Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері

Інструменти штучного інтелекту для збереження та популяризації культурної спадщини

Катерина Коцюбівська — 2024-12-16

Метою дослідження є аналіз можливостей використання інструментів штучного інтелекту для збереження та популяризації культурної спадщини, а також на вивчення їхнього впливу на ефективність роботи культурних інституцій, таких як бібліотеки, музеї та архіви.

Методи дослідження. У роботі застосовано міждисциплінарний підхід, який включає: аналіз сучасних технологій ШІ, таких як обробка природної мови (NLP), комп’ютерний зір та алгоритми глибокого навчання, а також огляд кейсів використання штучного інтелекту в культурних установах, зокрема проєкту HYPERION.

Наукова новизна. У роботі вперше систематизовано дані про впровадження технологій штучного інтелекту в культурних інституціях із фокусом на їхній вплив на збереження цифрових ресурсів. Виявлено нові аспекти використання штучного інтелекту, зокрема для автоматизованого створення метаданих, відновлення пошкоджених історичних об’єктів і розробки інтерактивних експозицій на базі доповненої та віртуальної реальності.

Висновки. Штучний інтелект стає невід’ємним елементом сучасних культурних інституцій. Його використання сприяє автоматизації процесів каталогізації та оцифрування; підвищенню точності пошукових систем і релевантності результатів; створенню інноваційних підходів до взаємодії з аудиторією через віртуальні тури та персоналізовані рекомендації.

Попри значні переваги, важливим залишається врахування етичних викликів, зокрема забезпечення автентичності та конфіденційності даних. Інтеграція ШІ в управління культурною спадщиною має значний потенціал для її збереження й популяризації, що робить культуру доступною для ширшої аудиторії та забезпечує її адаптацію до потреб сучасного суспільства.

Деякі аспекти інтерактивної симуляції розробки програмного забезпечення з інтеграцією онтологічних моделей

Олександр Ткаченко — 2024-12-16

Сучасні симуляційні технології мають велике значення особливо в тих сферах, де помилки в реальних процесах можуть призвести до значних витрат та ризиків, спричинених наслідками виникших помилок.

Метою статті є дослідження інтерактивних симуляторів у сфері розробки програмного забезпечення з інтеграцією онтологічних моделей.

Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для розробки інтерактивних симуляторів у сфері розробки програмного забезпечення з інтеграцією онтологічних моделей. Такими методами, зокрема, є: системний та порівняльний аналізи – для виявлення особливостей створення та подальшого використання інтерактивних симуляторів у сфері розробки програмного забезпечення з інтеграцією онтологічних моделей; метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, процеси розробки й тестування масштабованих і високопродуктивних інтерактивних симуляторів у сфері розробки програмного забезпечення з інтеграцією онтологічних моделей.

Новизною проведеного дослідження є дослідження можливості інтеграції онтологічних моделей безпосередньо у процес розробки програмного забезпечення, симульованого в інтерактивних середовищах.

Висновком проведеного в статті дослідження є те, що в роботі було: проведено дослідження щодо використання симуляційних технологій в різних предметних областях; визначено роль інтерактивних симуляторів, які сприяють відпрацьовуванню учасникам різні сценарії у віртуальному середовищі; розвитку критичного мислення; покращенню навичок прийняття рішень; визначено, що інтерактивні симулятори є важливим інструментом навчання у сфері розробки програмного забезпечення, де інтеграція онтологічних моделей дозволяє автоматизувати частину процесів і забезпечити стандартизацію процедур.

Було визначено труднощі впровадження симуляційного навчання: високі початкові витрати та технічні труднощі. Для успішної інтеграції симуляцій необхідно: забезпечити чітке визначення навчальних цілей (зокрема, для підготовки ІТ-фахівців); адаптувати симуляції до конкретних потреб організації; інтегрувати симуляції у загальну навчальну програму підготовки ІТ-фахівців. Було визначено, що: онтологічні моделі відіграють ключову роль у вдосконаленні інтерактивних симуляторів, допомагаючи структурувати та формалізувати знання в різних предметних областях; використання онтологій сприяє процесу інтеграції різних програмних компонентів, забезпечуючи тим самим гнучкість і масштабованість систем.

Система моніторингу фінансової діяльності підприємства

Ольга Ткаченко — 2024-12-16

Моніторинг фінансової діяльності є однією з ключових функцій управління підприємством, бо він, зокрема, забезпечує контроль поточних витрат і доходів; сприяє проведенню аналізу фінансового стану підприємства; підтримує планування майбутніх фінансових потоків.

