Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері

Креативна освіта в контексті віртуалізації освітнього простору

Ольга Кивлюк — 2022-12-27

Мета дослідження – здійснити теоретичну експлікацію концепту «креативна освіта» у межах феномену віртуалізації освітнього простору.

Методи дослідження: рефлексія, еволюційний історизм, моделювання, гіпотеза, синергетичний і системний підходи тощо.

Новизною проведеного дослідження є теоретичне уточнення вдосконалення процесу імплементації принципів креативної освіти в освітнє середовище в контексті віртуалізації освітнього простору.

Висновки. Множина органічно синтезованих методів, засобів, форм, дидактичних прийомів, імплементована у віртуальний освітній простір, формує креативну особистість (у межах відповідної галузі), творчо орієнтовану на пошуково-дослідницьку діяльність. Освітній процес у межах віртуального освітнього простору, який став необхідним педагогічним засобом в контексті викликів сьогодення, стане поштовхом до вдосконалення завдань, критеріїв, принципів і функціоналу креативного середовища як чинника інноваційного розвитку.

Кейс використання цифрових інструментів для створення ігрового середовища онлайн комунікації під час COVID-19

Валентина Мамедова — 2022-12-27

Мета статті – аналіз досвіду використання бібліотеками України цифрових інструментів та потенціалу змагань для створення онлайн-середовища комунікації зі студентами під час карантину COVID-19.

Методологія. При написанні статті були використані методи контент-аналізу, систематизації, узагальнення. Як організатори серії цифрових турнірів, авторки діляться власним досвідом створення онлайн-середовища комунікації бібліотекарів та студентів, яке передбачало проведення інтелектуальних онлайн-змагань на платформі Kahoot між студентами університетів і коледжів України для подолання викликів пандемії COVID-19.

Новизна дослідження полягає у нових знаннях про потенціал цифрових інструментів, які у контексті подолання викликів пандемії COVID-19 були ефективно використані для налагодження комунікації студентів та бібліотекарів.

Висновки. Задум використання цифрових інструментів для створення онлайн-простору комунікації студентів між собою та із бібліотекою для подолання карантинних обмежень COVID-19 трансформувався у всеукраїнські цифрові інтелектуальні студентські турніри. Упродовж 2021 року за підтримки 28 бібліотек закладів вищої освіти України було проведено п’ять інтелектуальних онлайн-турнірів. За допомогою цифрових технологій у Kahoot-вікторині змагалися, а на платформах відеоконференцій Google Meet та Zoom спілкувалися 349 учасників із 19 університетів та 9 коледжів України.

З’ясовано, що простір комунікації, створений за допомогою відеоконференцій, сприяв налагодженню спілкування студентів і бібліотекарів та отриманню інформації про дистанційні послуги. Використання можливостей Kahoot для проведення онлайн-вікторин дозволило в ігровому форматі популяризувати читання як дозвілля, формувати навички критичного мислення, командної взаємодії. Виявлено, що основними факторами, що сприяли участі студентів в інтелектуальних онлайн-змаганнях, стали: потреба в позитивно-емоційному спілкуванні, рекреаційна та пізнавальна мотивація (отримати цікаву інформацію), пошук референтної групи для взаємодії в мережі інтернет.

Комп’ютерна графіка. Огляд САПР-технологій

Ірина Овчарук — 2022-12-27

Метою статті є проведення огляду систем автоматизованого проєктування (САПР- систем), різновидів систем САПР та їх особливостей.

Методами дослідження є огляд і проведення аналізу сучасних технологій, що призначені для автоматизації робіт проєктування в різноманітних галузях, проведення аналізу переваг та недоліків наявних систем проєктування.

Новизна проведеного дослідження. Наведено різновиди систем САПР, а саме CAE/CAD/CAM-систем, які застосовують у різних галузях народного господарства; класифікацію та приклади систем за галузями застосування, а саме архітектурно-будівельні (AEC CAD), механічні (MCAD), електронні (ECAD), технологічні (CAPP). У статті також наведено системи управління даними про виріб, системи підтримки й аналізу інженерних розрахунків і приклади таких систем.

Висновки. Викладений у статті матеріал дає змогу сформувати уявлення про повний життєвий цикл виготовлення виробу в різних галузях промислової та аграрної діяльності від ескізного проєкту, що проєктується системою, до кінцевого етапу проєктування – керування технологічними процесами, збереження повної інформації про виріб від геометричних характеристик до аналізу й розрахунку інженерних характеристик, до яких входить, наприклад, механіка твердого тіла, і розв’язання різноманітних завдань у галузі фізики, а саме гідрогазодинаміки, напруги, електромагнетизму тощо. Без цих систем на сьогодні неможливо уявити якісне виробництво конструкцій, пристроїв у жодній галузі промислової та аграрної діяльності.

