Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/
<div class="cmp_notification callout">Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України від 29.06.2021 року № 735 за спеціальностями: 122 «Комп’ютерні науки», 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</div> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері» є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з проблематики в галузі інформаційних технологій та інновацій в соціокультурній сфері в розрізі комп’ютерних наук.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал започатковано у 2018 р. та адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, усім, хто досліджує теоретико-прикладні аспекти в галузі інформаціних технологій, комп’ютерних наук, графічної візуалізації, інформаційно-комунікаційних технологій в соціокультурній сфері.</p> <p><img src="http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/cover-digital-platform.jpg" alt="" width="355" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2617-796X (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2618-0049 (online)</p> <p>Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1210 від 31.10.2023 року. <br /><strong>Ідентифікатор медіа: R30-01918.</strong></p> <p><strong>Рік заснування:</strong> 2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> <a href="http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/about/editorialTeam#editor-in-chief">Трач Юлія Василівна</a></p> <p><strong>Заступник головного редактора:</strong> <a href="http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/about/editorialTeam#deputy-editor">Гребеннік Ігор Валерійович</a></p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> <a href="http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/about/editorialTeam#executive-editor">Коцюбівська Катерина Іванівна</a></p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36, каб. 403</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380962171558">+38(096)217-15-58</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:infotech-soccult@knukim.edu.ua">infotech-soccult@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:kateryna@knukim.edu.ua">kateryna@knukim.edu.ua</a></p> <p style="text-align: justify;">Журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&lookfor=http%3A%2F%2Finfotech-soccult.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://kanalregister.hkdir.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info.action?id=500279" target="_blank" rel="noopener"><strong>ERIH PLUS</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28109" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&authuser=7&user=tIwlSHUAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3401&NAME=Digital_Platform:_Information_Technologies_in_Sociocultural_Sphere" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&subAction=hits&journalID=46941"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Digital%20Platform:%20Information%20Technologies%20in%20Sociocultural%20Sphere" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2617-796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://ouci.dntb.gov.ua/editions/9L0lJVnw/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Open Ukrainian Citation Index (OUCI)</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e71915746e0fb0001d27677/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2617796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Digital-Platform-Information-Technologies-in-Sociocultural-Sphere-2617-796X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2618-0049" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://app.scilit.net/sources/95583" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51480" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2618-0049&qt=results_page" target="_blank" rel="noopener"><strong>Worldcat</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%9674805" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/255" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p>Kyiv National University of Culture and Artsuk-UAЦифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері2617-796X<p>Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.</p><p>Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.</p><p>Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.</p>Специфіка функціонування YouTube як популярного відеохостингу сучасного інтернет-простору
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307015
<p><strong>Мета статті</strong> – дослідити основні аспекти розвитку відеохостингу YouTube в сучасному інтернет-просторі та проаналізувати стратегію вдосконалення й конкурентоспроможності YouTube як популярної медіаплатформи.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Методологія полягає в застосуванні аналітичного, системного, емпіричного, компаративного та функціонального методів. Зокрема, проаналізовано ознаки інтернет-простору як багатокомпонентної цілісної системи, де високий ступінь інтерактивності, споживання інтернет-ресурсу простежується через відеохостинги; визначено, що ключовим відеохостингом є YouTube; узагальнено переваги YouTube серед інших відеохостингів; з’ясовано проблеми та протиріччя, через які платформу критикували; встановлено основні чинники, які сприяють зростанню конкурентоспроможності з моменту створення вебсайту, а також алгоритми функціонування YouTube в сучасному інтернет-просторі та шляхи вдосконалення функціоналу відеоконтенту YouTube у Всесвітній мережі.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає в з’ясуванні специфіки фундаментальних властивостей функціонування та конкурентності відеохостингу YouTube; прогнозуванні алгоритмів удосконалення платформи, визначенні низки технологічних інновацій і засобів, які посприяють лідерству YouTube у Всесвітній мережі.