних систем. Отже, розробка такої системи може мати великий потенціал щодо покращення якості освіти та підвищення рівня компетентності студентів.