Досвід і перспективи застосування технологій штучного інтелекту в кіноіндустрії

Юлія Трач — 2022-12-27

Мета дослідження – узагальнити досвід та окреслити перспективи застосування технологій штучного інтелекту в кіноіндустрії.

Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів аналізу та синтезу, що дало змогу належно проаналізувати предмет дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні досвіду й окресленні перспектив застосування технологій штучного інтелекту у кіноіндустрії.

Висновки. Наголошено, що технології ШІ у культурно-мистецькій сфері не тільки доповнюють процес виробництва мистецьких творів, а й здатні істотно змінити цілу галузь, що викликає дискусії стосовно вірогідності упереджених й одноманітних рішень ШІ, а також щодо того, що ШІ не враховує культурні зрушення та зміни трендів, які відбудуться в майбутньому, тощо. Надалі міра залучення ШІ у творчі процеси лише зростатиме. Що більше у творчому процесі використовують технології ШІ, то більше зростає цінність ідеї, концепції – саме нові ідеї визначатимуть характер розвитку мистецтва. Наголошено на тому, що численні полемічні питання застосування технологій штучного інтелекту в кіноіндустрії ще належить дослідити. Зокрема, потребує подальшого вивчення не тільки вплив AI-технологій на процес кіновиробництва, а й тенденція в кіномистецтві щодо зміни ставлення соціуму до потенційних загроз, пов’язаних зі штучним інтелектом. Суспільство починає усвідомлювати потребу не тільки «корисної співпраці» між технологіями та людством, а й розробки суспільством пріоритетів застосування технологій, серед яких орієнтація на суспільні цінності, розширення можливостей, сприяння формуванню майбутнього людьми та для людей тощо. Це потребує відповідального управління технологіями, контролю за їх використанням, обґрунтування оптимального впровадження цінностей в їх розробку.

Освітньо-професійна програма «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту»: трудові функції та види діяльності майбутнього фахівця

Надія Бачинська — 2022-12-27

Мета дослідження – виявити основні трудові функції та види діяльності майбутнього фахівця за актуальною освітньо-професійною програмою «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту» спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема аналіз та синтез; гіпотетичний метод, який дав змогу на основі аналізу міждисциплінарних освітньо-професійних програм за іншими гуманітарними спеціальностями сформулювати дидактичну обґрунтованість і педагогічну доцільність пропонованої освітньо-професійної програми «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»; методи семантичного й логічного аналізу масиву документів (фахових наукових публікацій, контенту інтернет-ресурсів) – для виявлення стану теорії та практики підготовки фахівців за міждисциплінарними освітньо-професійними програмами; метод аналогій – для встановлення схожості між педагогічними системами за ознаками міждисциплінарності для обґрунтування дидактичної можливості реалізації досліджуваної освітньо-професійної програми.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні трудових функцій і видів діяльності майбутнього фахівця за освітньо-професійною програмою «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту».

Висновки. Посилення соціально-комунікативної функції організацій документно-інформаційної сфери, зокрема в представленні їхньої діяльності у вебсередовищі, актуалізує підготовку ІТ-фахівців для цієї предметної галузі.

Вимоги до сучасного фахівця документно-інформаційної сфери, конвергентність видів діяльності та завдань, які постають у процесі його трудової діяльності, зумовлюють конвергентність змісту програми «Менеджмент вебпроєктів, дизайн цифрового контенту» з напрямами ІТ- і проєктно-управлінської діяльності.

Міждисциплінарність досліджуваної освітньо-професійної програми відповідає змісту діяльності фахівця з інформаційних ресурсів в умовах цифровізації.

Аналізовані проєкти професійних стандартів і досвід функціонування педагогічних систем, основним концептом яких є інтеграція знань у предметній галузі зі знаннями в галузі впровадження та супроводу цифрових технологій, що забезпечують її інноваційне функціонування, є педагогічно доцільними й потребують подальших студій щодо визначення змісту, форм і методів підготовки фахівця.