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Сьогодні інтернет є могутньою платформою, до якої активно долучаються споживачі. Серед інтернет-форматів досить популярними є відеохостинги, які експериментують з різноманітним контентом у специфічних умовах ринкових відносин. Саме цей веб-сервіс є платформою потенціальної репрезентації контенту, актуалізація якого здійснюється саме через активні запити та перегляди реципієнтів. В умовах війни сучасні алгоритми машинного навчання дають змогу створити регресійну модель, яка найкраще підходить для вибору стратегії створення і просування українськомовного контенту у відеохостингах.</p> <p>YouTube є потужним відеохостингом в інтернет-мережі, який постійно вдосконалюється та експериментує з різноманітним контентом у специфічних умовах ринкових відносин. Зберігаючи лідерську позицію, YouTube розширює свою взаємодію з іншими соціальними мережами, стримінговими платформами та сервісами й упевнено конкурує з багатьма відеохостингами. YouTube – не просто проєкт, а емпірична реальність, що динамічно розвивається та відображає новий якісний контент, зумовлений специфічними комунікативними функціями, утворює ціннісну основу в процесі функціонування.</p>Наталія КовпакЯрослав Ковпак
Авторське право (c) 2024 Наталія Ковпак, Ярослав Ковпак
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107113914710.31866/2617-796X.7.1.2024.307015Персоналізація реклами в соціальних мережах: етичні виклики та загрози
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307017
<p>У статті наведено всебічний аналіз феномену персоналізованої реклами в соціальних мережах з акцентом на виявлення та розгляд етичних викликів і потенційних загроз, що виникають у цьому контексті. Персоналізація реклами в соціальних мережах викликає значні етичні застороги, пов’язані з конфіденційністю, безпекою даних, маніпуляцією споживачами, моральними дилемами, упередженням та дискримінацією. Дослідження демонструє, що, хоча персоналізована реклама може збільшити ефективність рекламних кампаній і рівень задоволення споживачів, вона також ставить під загрозу їхню анонімність та може призвести до зловживань персональними даними.</p> <p><strong>Метою статті</strong> є аналіз етичних викликів і потенційних загроз, пов’язаних з персоналізацією реклами в соціальних мережах. Досліджено вплив персоналізованої реклами на анонімність інтернет-користувачів, їхню свободу вибору та інші права.</p> <p><strong>Методи дослідження</strong> базуються на комплексному підході, що охоплює теоретичний огляд наявної літератури, дослідження випадків з практики, а також логічний аналіз і синтез отриманих даних. Використано компаративний аналіз для порівняння різних підходів до регуляції персоналізованої реклами. Це дає змогу глибше зрозуміти механізми роботи персоналізованої реклами й оцінити її вплив на індивідуальні права та свободи.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає в розширеному аналізі взаємозв’язку між персоналізованою рекламою та етичними принципами в контексті цифрових технологій. Значну увагу приділено вивченню впливу персоналізації на приватне життя та анонімність користувачів, а також розглянуто потенційні ризики та загрози, які можуть виникнути у зв’язку з неконтрольованим збором і використанням персональних даних. У цій сфері недостатньо досліджень, що викликає необхідність розробки нових теоретичних підходів і практичних рекомендацій, які відповідають сучасним викликам цифрової епохи.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Стаття підкреслює необхідність знаходження балансу між комерційною ефективністю рекламних кампаній і захистом прав користувачів. Запропоновано рекомендації щодо посилення заходів безпеки, забезпечення прозорості у зборі та використанні даних, а також щодо розробки етичних норм і стандартів у цій сфері. Висвітлено критичну необхідність розробки ефективних механізмів регулювання та контролю за персоналізованою рекламою. У статті запропоновано впровадження чітких етичних стандартів та законодавчих обмежень, що регулюють збір, обробку й використання персональних даних, підкреслено важливість підвищення обізнаності користувачів щодо їхніх прав і механізмів захисту. Наголошено на важливості створення етичної, прозорої та відповідальної практики у сфері цифрової реклами з метою забезпечення поваги до приватності й прав користувачів.</p>Ігор Парфенюк
Авторське право (c) 2024 Ігор Парфенюк
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107114815810.31866/2617-796X.7.1.2024.307017Соціальні медіа як ефективний канал професійної комунікації фахівців публічних бібліотек
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307019
<p><strong>Мета статті </strong>– дослідити роль соціальних медіа в процесі професійної комунікації фахівців публічних бібліотек.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Використано методи аналізу та синтезу, що сприяли комплексному розумінню процесів використання соціальних мереж у публічних бібліотеках України.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає у введенні в науковий обіг даних про особливості використання в публічних бібліотеках України соціальних мереж як платформ для презентації своєї професійної діяльності та підвищення репутації, установлення та поглиблення професійних контактів і створення професійних колаборацій, обміну професійною інформацією та досвідом, підвищення кваліфікації. У статті узагальнено дані про діяльність провідних публічних бібліотек України з використання соціальних медіа з метою просування цілей своєї діяльності, залучення читачів та професійної комунікації. Виявлено основні тенденції використання соціальних медіа для професійної комунікації фахівців публічних бібліотек.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Підсумовано, що професійна комунікація фахівців публічних бібліотек – це специфічна смислова комунікація, що слугує переданню професійних знань і реалізується у конкретному бібліотечному середовищі / бібліотечному просторі. Як канал професійної комунікації соціальні медіа є новим перспективним типом організаційно-виробничої структури й водночас електронним ресурсом. У процесі професійної комунікації публічні бібліотеки України використовують соціальні медіа, що є не тільки платформами, точкою доступу до ресурсів або головного інтерфейсу публічних бібліотек, а й майданчиком для представлення інформації та взаємодії професійної бібліотечної спільноти.</p>Лідія ПрокоповичОлена Веремчук