Метою статті є дослідження інформаційних систем моніторингу фінансової діяльності підприємств, визначення проблем фінансової діяльності, аналіз шляхів використання відповідного програмного забезпечення та розробка системи моніторингу фінансової діяльності підприємств.

Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для розробки систем фінансового моніторингу. Такими методами, зокрема, є: системний та порівняльний аналізи – для виявлення особливостей створення систем моніторингу фінансової діяльності підприємств; метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки й тестування масштабованих і високопродуктивних систем фінансового моніторингу.

Новизною дослідження є створення комплексної системи моніторингу фінансової діяльності, яка включає інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, гнучку базу даних та можливість генерації різноманітних звітів, надаючи користувачам можливість ефективно управляти своїми фінансовими даними, спрощуючи процес введення, редагування та аналізу інформації за рахунок використання стеку сучасних технологій.

Висновком проведеного в статті дослідження є те, що в роботі було: визначено основні проблеми моніторингу фінансової діяльності підприємств, що вирішуються за допомогою сучасних систем фінансового моніторингу; проведено аналіз існуючих програмних рішень; проаналізовано переваги та недоліки існуючого програмного забезпечення для моніторингу фінансової діяльності підприємств; визначено основні так звані «вузькі місця» автоматизації фінансового моніторингу, які потребують вирішення.

На основі проведеного аналізу було розроблено авторську систему моніторингу фінансової діяльності підприємства, орієнтовану на зручність користування та ефективність управління фінансовими даними. Розробка програмного забезпечення авторської системи передбачала: вибір відповідного технологічного стеку; розробку архітектури системи; реалізацію основних функціональних модулів (наприклад, таких як управління транзакціями, категоріями та звітами); розробку бази даних системи; розробку інтерфейсу системи. Результати проведеного дослідження відкривають нові можливості для вдосконалення фінансового управління та прийняття обґрунтованих рішень на основі отриманих даних.

До питання структури цифрової компетентності бібліотечного фахівця

Марина Толмач — 2024-12-16

Метою статті є представлення структури цифрової компетентності бібліотечного фахівця, розробленої на основі дослідження рекомендацій профільних організацій та нормативних документів, європейських підходів до розробки рамок цифрової компетентності, результатів опитування бібліотечних фахівців.

Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні системного, функціонального, акмеологічного, аксіологічного та соціокомунікаційного підходів, що уможливило наукове осмислення сутності та структури формування цифрової компетентності бібліотечних фахівців. Теоретичні методи аналізу й порівняння допомогли вивчити стан досліджуваної проблеми, уточнити сутність ключових понять та визначити структуру цифрової компетентності бібліотечних фахівців; узагальнення та систематизації застосовано для обґрунтування складових цифрової компетентності.

Наукова новизна. Визначено структуру цифрової компетентності бібліотечного фахівця, що враховує: загальну цифрову компетентність; цифрові технології для професійної діяльності, для підтримки навчання, викладання та досліджень (зокрема сприяння цифровій грамотності та інклюзії користувачів із використанням цифрових технологій, цифрове наставництво); здатність до цифрових трансформацій та професійного розвитку в цифровому середовищі. Представлено авторський проєкт рамки цифрової компетентності для бібліотечних фахівців, що може бути врахований для вдосконалення проєкту рамки, оприлюдненим Міністерством цифрової трансформації до публічного обговорення.

Висновки. Профільна рамка цифрової компетентності для бібліотечних фахівців може стати основою для ефективної системи як підготовки так і підвищення кваліфікації з напряму цифровізації на різних рівнях освіти, а також інструментом ефективного моніторингу рівня цифрової компетентності серед працівників бібліотек. Представлений проєкт рамки цифрової компетентності для бібліотечних фахівців містить шість сфер (цифрова грамотність; цифрові колекції та ресурси; цифровий сервіс, цифрові технології та інструменти в професійній діяльності; цифрове наставництво; цифрове лідерство та професійний розвиток), тридцять дескрипторів та передбачає чотири рівні володіння, що описують складність завдань, автономність роботи, ставлення, пізнавальний домен. Проведено порівняння із проєктом, опублікованим Міністерством цифрової трансформації у червні 2024 року, надано рекомендації щодо його вдосконалення.

Дискурс навколо етики штучного інтелекту: особливості формування та інституалізації

Юлія Трач — 2024-12-16

Мета статті – виявити особливості формування дискурсу навколо етики штучного інтелекту, а також охарактеризувати основні правові акти, в яких викладено ключові її принципи.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення й абстрагування, що дало змогу досягти поставленої мети.