Формування іміджу закладів вищої освіти сфери культури на основі моделей комунікації

Марина Зацерківна — 2022-12-27

Питання оцінювання ефективності формування іміджу можна розглядати у двох аспектах: функціональному та комунікативному. Функціональний аспект ефективного іміджу реалізується на етапі планування іміджу, формулювання його ядра й базових характеристик. Грамотне та всебічне оцінювання цілей і завдань, що ставлять перед іміджем організації, дає змогу створити імідж, що сприяє збільшенню пабліцитного капіталу ЗВО.

Комунікаційний аспект ефективності формування іміджу орієнтований на правильне донесення інформації про імідж до цільових груп громадськості. Уміле використання правильних кодів і каналів для передачі інформації значно підвищує ймовірність створення ефективного іміджу ЗВО.

Мета дослідження – визначити основні аспекти формування іміджу закладу вищої освіти сфери культури на основі моделей комунікації.

Методи дослідження. Задля ефективного досягнення мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, спостереження, а також системний підхід. Це все дало змогу проаналізувати та визначити особливості формування іміджу закладів вищої освіти сфери культури на основі моделей комунікації.

Наукова новизна. Виявлено моделі комунікації для формування позитивного іміджу закладів вищої освіти саме сфери культури.

Висновки. Отже, можемо дійти висновку, що найбільш ефективною моделлю масової комунікації для формування позитивного іміджу ЗВО є модель Лассуелла, оскільки вона є одночасно моделлю дослідження комунікативного процесу та розгорнутим планом власне комунікативної дії. Водночас ця модель комунікації має один недолік – вона передбачає, що передані повідомлення завжди викликають певний очікуваний ефект. Ця модель надмірно оптимістична і, безсумнівно, має тенденцію перебільшувати результативність впливу переданих повідомлень, особливо коли йдеться про засоби масової комунікації.

Особливості викладання PR у державному управлінні в закладах вищої освіти

Олена Морозова — 2022-12-27

Мета статті – проаналізувати особливості викладання PR у державному управлінні студентам, які опановують рекламу та зв’язки з громадськістю.

Методологію дослідження становлять принципи науково-педагогічного дослідження та педагогічного спостереження. Для узагальнення особливостей PR у державному управлінні та систематизації компетенцій піарників, що працюватимуть в органах державної влади, застосовано аналітичний і теоретичний методи.

Наукова новизна полягає у визначенні шляхів формування компетенцій, необхідних піарникам, які працюватимуть у державному секторі.

Висновки. Публічні комунікації органів державної влади досі є галуззю, що потребує серйозного теоретичного осмислення та підготовки фахових професіоналів, здатних брати участь у виробленні та реалізації державної інформаційної політики. Комунікаційники, які розуміються на специфіці роботи органів державної влади та володіють PR-інструментами для налагодження конструктивного діалогу з цільовими аудиторіями (окремі суб’єкти, соціальні групи, громадські організації, політичні партії та лідери, народ у цілому), є запорукою ефективної роботи пресслужб і комунікаційних підрозділів органів державного управління.

Використання онтологічного моделювання під час інтелектуалізації процесів навчання

Костянтин Ткаченко — 2022-12-27

Мета статті – дослідити та розглянути загальні тенденції, проблеми й перспективи використання онтологічного моделювання процесів навчання та виховання, а також виховання в закладах вищої освіти.

Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять аналізованої предметної галузі (навчання, виховання та виховні процеси в закладах вищої освіти й інтелектуальні технології). У статті розглянуто підходи до інтелектуалізації освіти в закладах вищої освіти за допомогою сучасних систем, що базуються на онтологічному моделюванні й інтелектуальних технологіях.

Новизною дослідження є аналіз використання онтологічного моделювання та інтелектуальних технологій для інтелектуалізації процесів навчання.

Висновки. У статті розглянуто різні аспекти, пов’язані з онтологічним моделюванням та інтелектуальними технологіями.

Використання онтологічного моделювання в інтелектуалізації діяльності закладів вищої освіти дає змогу перейти до індивідуалізації процесів навчання, забезпечити доступ студентів і викладачів до онтології не тільки окремого курсу, а й усіх курсів освітньо-професійної програми з відповідного спрямування, залучати підприємства-роботодавці й інші зацікавлені сторони до вдосконалення освітнього процесу.

Медіатека як ресурсний центр забезпечення якості освітнього процесу

Світлана Хрущ — 2022-12-27

Метою статті є дослідження діяльності медіатек у розрізі провадження освітнього процесу, а також висвітлення сучасних інноваційних підходів до організації якісно нового освітнього простору.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи, такі як гіпотетичний метод, метод аналізу та синтезу, що дало змогу авторові проаналізувати діяльність медіатек в освітньому контексті з погляду ресурсного забезпечення якості освітнього процесу.

Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні сучасних підходів до організації інноваційного освітнього простору із залученням інформаційних технологій для надання якісних інформаційних послуг, спрямованих на навчальну та наукову діяльність.

Висновки. Освітній складник є пріоритетним у діяльності бібліотек, тому важливим є забезпечення доступу до якісної наукової та навчальної інформації. Крім надання широкого спектра інформаційних послуг, медіатека має бути простором для комунікації різних соціальних груп населення з метою здійснення популяризації освіти та реалізації концепції освіти впродовж всього життя. Завдяки діяльності Української бібліотечної асоціації, яка підписала Меморандум про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації для сприяння розвитку цифрової грамотності, велика кількість бібліотек України перетворилася на освітні хаби з покращення цифрових навичок населення на базі платформи «Дія. Цифрова освіта». Більшість українських бібліотек запроваджує освітні проєкти, які спрямовані на покращення знань у різних галузях науки та культури. У цій статті розглянуто та проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід діяльності медіатек як освітніх хабів, спрямованих на створення та надання доступу до якісно нового освітнього контенту.

Відкрита наука: роль університетів та бібліотек у сучасних змінах наукової комунікації

Тетяна Ярошенко — 2022-12-27

Мета статті – узагальнити основні поняття та тенденції у сфері відкритої науки, а також основні відповідні політики, сервіси, ресурси, які можуть бути корисні університетам й академічним бібліотекам у їхніх дослідницьких та академічних стратегіях.

Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів аналізу та синтезу, що дало змогу досягти проголошеної мети статті й отримати обґрунтовані висновки.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в з’ясуванні ролі університетів та академічних бібліотек у просуванні принципів й ідей відкритої науки, презентації дослідникам численних застосунків, навчанні створювати відповідну інфраструктуру та сервіси.

Висновки. Звернено увагу на радикальну трансформацію наукової комунікації, створення нових знань через дослідження, їх поширення через навчання та публікації. Наголошено на потребі усвідомлення цінності дослідницьких даних, які надають багато нових можливостей не тільки для подальших досліджень інших науковців у глобальному світі, а й для викладання, адміністрування, партнерства та стратегічного планування. Зроблено висновок про необхідність брати участь у відкритих наукових практиках, відкривати наукові дані та наукові результати, зробити їх доступними для наукової спільноти й широкої громадськості.

Перспективи розвитку електронних ресурсів соціально-комунікаційної діяльності інформаційних установ в Україні та світі

Ігор Бондар — 2022-12-27

Метою статті є дослідження перспектив розвитку електронних ресурсів соціально-комунікаційної діяльності інформаційних установ в Україні та світі.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Наукова новизна. Визначено, що електронні інформаційні ресурси у вигляді оцифрованих документів наразі є найбільш результативною формою залучення до наукового обігу величезних масивів документів, що містяться у фондах державних архівів України, для соціально-комунікаційної діяльності інформаційних установ. Запропоновано заходи щодо забезпечення розвитку інформаційного потенціалу в умовах цифровізації.

Висновки. Отже, виокремлюють такі види електронних ресурсів, як локальні, мережеві та електронні ресурси комбінованого розповсюдження. Зʼясовано, що з-поміж віртуальних представництв у віртуальному інформаційному просторі вагоме місце належить вебсайтам інформаційних установ. Установлено, що інформаційна інфраструктура є засобом взаємодії та обміну інформаційними ресурсами. Визначено, що інформаційний потенціал – важливий ресурс, який позиціонується, розкривається та використовується з метою формування нових ресурсів, продуктів й асекурації інформаційних потреб сучасних користувачів. Зʼясовано, що результатом упровадження інформаційного потенціалу в умовах цифровізації може стати формування єдиного регіонального консолідованого інформаційного ресурсу з єдиним форматом представлення даних на базі застосування сучасних цифрових платформ, підвищення рівня розвитку та застосування інформаційного потенціалу загалом. Визначено, що для подальшого забезпечення розвитку електронного ресурсного потенціалу необхідно розглядати можливість та організацію взаємодії між бібліотечними, архівними й музейними установами в сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі.

Електронний документообіг та його цінність для бізнесу

Ірина Недошитко — 2022-12-27

Мета статті – окреслити цінності електронного документообігу для бізнесу, зокрема сформулювати його переваги в умовах сучасних викликів цифрової трансформації та глобальних викликів.