Авторське право (c) 2024 Лідія Прокопович, Олена Веремчук
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107115917010.31866/2617-796X.7.1.2024.307019Інформаційні сервіси інтернет-порталів фандрайзингових організацій
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307021
<p><strong>Мета дослідження</strong> – зробити інформаційно-аналітичний огляд і схарактеризувати типові інформаційні сервіси інтернет-порталів, які використовують у своїй діяльності фандрайзингові організації в Україні та за кордоном.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Використано такі загальнонаукові методи, як систематизація (під час підбору необхідних джерел інформації), узагальнення (у процесі визначення загальних понять, у яких висвітлюються головні ознаки), формально-логічний метод (під час вивчення структури та класифікації порталів), метод системного аналізу інформації (під час огляду українського та закордонного досвіду функціонування типових вебпорталів), описовий метод.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> дослідження полягає у визначенні відмінностей між вебсайтом і вебпорталом; узагальненні (за результатами проведеного аналітичного моніторингу) й виокремленні типових інформаційних сервісів фандрайзингових вебпорталів та їх функціональних особливостей, якими активно користуються вітчизняні й іноземні фандрайзингові організації.</p> <p><strong>Висновки.</strong> За результатами проведеного дослідження резюмовано, що українські фандрайзингові організації, застосовуючи методи бенчмаркінгу, активно вивчають досвід іноземних установ, які працюють у соціальній сфері та поступово впроваджують і розвивають фандрайзинг в українському інтернет-сегменті. На сьогодні вітчизняна й іноземна фандрайзингова діяльність функціонує за допомогою великої кількості відповідних інтернет-порталів. Актуальність використання інтернет-порталів спричинена тим, що саме інформаційний вебпортал сприяє більшій прозорості процесів, що відбуваються в громадянському суспільстві. А функціональні можливості інтернет-технологій допомагають налагоджувати спільну роботу та висвітлювати діяльність як вітчизняних, так і закордонних неурядових організацій у цифровому середовищі.</p> <p>У результаті дослідження бачимо, що розвиток ринку інтернет-порталів, постійний попит на такі послуги сприяє тому, що розробники розширюють функціонал типових інформаційних сервісів та інструментів, які допомагають організаціям створювати орієнтовані на користувача цифрові можливості керування контентом, мобільну підтримку тощо. Загалом співвідношення кількості іноземних та українських фандрайзингових вебпорталів свідчить про те, що вітчизняний фандрайзинг набуває великої активності й популярності у вигляді меценатства, спонсорства і підтримки через надання грантів, пожертв, матеріальних та інформаційних ресурсів тощо завдяки інтернет порталам. Саме цифрові інструменти та технології уможливлюють актуальність таких організацій, спектр інформаційних сервісів і послуг яких постійно зростає та стає більш клієнтоорієнтованим.</p>Юлія РоманишинХристина Крупа
Авторське право (c) 2024 Юлія Романишин, Христина Крупа
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107117118710.31866/2617-796X.7.1.2024.307021Вебзастосунок «Система пошуку служби таксі» як елемент цифровізації процесів на ринку таксі
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307023
<p>На сьогодні інформаційні технології та їх використання стали важливим фактором розвитку різних галузей економіки, науки, освіти, транспорту. Однією з таких галузей, яка відчула значний вплив цифровізації, є ринок служб таксі. Запровадження цифрових (інформаційних) технологій, поява вебзастосунків для замовлення транспорту, зміна споживчих уподобань користувачів, підвищення рівня конкуренції призвели до суттєвих змін у цьому секторі.</p> <p><strong>Метою статті</strong> є аналіз та дослідження проблем щодо розробки програмного забезпечення відповідного вебзастосунку як елемента цифровізації процесів на ринку таксі та його використання для оптимізації бізнес-процесів служби таксі й підвищення рівня задоволення (комфортності) клієнтів, які роблять онлайн-замовлення та отримують відповідну транспорту послугу.</p> <p><strong>Методами дослідження</strong> є основні методологічні підходи та технологічні засоби для розробки вебзастосунків. Такими методами, зокрема, є: системний та порівняльний аналізи – для виявлення особливостей створення масштабованих і високопродуктивних веб-застосунків; метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки й тестування масштабованих і високопродуктивних вебзастосунків.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження</strong> є аналіз сучасних технологій розробки платформ підтримки бізнес-процесів на ринку таксі, результати якого можуть застосовуватися в процесі створення власного програмного продукту підтримки служб таксі, що може стати повноцінним помічником користувача під час відповідної транспортної послуги щодо пасажирських чи вантажних перевезень.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Визначено вплив цифровізації на ринок таксі. У роботі проведено аналіз стану ринку таксі в Україні, розглянуто основні режими роботи служб таксі, висвітлено основні трансформації, які пройшов ринок таксі внаслідок цифровізації та використання відповідних інформаційних технологій. Виділено основні фактори успіху й проблеми ринку таксі в умовах цифровізації та запропоновано рішення для підвищення конкурентоспроможності служб таксі, охоплюючи, зокрема, удосконалення наявних чи розробку нових цифрових платформ надання послуг службами таксі; адаптацію наявних вебсервісів до змін уподобань споживачів; адаптацію бізнес-процесів служб таксі до змін уподобань споживачів. Описано розроблений авторський вебзастосунок «Система пошуку служби таксі», який являє собою елемент цифровізації ринку таксі. Визначено подальші шляхи вдосконалення вебзастосунку «Система пошуку служби таксі».</p>Ольга ТкаченкоОлександр Васьківський