Наукова новизна полягає у виявленні особливостей публічного (обумовлений стратегіями та обмеженнями, характерними для медіа-арени) та академічного (тривалі, глибокі й аргументовані дискусії дослідників) дискурсів навколо етики штучного інтелекту, з’ясуванні основних підходів (ризико-орієнтований, відповідно до сфер застосування) до викладення ключових її принципів у правових актах на міжнародному рівні, акцентуванні на необхідності удосконалення інструментів управління технологіями ШІ, зокрема створення глобальних структур управління для запобігання зловживанням ними.

Висновки. Наголошено, що, зважаючи на неухильне зростання в усьому світі масштабів використання даних і ШІ, необхідно систематично докладати зусиль для підвищення грамотності, обізнаності та освіти щодо етичних наслідків застосування технологій ШІ. Етичні виклики, пов’язаніз різними способами використання ШІ, вимагають міждисциплінарної взаємодії та взаємодії з багатьма зацікавленими сторонами, а також співпраці між культурами, організаціями, академічними установами тощо. Безпосередньо вирішуючи етичні проблеми, пов’язані із розробкою і використанням ШІ, співпраця політиків, технологів і фахівців з етики може гарантувати, що ШІ слугує людству відповідально та справедливо. Акцентовано, що, незважаючи на просування деякими країнами та міжнародними організаціями політичних підходів до регулювання ШІ, вплив корпоративних інвестицій у ШІ та політичні реакції, пов’язані з управлінням, ще належить оцінити.

Цифрова грамотність як ключовий фактор збереження та розвитку освітнього процесу в умовах війни

Світлана Хрущ — 2024-12-16

Мета статті – дослідити роль цифрової грамотності у забезпеченні безперервності та якості вищої освіти під час війни, визначити основні виклики, що стоять перед освітнім процесом в умовах кризи, окреслити шляхи ефективного використання цифрових технологій для розширення освітніх можливостей. Стаття спрямована на обґрунтування необхідності розвитку цифрових навичок серед студентів, викладачів та адміністрації закладів вищої освіти як інструменту для адаптації до сучасних викликів в умовах воєнного стану.

Методи дослідження – застосовано методи системного аналізу, узагальнення й прогнозування, що дало змогу виявити можливості та перспективи впровадження цифрових технологій в освітній процес у воєнний та післявоєнний період.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні визначення цифрової грамотності як стратегічного ресурсу, розробці рекомендацій для підвищення ефективності цифрової грамотності в освітньому процесі та рівня цифрової компетентності серед студентів і викладачів, враховуючи специфіку воєнного стану та післявоєнної відбудови.

Висновки. В умовах сьогодення цифрова грамотність є невід’ємною частиною інформаційного захисту, збереження даних та критичного сприйняття інформації, і відіграє ключову роль у підтримці та забезпеченні освітнього процесу. Навчання базовим навичкам цифрової грамотності повинно залишатися пріоритетом для суспільства. Використання платформ для дистанційного навчання, інтерактивних інструментів та хмарних сервісів дозволило продовжувати навчання навіть у найскладніших умовах. Для подолання цифрового розриву, оптимізації освітніх процесів та підвищення рівня цифрових навичок, враховуючи умови освітнього процесу у воєнний час, запропоновано наступні рішення: співпраця з місцевими органами влади та міжнародними організаціями для розширення доступу до швидкісного інтернету та технічного обладнання, особливо в сільських та віддалених регіонах; комбінування синхронного та асинхронного навчання для зручності студентів; використання електронних платформ для дистанційного навчання; мультимедійна адаптація навчального контенту; впровадження до навчальних програм обов’язкових курсів з цифрової грамотності, орієнтованих як на студентів, так і на викладачів. Зазначено, що поєднання інноваційних технологій та гнучкість у підходах до навчання забезпечить поступове скорочення цифрового розриву, оптимізацію освітнього процесу та підвищення рівня цифрових навичок серед студентів і викладачів.

Семантичний аналіз текстів природною мовою: онтологічний підхід

Костянтин Ткаченко — 2024-12-16

Розвиток інформаційних (інтелектуальних) систем навчання, систем електронного документообігу, веб-орієнтованих систем, що працюють з текстовою інформацією природною мовою, призвів до збільшення обсягів навчального контенту та/або масивів оброблених повнотекстових документів. Все це вимагає нових засобів організації доступу до інформації, багато з яких слід віднести до інтелектуальних систем обробки знань. Одним із ефективних підходів до ідентифікації та обробки сенсу навчального контенту (і/або текстових документів) є використання онтологій.