Методологію становлять принципи наукового дослідження, системний підхід до ідентифікації проблеми, методи теоретичної систематизації та узагальнення (для виокремлення результатів і висновків попередніх досліджень), критичний аналіз (для критичної оцінки наявних позицій авторів), спостереження, аналіз і синтез (для ідентифікації проблем використання електронного документообігу в бізнесі, формулювання його основних переваг та недоліків).

Наукова новизна полягає у сформульованих перевагах електронного документообігу для бізнесу в умовах сучасних викликів цифрової трансформації та глобальних викликів, серед яких економія грошових коштів, часових і просторових ресурсів, посилення конкурентоспроможності бізнесу через зростання його гнучкості й адаптивності.

Висновки. Є досить примітивне уявлення про переваги використання електронної документації в бізнес-процесах. Багатовимірність бізнес-простору, обумовлена цифровою трансформацією економіки та сучасного бізнес-середовища, визначає якісно нові вимоги до циркуляції інформації; важливості набувають і метадані, які формуються у взаємодії бізнесу з іншими економічними агентами в цифровому просторі. Наявність якісної системи управління електронними документами покращить як внутрішню ефективність, так і загальну конкурентоспроможність бізнесу. Використання сучасних цифрових систем обробки даних вимагає перегляду вимог і до самих електронних документів, скорочення класичних реквізитів документів та заміну їх на метадані. Це спростить процедури створення документів, знизить обтяжливість документальної роботи, ув’язки документів між собою, верифікації легітимності документа. Найбільшою перевагою електронного документообігу є можливість індексації документів та їх обробки за допомогою технологій штучного інтелекту, що дає змогу шукати помилки та відмінності від попередньо виконуваних операцій, прогнозувати операції, використовувати реєстри відкритих й офіційних даних.

Інформаційний ринок як сфера фандрейзингової діяльності бібліотек

Юлія Сисова — 2022-12-27

Мета дослідження – проаналізувати інформаційний ринок як сферу фандрейзингової діяльності бібліотек.

Методи дослідження. Для опрацювання цієї проблематики використано як загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція та індукція), так і спеціалізовані методи (наприклад, абстрагування – для дослідження загальних теоретичних підходів і визначення рекомендацій щодо використання фандрейзингу в сучасному бібліотечному просторі України).

Наукова новизна дослідження полягає в актуалізації закордонного досвіду роботи бібліотек з позабюджетними доброчинними організаціями та приватними благодійниками в українських реаліях.

Висновки. Сучасні виклики, які стоять перед діяльністю бібліотек, вимагають залучення додаткового фінансування з позабюджетних джерел, що в умовах всесвітньої пандемії чи військової агресії здійснити надзвичайно складно. Зокрема, на підставі опрацювання отриманої інформації встановлено, що сучасним бібліотекам потрібно частіше звертатися до практик використання платних послуг і можливостей фандрейзингу. Зазвичай керівництво українських бібліотек заради отримання додаткового фінансування вдається до практики впровадження платних послуг. Вважаємо, що досвід провідних бібліотек світу в українських реаліях не завжди працюватиме відповідно. Тому важливо поєднувати залучення додаткового фінансування з упровадженням нових технологій, здатних у майбутньому приносити сталий дохід бібліотечним установам на інформаційному ринку. Для одержання фандрейзингових коштів потрібна тривала робота з пошуку можливих благодійників, вивчення їхньої діяльності, просування власних послуг в інформаційному просторі, які створять добру репутацію бібліотечній установі. Актуальним також є використання досвіду науковців – грантові подання за своєю специфікою можуть стати зразками для подання фандрейзингових проєктів.

RODOFEBISU – система забезпечення трейдингу

Олександр Ткаченко — 2022-12-27

Метою статті є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем та перспектив розробки програмного забезпечення для трейдингу RodOfEbisu з можливістю автоматизованої торгівлі на основі рекомендаційного алгоритму.

Методами дослідження є основні методології й алгоритми для ведення успішного трейдингу. У статті розглянуто підходи до розробки та функціонування програмного забезпечення для трейдингу з автоматизованою торгівлею.

Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних методів торгівлі на різних ринках, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власного продукту автоматизації трейдингу, що є помічником і, можливо, взагалі зможе стати самостійною одиницею.