Авторське право (c) 2024 Ольга Ткаченко, Олександр Васьківський
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107118820210.31866/2617-796X.7.1.2024.307023Цифрові проєкти у бібліотечній сфері України
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307014
<p><strong>Мета статті</strong> – на основі дослідження цифрових проєктів у бібліотечній сфері України на початку 20-х років ХХІ століття виявити їх особливості, результативність і проблеми здійснення.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інформаційний метод, що дало змогу досягти поставленої мети.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні цифрових проєктів у бібліотечній сфері України; з’ясуванні особливостей цифровізації українських бібліотек в умовах війни; уточненні основних категорій, таких як цифрова, електронна та віртуальна бібліотека; уведенні в науковий обіг інформації про проєкти з онлайн-джерел.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У сучасних умовах швидкого розвитку інформаційних технологій переосмислюються принципи організації бібліотечного простору, методи бібліотечно-інформаційної діяльності, ресурсного забезпечення бібліотечних фондів; бібліотеки прагнуть використовувати у своїй діяльності всі можливості цифровізації. Цьому сприяють і цифрові бібліотечні проєкти, орієнтовані насамперед на оцифрування документальної спадщини, цифровізацію процесів обслуговування користувачів, створення нових типів бібліотек: цифрової, електронної, віртуальної тощо. Бібліотеки стають новими сучасними інформаційними хабами, центрами цифрової освіти для користувачів. Особливого значення та поширення бібліотечні проєкти набули з початком пандемії COVID-19 та повномасштабної російської агресії. Акцентовано на спільних проєктах Міністерства цифрової трансформації України та ВГО «Українська бібліотечна асоціація» у розвитку цифрової грамотності в межах національного проєкту «Дія. Цифрова освіта», проєктів «Цифровізація бібліотек» та «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти» й ін. Проте в процесі втілення у життя проєктів виникають труднощі та проблеми, пов’язані з цифровим розривом, з відсутністю в низці бібліотек комп’ютерів, спеціальних приладів для оцифрування, з браком кваліфікованих кадрів, спроможних працювати з віртуальними користувачами в нових умовах цифровізації суспільства, що потребує організації курсів їх навчання та перепідготовки.</p> <p>Подальшого дослідження потребують проблеми цифровізації бібліотек України різних типів в умовах російсько-української війни.</p>Марія Макарова
Авторське право (c) 2024 Марія Макарова
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107112313810.31866/2617-796X.7.1.2024.307014Адаптивний підхід як інструмент бібліотечного менеджменту в умовах турбулентного зовнішнього середовища
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/306995
<p><strong>Мета</strong> <strong>статті</strong> – визначити роль, місце та можливості адаптивного підходу в бібліотечному менеджменті в межах практичної реалізації концепції сталого інноваційного розвитку бібліотечної галузі; вистудіювати причини застосування методів адаптивного управління в бібліотеках.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Використано такі методи та підходи: загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналізу та синтезу, абстрактно-логічний, монографічний та аналітичний, декомпозиційний і системний підхід. Застосування зазначених методів забезпечило аргументованість положень цього дослідження.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає у створенні цілісного уявлення про особливості, тенденції та фактори застосування адаптивного підходу в бібліотечному менеджменті.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Система вважається адаптивною, якщо вона може пристосовуватися до змін внутрішніх і зовнішніх умов. Така система зберігає працездатність у разі непередбачених змін властивостей керованого об’єкта, цілей управління чи умов довкілля за допомогою зміни алгоритму свого функціонування, програми поведінки чи пошуку оптимальних станів.</p> <p>Завдання адаптивного управління бібліотекою – підтримати перебування бібліотеки як системи та її процесів у заданих межах. Система адаптивного управління оцінює стан процесу в межах допустимих коливань і визначає необхідність коригувальних адаптаційних заходів. Коливання процесів бібліотечної установи виражаються в показниках бібліотечного виробництва.</p> <p>Отже, застосування методів адаптивного управління відповідає практичним завданням сталого інноваційного розвитку бібліотечної галузі та може застосовуватися в інструментарії бібліотечного менеджменту для його реалізації. Адаптивний підхід в управлінні бібліотекою можливий за наявності: а) розвинутої системи прогнозування для оперативного відстежування поточного становища бібліотеки; б) можливості оперативної зміни планів, якщо вони перестали відповідати новій реальності; в) ефективної системи оперативного управлінського обліку та контролю.</p>Надія БачинськаГалина СалатаВладислав Касьян
Авторське право (c) 2024 Надія Бачинська, Галина Салата, Владислав Касьян
