Етичні аспекти інтеграції штучного інтелекту у сфері культурної спадщини: закордонний дискурс
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-796X.8.1.2025.335527Ключові слова:
культурна спадщина, технології штучного інтелекту, інструменти штучного інтелекту, етичні викликиАнотація
Мета статті – виявити етичні виклики, пов’язані із застосуванням технології ШІ у сфері культурної спадщини.
Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення й абстрагування, що дало змогу досягти поставленої мети.
Наукова новизна полягає у введенні в науковий обіг напрацювань закордонних дослідників щодо етичних викликів застосування технологій штучного інтелекту у сфері культурної спадщини, доповненні уявлень про специфіку розробки інструментів штучного інтелекту, які мають пом’якшувати ризики, пов’язані з культурною апропріацією, спотворенням й експлуатацією, і водночас прагнути до більшої культурної чутливості й інклюзивності, забезпечуючи рівне представництво всіх культур та цінностей людства у цифровому просторі.
Висновки. Констатовано, що в міру ускладнення й урізноманітнення інструментів цифрового збереження ШІ відіграватиме велику роль у збереженні пам’яток культурної спадщини, які перебувають під загрозою зникнення через війни та інші чинники. Ці технології мають потенціал кардинально модернізувати практику збереження, зробивши її більш ефективною і доступною, але лише за умови їх етичного та продуманого застосування, що вимагає ретельного попереднього розгляду та спільних дій на рівні національних і міжнародних інституцій. Ідеться про першочергову важливість підтримки орієнтованого на людину підходу до інтеграції ШІ, гарантуючи, що етичні міркування, культурна чутливість і рівень інтерпретації, яку вносять експерти (люди), не будуть знівельовані чи взагалі проігноровані технологічним прогресом. Обговорення важливості участі людини в зусиллях зі збереження, керованих ШІ, підкреслює незамінну цінність людської емпатії, етичних міркувань і культурного розуміння для забезпечення поваги до цілісності та значущості культурної спадщини. Такий збалансований підхід не тільки підвищує технічну ефективність заходів зі збереження, а й гарантує реалізацію з високою мірою дотримання етичних принципів.
Посилання
Akyol, G. and Avci, A.B., 2023. Ai applications in cultural heritage preservation: Technological advancements for the conservation. In: N. Akhmetov, ed. 4. Baskent International Conference on Multidisciplinary Studies. Ankara, Türkiye, August 4-6, 2023. [e-book] Ankara: Iksad Global, pp.94-101. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.24077862.v1
Beelen, K., Lawrence, J., Wilson, D.C.S. and Beavan, D., 2023. Bias and representativeness in digitized newspaper collections: Introducing the environmental scan. Digital Scholarship in the Humanities, [e-journal] 38 (1), pp.1-22. https://doi.org/10.1093/llc/fqac037
Benhamou, Y., 2016. Copyright and Museums in the Digital Age. WIPO Magazine, [online] 3, pp.25- 28. Available at: <https://ssrn.com/abstract=3124157> [Accessed 15 February 2025].
Davies, J., Klinger, J., Mateos-Garcia, J. and Stathoulopoulos, K., 2020. The Art in the Artificial AI and the creative industries. [online] London: Creative Industries Policy and Evidence Centre. Avialable at: <https://pec.ac.uk/wp-content/uploads/2023/12/PEC-and-Nesta-report-The-art-in-the-artificial.pdf> [Accessed 19 February 2025].
European Commission, 2022. Opportunities and challenges of artificial intelligence technologies for the cultural and creative sectors. [online] Available at: <https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/359880c1-a4dc-11ec-83e1-01aa75ed71a1/language-en> [Accessed 06 February 2024].
Foka, A. and Griffin, G., 2024. AI, Cultural Heritage, and Bias: Some Key Queries That Arise from the Use of GenAI. Heritage, [e-journal] 7 (11), pp.6125-6136. https://doi.org/10.3390/heritage7110287
Francis, J., 2023. Unraveling the Ethical Implications: Artificial Intelligence’s Impact on Cultural Appropriation. Medium, [blog] 27 October. Avialable at: <https://james-francis-paradigm.medium.com/unraveling-the-ethical-implications-artificial-intelligences-impact-on-cultural-appropriation-f4b6104c2ffa> [Accessed 14 February 2025].
Ibrahim, M., 2024. AI in art and cultural heritage conservation. Ultralytics, [online] 14 August. <https://www.ultralytics.com/blog/ai-in-art-and-cultural-heritage-conservation> [Accessed 10 February 2025].
Klinowski, M. and Szafarowicz, K., 2023. Digitisation and Sharing of Collections: Museum Practices and Copyright During the COVID-19 Pandemic. International Journal for the Semiotics of Law – Revue internationale de Sémiotique, [e-journal] 36, pp.1991-2019. https://doi.org/10.1007/s11196- 023-09986-x
Manžuch, Z., 2017. Ethical Issues In Digitization Of Cultural Heritage. Journal of Contemporary Archival Studies, [online] 4, Article 4. Available at: <http://elischolar.library.yale.edu/jcas/vol4/iss2/4> [Accessed 09 February 2025].
Pickover, M., 2014. Patrimony, Power and Politics: Selecting, Constructing and Preserving Digital Heritage Content in South Africa and Africa. In: IFLA WLIC 2014 “Libraries, Citizens, Societies: Confluence for Knowledge», Lyon, France, 16-22 August 2014. [online] Lyon: International Federation of Library Associations and Institutions, pp.1-18. Available at: <https://library.ifla.org/id/eprint/1023/1/138-pickover-en.pdf> [Accessed 8 February 2025]
Smith, L., 2006. Uses of Heritage. [e-book] London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203602263
Wagner, A. and de Clippele, M.-S., 2023. Safeguarding Cultural Heritage in the Digital Era – A Critical Challenge. International Journal for the Semiotics of Law – Revue internationale de Sémiotique, [e-journal] 36 (5), pp.1915-1923. https://doi.org/10.1007/s11196-023-10040-z
Wright, C., Allnutt, J., Campbell, R., Evans, M., Forman, R., Gibson, J., Jolly, S., Kerlin, L., Lechelt, S., Phillipson, G. and Shotton, M., 2020. AI in Production: Video Analysis and Machine Learning for Expanded Live Events Coverage. SMPTE Motion Imaging Journal, [e-journal] 129 (2), pp.36-45. https://doi.org/10.5594/JMI.2020.2967204
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.