Висновки. У роботі досліджено наявні погляди на сучасний підхід щодо ухвалення рішень і купівлі, які можна використовувати з метою розробки власного продукту – помічника трейдера. Ураховуючи результати проведеного аналізу, ухвалено рішення щодо розробки програмного забезпечення для трейдингу RodOfEbisu, що зможе виступати в ролі радника та виконавця, з можливістю використання різних торгових стратегій.

Інтелектуалізація розпізнавання рухомих транспортних об’єктів

Ольга Ткаченко — 2022-12-27

Метою статті є дослідження, аналіз і розгляд актуальних проблем і перспектив розробки програмного забезпечення для розпізнавання транспортних об’єктів на основі використання теорії розпізнавання образів, методів та засобів штучного інтелекту, різних типів нейромереж.

Методами дослідження є основні методології й алгоритми розпізнавання образів, методи та засоби штучного інтелекту й різних типів нейромереж.

У статті розглянуто основні проблеми інтелектуалізації процесів, що відбуваються на транспорті. Основну увагу приділено інтелектуалізації процесів розпізнавання транспортних об’єктів. Проаналізовано найбільш поширені методи розпізнавання. Досліджено ці методи та підходи до розпізнавання рухомих транспортних засобів. Визначено, які методи мають велику, а які малу обчислювальну складність. Серед розглянутих методів можна виділити такі, що розпізнають статичні транспортні об’єкти (насамперед об’єкти транспортної інфраструктури) за допомогою інтелектуальних технологій, статистичних, ймовірнісних й інших методів. Основну увагу приділено методам, що розпізнають динамічні транспортні об’єкти. Основою інтелектуалізації процесів розпізнавання цієї групи об’єктів є використання нейронних мереж, зокрема згорткових, рекурентних, нейронних мереж з довгою короткочасною пам’яттю (LSTM) тощо.

Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних методів розпізнавання рухомих транспортних об’єктів, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власного програмного продукту. У статті наголошено на тому, що запропонований сучасний підхід до розпізнавання транспортних об’єктів (рухомих транспортних засобів і засобів транспортної інфраструктури) передбачає розв’язання широкого кола завдань на основі використання інтелектуальних технологій, зокрема нейронних мереж.

Висновки. У роботі досліджено та проаналізовано найбільш поширені методи розв’язання актуальних проблем розпізнавання транспортних об’єктів (транспортних засобів й об’єктів транспортної інфраструктури). На основі проведеного аналізу методів розпізнавання рухомих транспортних засобів визначено, які методи мають велику, а які малу обчислювальну складність. Основою інтелектуалізації процесів розпізнавання цієї групи транспортних об’єктів є використання різноманітних нейронних мереж.

Український книжковий ринок як фактор національної безпеки в умовах збройної та інформаційної агресії росії

Михайло Колеко — 2022-12-27

Мета статті – розглянути основні виклики і проблеми, пов’язані з формуванням книжкового ринку України в умовах загострення війни з росією, проаналізовано його функціонування як важливого фактора національної та гуманітарної безпеки.

Методологія дослідження ґрунтується на методі моделювання, що передбачає комплексне дослідження книжкового ринку як набору взаємодійних і взаємозалежних (ринкових і неринкових) складників, які утворюють інтегроване ціле; методі синергетичних досліджень, який пояснює лінійні та нелінійні варіанти формування книжкового ринку, фіксує точки біфуркації, ураховує їх основні виклики та загрози; на системно-комунікаційному методі, використання якого дає змогу з’ясувати специфіку й можливості розвитку видавничої справи та книгорозповсюдження України в складній системі інформаційних і культурних комунікацій на сучасному етапі.

Новизна дослідження. Обґрунтування розуміння українського книжкового ринку як важливого фактора національної та гуманітарної безпеки в контексті основних викликів і загроз станом на 2022 р., необхідності його регулювання, створення сприятливих умов для зростання обсягу видавничої галузі, популяризації культури читання в Україні.

Висновки. Тривалий час сфера видавничої та книжкової справи не мала належної уваги з боку держави, була потужна експансія в культурний простір України російської видавничої продукції. Російсько-українська війна стала потужним каталізатором, що змінив стан справ на книжковому ринку. Наголошено, що законодавчі ініціативи й інституційні трансформації останніх років сприяють покращенню якісних показників стану української видавничої галузі. Попри наявність позитивної статистики нагальними лишаються пошуки нових механізмів протидії російській культурній експансії, яка своїм наслідком має військову окупацію, унеможливлення проникнення та поширення російськомовного друкованого продукту на територію України.