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107192310.31866/2617-796X.7.1.2024.306995Цифровізація освітнього процесу в контексті реалій інформаційного суспільства
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/306996
<p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити проблеми й окреслити перспективи цифрової трансформації освіти в контексті реалій інформаційного суспільства, яке орієнтується на принципи та цінності постіндустріальної епохи; проаналізувати інструменти переходу закладу вищої освіти на цифровізацію, що відкривають нові можливості для організації освітнього процесу, сприяють підвищенню якості та доступності навчання, надають здобувачу освіти можливість опановувати нові знання та навички.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Основними методами дослідження обрано аналіз і синтез, узагальнення, систематизацію та діалектичний підхід, за допомогою яких розглянуто навчання як цілісну систему, визначено співвідношення ефективності традиційної та дистанційної освіти, проаналізовано основні засоби й переваги дистанційного навчання та дистанційної освіти, а також виявлено особливості цифрової культури сучасного суспільства в контексті її впливу на модернізацію освіти.</p> <p><strong>Наукова новизна дослідження.</strong> Вивчення питання технологізації освіти, зокрема її впливу на навчальне середовище, показало, що активне поширення цифрових технологій дасть змогу трансформувати організацію освітнього процесу на співпрацю і продуктивну навчальну діяльність здобувачів вищої освіти та викладачів. Запропоновано модель організації освітнього процесу в закладах вищої освіти на основі використання педагогічних інновацій в умовах цифровізації із залученням інформаційних потоків, цифрових технологій і врахуванням чинників ефективності навчання.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Сьогодні ми перебуваємо на початковому етапі впровадження інноваційних технологій в освітній процес, що зможе підвищити загальний рівень освіти та грамотності населення і суспільства в цілому. Однак попри те, що цифровізація освітнього процессу стала значущою на сучасному етапі розвитку, її необхідно доопрацьовувати, змінювати, залучати нові додаткові елементи і функції, а також варто звернути увагу на перегляд нормативної бази сучасного законодавства. Визначено, що цифровізація освітнього процесу передбачає трансформацію та інтеграцію освітніх технологій в усі етапи освітнього процесу: навчання, виховання, методичну інтеграцію, профорієнтацію. Слід переосмислити підходи до навчання з огляду на цифровізацію освітньої сфери, яка стає новим чинником освітніх можливостей, а також дослідницьким напрямом вивчення освітніх трансформацій. Наголошено на тому, що форма організації дистанційного навчання сприяє розвитку навичок самостійної роботи, а спектр інноваційних і привабливих стратегій навчання для здобувачів вищої освіти стає все ширшим. Визначено, що в контексті цифровізації суспільства змінюються ролі учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти, актуалізується потреба у формуванні та розвитку метапредметних компетенцій тих, хто навчає, і тих, хто навчається.</p>Юрій ГорбаньОксана ОлійникНаталія Кобижча
Авторське право (c) 2024 Юрій Горбань, Оксана Олійник, Наталія Кобижча
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-1071243710.31866/2617-796X.7.1.2024.306996Модель прийняття рішень в інформаційних технологіях управління логістичних компаній
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/306997
<p>Дослідження присвячене розробці інноваційної моделі прийняття рішень для автоматизації процесів сортування поштових відправлень. У сучасних умовах швидкого розвитку логістичних послуг і зростання обсягів поштових відправлень виникає потреба у вдосконаленні наявних технологій та методів управління сортувальними лініями. Основною метою цього дослідження є створення ефективної моделі, яка забезпечить оптимізацію роботи сортувальних терміналів з пунктами завантаження.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – розробити моделі прийняття рішень для управління лініями поштових сервісів, що реалізує логіку сортування для терміналів з пунктами завантаження.</p> <p><strong>Методологія дослідження</strong> базується на системному підході, що дає змогу враховувати всі аспекти роботи сортувальних ліній. Використано теорії алгебри кінцевих предикатів і алгебри множин для створення математичних моделей сортування. Методи побудови систем підтримки прийняття рішень і сучасні інформаційні технології забезпечують інтеграцію розроблених алгоритмів у реальні поштові системи.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає у визначенні та реалізації варіанта моделі прийняття рішень для автоматизованої сортувальної лінії поштових відправлень. Модель реалізує задану логіку сортування, що дає змогу значно покращити ефективність і точність процесів завантаження та сортування пошти.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Запропоновано варіант реалізації моделі управління системи підтримки прийняття рішень для автоматизованої сортувальної лінії поштових відправлень. Розроблена модель дає змогу реалізувати логіку сортування поштових відправлень для терміналів з визначеними пунктами завантаження. Це сприяє підвищенню ефективності та надійності поштових сервісів, знижуючи ймовірність помилок і забезпечуючи своєчасну доставку.</p>Ігор ГребеннікОлена ЧайковськаОлексій Коваленко
Авторське право (c) 2024 Ігор Гребеннік, Олена Чайковська, Олексій Коваленко
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-1071384510.31866/2617-796X.7.1.2024.306997Соціальні мережі як ефективне середовище в освітньому процесі
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/306999