Метою статті є дослідження, аналіз різних підходів до визначення семантичного наповнення текстів природною мовою, розгляд існуючих концепцій аналізу текстів і перспектив використання запропонованого онтологічного підходу до семантичного аналізу текстів природною мовою.

Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять аналізованої предметної галузі (семантичного анаізу текстів природньої мовою). У статті розглядається підхід до лінгвістичного аналізу текстів, що базується на онтологічному моделюванні.

Новизною дослідження є застосування запропонованого онтологічного підходу до семантичного аналізу текстів природною мовою для визначення сенсу (семантики) текстової інформації, яка використовується в інтелектуальних системах різних класів.

Висновок дослідження, проведеного у статті, полягає в наступному: запропоновано онтологічний підхід до семантичного аналізу тексту природної мови, до його завдань та методів. Використання запропонованого підходу до аналізу текстів приводить до розуміння семантичного аналізу як єдиної тріади: <Онтологія – Текст – Значення>. Для ефективного та коректного вилучення знань у роботі пропонується використовувати багаторівневу онтологію. Результатом взаємодії конкретного тексту природної мови з онтологією є онтологічний сенс – сукупність взаємопов’язаних підграфів онтографа.

Онтологічний зміст витягується з онтографа за допомогою семантичного аналізатора. Діалоговий процесор досліджує синтаксичне дерево розбору речення (зв’язного елемента тексту природної мови) і на основі заданого запитання знаходить фрагмент у тексті, який є відповіддю на запитання. Комп’ютерне розуміння (в інформаційних чи інтелектуальних системах) тексту природної мови досягається, зокрема, за рахунок: занурення тексту в єдине середовище знань – онтологію; формальне представлення сенсу (семантики) в базі знань відповідної системи; можливість операцій над онтологічним змістом.

Запропонований підхід може бути використаний для створення інтелектуальних сховищ інформації, які працюють в єдиному середовищі знань.Запропонований підхід до семантичного, аналізу текстів природною мовою зосереджений на автоматичному вилученні метаданих із текстів різної природи (наприклад, текстового документа, Інтернет-контенту, навчального контенту відповідних онлайн-курсів, опису комп’ютерних та настільних ігор). При подальшому розвитку запропонованого підходу він може використовуватися в системах автоматичного реферування наукових публікацій, змістовної інтерпретації мультимедійного контенту, навчання та тестування (в тому числі з елементами візуального відображення інформації та елементами гейміфікації).

Застосування середовища RStudio при дослідженні задач з математики, фізики та економіки

Андрій Ясінський — 2024-12-16

Мета статті – дослідження можливостей застосування середовища RStudio для вирішення завдань з математики, фізики та економіки. Зокрема, акцент зроблено на інтеграції інструментів статистичного аналізу, використання набору математичних функцій та операцій, що забезпечують ефективність та точність у проведенні розрахунків.

Методи дослідження: проведено аналіз наукових праць, методичних рекомендацій та прикладів застосування RStudio у різних галузях знань, що стосуються математики, фізики та економіки, випробувано функціонал середовища RStudio на практичних завданнях, здійснено порівняння отриманих результатів із застосуванням RStudio з результатами, отриманими іншими методами, для оцінки ефективності середовища.

Наукова новизна полягає у використанні функціональних можливостей R, що дозволяє розробляти та впроваджувати нові методи та підходи до аналізу даних та розв'язання наукових проблем.

Висновки. Середовище RStudio демонструє свою ефективність для вирішення задач з математики, фізики та економіки завдяки широкому набору функцій для чисельного моделювання, статистичного аналізу та візуалізації даних. Використання RStudio дозволяє суттєво спростити процес розв’язання складних математичних задач, зокрема сприяє інтеграції математичних методів у дослідження фізичних явищ і економічних процесів, що дозволяє формувати нові підходи до аналізу даних і моделювання.

RStudio може бути використане як ефективний інструмент у навчанні, сприяючи формуванню навичок аналітичного мислення та програмування у студентів, які займаються математичними, фізичними та економічними задачами. Зокрема застосування критерію Тьюкі та функцій середовища RStudio для порівняння даних у великих масивах, таких як результати експериментів або вимірювань. Результати дослідження підтверджують доцільність впровадження RStudio в практику навчання та наукових досліджень, а також вказують на необхідність подальшого дослідження можливостей середовища у вирішенні задач наукових галузей.