Концепти «цифровий розрив» і «цифрова інклюзія»: відмінності та взаємозумовленість

Анотація

Мета статті – охарактеризувати концепти «цифровий розрив» та «цифрова інклюзія» на предмет виявлення між ними відмінностей і взаємозумовленості. Для досягнення поставленої мети застосовано діалектичний метод, необхідний для здійснення культурологічних досліджень, а також загальнонаукові методи аналізу та синтезу.

Наукова новизна полягає в акцентуванні уваги на відмінностях та водночас взаємозумовленості цифрового розриву та цифрової інклюзії; виокремленні рівнів репрезентації цифрового розриву (забезпечення доступу населення до комп’ютера та інтернету; розвиток цифрової грамотності користувачів та їхніх цифрових компетентностей; міра повноцінного використання цифрових технологій у професійній діяльності та повсякденні); з’ясуванні специфіки цифрової інклюзії у сфері культурної спадщини.

Висновки. Наголошено, що цифрова інклюзія – це надання всім окремим особам і спільнотам, у тому числі особам з обмеженими можливостями, усіх необхідних ресурсів для використання цифрових технологій та отримання пов’язаних з ними можливостей. Натомість цифровий розрив виявляється на таких рівнях, як забезпечення доступу населення до комп’ютера та інтернету, цифрова грамотність користувачів та їхні цифрові компетентності, повноцінне використання цифрових технологій у професійній діяльності та повсякденні. Специфіка цифрової інклюзії у сфері культурної спадщини полягає у створенні доступу до її активів для всіх категорій громадян і демократизації процесів, за допомогою яких створюються ці активи (матеріальні та нематеріальні), а також розширенні вікового цензу потенційного реципієнта.