<p><strong>Мета статті</strong> – дослідити вплив соціальних мереж на використання електронних ресурсів у освітньому середовищі, визначити їхній вплив на ефективність освітнього процесу, а також розробити рекомендації для оптимізації інтеграції соціальних мереж в освітні практики.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Задля ефективного досягнення мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, спостереження, а також системний підхід. Це все дало змогу більш повно проаналізувати та зрозуміти вплив соціальних мереж на використання електронних ресурсів у навчальному середовищі.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає в системному підході до вивчення впливу соціальних мереж на освітнє середовище, ураховуючи як позитивні, так і негативні аспекти їх використання. У статті наведено нові методи та рекомендації, які можна впроваджувати в освітніх установах для покращення освітнього процесу та підвищення якості освіти.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отже, соціальні мережі слугують потужними платформами для розповсюдження навчальних матеріалів. Вони дають змогу легко ділитися інформацією, організовувати групові обговорення та підтримувати постійний контакт між учасниками освітнього процесу. Використання таких платформ сприяє активному обміну знаннями та досвідом, що підвищує загальний рівень навчання.</p> <p>Соціальні мережі також відіграють важливу роль у мотивації студентів до навчання. Вони надають можливість самовираження, участі в спільнотах за інтересами й отримання негайного зворотного зв’язку. Це створює сприятливі умови для активного залучення студентів до освітнього процесу, що у свою чергу позитивно впливає на їхню академічну успішність.</p> <p>Водночас є певні виклики та ризики, пов’язані з використанням соціальних мереж у навчанні. Зокрема, це стосується відволікання уваги студентів, зниження концентрації на навчанні та ризиків кібербезпеки. Для подолання цих викликів необхідно розробляти та впроваджувати чіткі політики й стратегії управління використанням соціальних мереж, які охоплюють заходи з безпеки, правила поведінки та етичні стандарти.</p> <p>Ефективне використання соціальних мереж в освітньому середовищі залежить від збалансованого підходу, який ураховує як їхні переваги, так і потенційні ризики. Підвищення цифрової грамотності, розробка відповідних політик і стратегій управління, а також активне залучення студентів до освітнього процесу через соціальні мережі сприятимуть покращенню якості освіти та підготовці студентів до викликів сучасного світу.</p>Марина ЗацерківнаВікторія Халіманенко
Авторське право (c) 2024 Марина Зацерківна, Вікторія Халіманенко
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-1071465710.31866/2617-796X.7.1.2024.306999Технології доповненої реальності в освіті: виклики, можливості та перспективи
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307002
<p><strong>Мета статті</strong> – проаналізувати виклики, можливості й перспективи використання технологій доповненої реальності (AR) в освітньому процесі з метою ідентифікації факторів, що впливають на їх успішне впровадження та розвиток.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Використано систематизацію, абстрагування та конкретизацію, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, а також пошуковий метод (пошук у наявній методичній і науковій літературі й аналіз знайденого матеріалу).</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає в систематизованому аналізі викликів, можливостей і перспектив використання технологій доповненої реальності (AR) в освіті з огляду на сучасні тренди та потенційні перспективи розвитку цієї сфери. Стаття робить вагомий внесок у збагачення наукового дискурсу за допомогою обґрунтованого аналізу факторів, що впливають на ефективне впровадження AR в освітньому процесі та ідентифікації шляхів подальшого розвитку цієї сфери.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У цій статті розглянуто вплив технологій доповненої реальності (AR) на освітній процес. Використання AR у навчанні може значно покращити спосіб передавання знань, забезпечуючи студентам унікальний комбінований інтерактивний досвід. Проаналізовано дослідження, що розглядали роль AR у вищій освіті, а також різні аспекти використання цієї технології в закладах освіти. Дослідження показало, що AR може бути корисним для студентів з різними освітніми потребами та сприяти їхньому рівному доступу до навчання. Проаналізовано методи використання AR для візуалізації складного матеріалу, сприяння інтерактивності та підвищення ефективності навчання. Упровадження застосунків доповненої реальності («Augment») розглядають як інноваційний інструмент для створення інтерактивних уроків, віртуальних підручників і сприяння проєктній діяльності. Ця стаття висвітлює потенціал AR для покращення якості навчання та стимулювання активності студентів у освітньому процесі. У статті також розглянуто вплив використання технологій доповненої реальності (AR) на методику співробітництва в освітньому процесі. Зазначено, що AR збільшує активність і самостійність студентів, стимулюючи їхню співпрацю з викладачем у процесі навчання. Наголошено на важливості цього підходу для глибокого засвоєння матеріалу та розвитку критичного мислення. Крім того, розглянуто переваги використання AR в освітньому процесі, такі як віртуальні заняття, безпека та зосередження, а також виклики, які стоять перед упровадженням цієї технології. Робота висвітлює потенціал AR для поліпшення методики співробітництва в освітньому процесі та визначає напрями подальших досліджень у цій сфері. Висновки роботи вказують на потенціал AR для покращення ефективності навчання та підвищення інтересу студентів до освіти, але водночас підкреслюють необхідність подальших досліджень у цій сфері для успішного впровадження та інтеграції AR в освітній процес.</p>Владислав Клівак
Авторське право (c) 2024 Владислав Клівак
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-1071586610.31866/2617-796X.7.1.2024.307002Репрезентація соціокультурних процесів через інструменти паблік рилейшнз
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307006
<p>Комунікаційні можливості зумовили появу нових явищ у масовій культурі: нових методів реклами, маркетингу та зв’язків з громадськістю, ефекти яких визначили комерційний успіх компаній і формування уявлень про їхні товари та послуги. Інформаційна та експресивна сила масової комунікації значно впливає на репутацію деяких осіб і політичних партій, становлячи репутаційний потенціал різних регіонів і країн.</p> <p>Формування національної свідомості – це, звісно, не усунення вже сформованих понять, думок і звичок, а зміна їхнього напряму. Паблік рилейшнз підтримує гармонію між визначними діячами епохи, закладає основу для подальшого розвитку національної економіки, впливає на суспільну свідомість і споживання, направляє та змінює підсвідомість людини. Тому ця тема дуже важлива для нашого суспільства.</p> <p><strong>Мета статті </strong>– схарактеризувати соціокультурні процеси за допомогою засобів паблік рилейшнз.</p> <p><strong>Методи дослідження</strong>. Дослідження базується на використанні низки загальнотеоретичних методів, принципів і підходів. Для досягнення мети та розв’язання завдань дослідження використано такі методи: теоретичні, зокрема узагальнення теоретичних даних; порівняння; синтез – для визначення сутності та механізмів інструменту PR, який має вплив на соціокультурні процеси.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong>. Новизна цього дослідження полягає в уточненні поняття «паблік рилейшнз» та висвітленні питання використання інструментів паблік рилейшнз у соціокультурній сфері. PR – це динамічний розвиток, який впливає на процес інформування людей, зміцнюючи та корегуючи різні погляди на глобальні проблеми. Тому зростає потреба в обміні інформацією для покращення взаєморозуміння та взаємодії між різними групами людей у різних регіонах і країнах. Крім того, зростання взаємних інформаційно-комунікаційних зв’язків міжнародної спільноти зумовлює необхідність зміцнення міжнародної безпеки та співробітництва. Розвиток цифрових технологій полегшує роботу фахівців у сфері паблік рилейшнз. З’явилися нові інструменти для обробки великих обсягів даних, полегшення професійного життя та автоматизації певних процесів. Однією з ключових особливостей прогресу у сфері зв’язків з громадськістю можна вважати автоматизацію, а іноді й автономізацію робочих процесів.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Діяльність паблік рилейшнз у сфері культури як міжкультурної масової комунікації пов’язана з глобалізацією, зокрема міграційними процесами. Коли представники різних конфесій мають достатню кількість самоорганізації у соціальній сфері природним чином відбуватимуться етнічні, релігійні та міжкультурні обміни. З посиленням імміграційних процесів і появою нових медіа потреба в комплексній роботі з громадськістю стає реальністю, особливо в містах, де іммігранти становлять більше третини населення.</p>Євген СоломінЛюбов Русинко-БомбикМикола Санакуєв
Авторське право (c) 2024 Євген Соломін, Любов Русинко-Бомбик, Микола Санакуєв
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-1071677910.31866/2617-796X.7.1.2024.307006Використання методів NLP в інтелектуальних навчальних системах
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307009
<p>Для ефективної організації освітніх процесів, які підтримують відповідні інтелектуальні навчальні системи, важливо обрати правильні технології, що забезпечували б індивідуалізацію навчання, адекватне сприйняття навчального контенту, так зване «розуміння» системами текстів українською мовою, які надають студенти (опис рішення завдання, відповіді, що надається власними словами, а не обирається з варіантів відповіді тесту, питань до системи тощо), створення прототипів, постійну ітерацію під час розпізнавання та обробки текстів природною мовою, максимальну надійність та ефективність процесів навчання.</p> <p><strong>Метою статті</strong> є дослідження, аналіз різних методів оброблення текстів природною мовою, концепції NLP, розгляд загальних проблем і перспектив розроблення на її основі програмного продукту оброблення українськомовного тексту в онлайн-курсах, які підтримують інтелектуальні навчальні системи.</p> <p><strong>Методами дослідження</strong> є основні методологічні підходи та технологічні засоби для аналізу текстів природною мовою в інтелектуальних навчальних системах, розроблення системи підтримки технології NLP (Natural Language Processing, оброблення природної мови) під час лінгвістичного аналізу текстів українською мовою. Такими методами, зокрема, є: системний та порівняльний аналізи – для виявлення особливостей інтелектуальних та інформаційних (з елементами інтелектуалізації) систем; метод експертних оцінок, що передбачає аналіз літературних джерел й інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки та тестування інтелектуальних й інформаційних систем.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження</strong> є аналіз сучасних технологій розробки систем підтримки освітнього онлайн-процесу через організацію процесів сприйняття інформації, наданої студентами природною мовою, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власного програмного продукту підтримки освітнього процесу українською мовою, забезпечення підвищення ефективності навчання на основі використання технології NLP у процесі вивчення відповідного навчального контенту.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У роботі проаналізовано сучасні методи NLP. Проведений аналіз обумовив вибір методів токенізації, нормалізації, стемінгу та лематизації для використання в інтелектуальних навчальних системах під час лінгвістичного аналізу так званого «вільного» спілкування природною (українською) мовою студентів у процесі вивчення навчального контенту онлайн-курсів.</p> <p>Під час токенізації українськомовних текстів вирішували такі проблеми, як усунення так званих «злитих» токенів, виправлення орфографічних помилок, визначення спільних префіксів у складних словах та їх впливу на семантику відповідних лексем, визначення спільних префіксів в абревіатурах, приведення слів до їхньої нормальної форми.</p> <p>Лематизація особливо важлива для української мови (з її великою кількістю відмінків іменників, прикметників, словоформ тощо), потребує використання спеціально сформованих словників предметної галузі, що розглядається. У цих словниках словоформи представлені у вигляді лем (тобто іменники подано в називному відмінку).</p>Костянтин Ткаченко
Авторське право (c) 2024 Костянтин Ткаченко
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-1071809610.31866/2617-796X.7.1.2024.307009Використання штучного інтелекту під час формування простору комп’ютерних ігор
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307012
<p>На сьогодні стрімко зростає індустрія комп’ютерних ігор, збільшується кількість користувачів цих ігор (гравців). Усе це впливає на сучасне суспільство. Розробка нових комп’ютерних ігор передбачає постійну еволюцію, що відбувається в таких напрямах, як технологічні інновації, розвиток жанрів ігор, аналіз ринкових тенденцій у сфері розваг. Розвиток штучного інтелекту та його застосування в розробці комп’ютерних ігор сприяють динамічній зміні ландшафту, розширенню простору та жанрів ігор.</p> <p><strong>Метою статті</strong> є дослідження та аналіз стану сучасної індустрії комп’ютерних ігор з урахуванням основних жанрів і трендів використання штучного інтелекту під час їх розробки та формування відповідного простору ігор, оцінка технологічних інновацій, аналіз ринку й прогнозування майбутнього розвитку game-індустрії.</p> <p><strong>Методами дослідження</strong> є основні методологічні підходи й технологічні засоби штучного інтелекту для розробки комп’ютерних ігор і формування відповідного простору ігор. Такими методами, зокрема, є системний і порівняльний аналізи для виявлення особливостей комп’ютерних ігор різних жанрів та видів, метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю і опитування експертів з game-індустрії.</p> <p><strong>Новизною проведеного дослідження</strong> є комплексний аналіз сучасних технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту, їх використання в розробці комп’ютерних ігор і тенденцій щодо формування простору таких ігор.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Виявлено основні тенденції розвитку комп’ютерних ігор. Визначено фактори, що впливають на їхній ринок, та зроблено прогнози щодо майбутнього розвитку цієї галузі. У роботі проведено аналіз використання штучного інтелекту, зокрема генеративного, під час розробки комп’ютерних ігор (для оптимізації створення ігор та зменшення бюджетів) та формування відповідного ігрового простору, генеративний штучний інтелект відкрив нову еру розробки простору комп’ютерних ігор. Визначено вплив штучного інтелекту на баланс між інтеграцією та зануренням у реальний світ. Проаналізовано поточний стан ігор у віртуальній реальності з їх досягненнями та проблемами, що має вирішальне значення для уявлення про їхню майбутню траєкторію розвитку. Розглянуті нові тенденції та технології вказують на майбутнє простору комп’ютерних ігор.</p>Олександр ТкаченкоАнтон Мамаєв
Авторське право (c) 2024 Олександр Ткаченко, Антон Мамаєв
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-10719710910.31866/2617-796X.7.1.2024.307012Культурні та креативні індустрії в цифровому середовищі: можливості й перспективи
http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/307013
<p><strong>Мета статті</strong> – виявити можливості та перспективи розвитку культурних і креативних індустрій (ККІ) у цифровому середовищі.</p> <p><strong>Методи дослідження.</strong> Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення й абстрагування, що дало змогу виявити можливості та перспективи розвитку ККІ у цифровому середовищі.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong> полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку ККІ та цифрової економіки, виокремленні напрямів застосування ШІ у ККІ, удосконалені уявлення про можливості й перспективи ККІ у цифровому середовищі.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Численні переваги розвитку ККІ в поєднанні з безпрецедентним потенціалом, що надає цифровізація, відкрили можливості для перетворення сектору з малоприбуткового та непріоритетного на ключову галузь, яка підтримує економічне й водночас культурне зростання країни загалом. Наголошено, що нові функціональні можливості, які відкриваються завдяки цифровим технологіям, стимулюють розробку нових форматів контенту, появу альтернативних каналів його надання і розповсюдження, а також курування. Змінюючи характер масового розповсюдження продуктів творчості, уможливлюючи доволі широку агрегацію контенту та урізноманітнюючи канали його розповсюдження, цифрові технології сприяють переосмисленню споживчих практик, що у свою чергу відкриває можливість для нових бізнес-моделей, мережевої конвергенції, а також появи нових форм монетизації та споживчого контролю. Підсумовано, що для подальшого розвитку ККІ необхідно всебічно сприяти процесу цифровізації, повною мірою використовувати роль цифрової інфраструктури у створенні, інтеграції та сприянні спільному використанню ресурсів, оптимізувати середовище для розвитку ККІ, досягати високоякісної відповідності продуктів творчості, творчих талантів і креативних технологій, а також розширення цифрового середовища.</p>Юлія Трач
Авторське право (c) 2024 Юлія Трач
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2024-06-102024-06-107111012210.31866/2617-796X.7.1.2024.307013