Дискурс навколо етики штучного інтелекту: особливості формування та інституалізації

Анотація

Мета статті – виявити особливості формування дискурсу навколо етики штучного інтелекту, а також охарактеризувати основні правові акти, в яких викладено ключові її принципи.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення й абстрагування, що дало змогу досягти поставленої мети.

Наукова новизна полягає у виявленні особливостей публічного (обумовлений стратегіями та обмеженнями, характерними для медіа-арени) та академічного (тривалі, глибокі й аргументовані дискусії дослідників) дискурсів навколо етики штучного інтелекту, з’ясуванні основних підходів (ризико-орієнтований, відповідно до сфер застосування) до викладення ключових її принципів у правових актах на міжнародному рівні, акцентуванні на необхідності удосконалення інструментів управління технологіями ШІ, зокрема створення глобальних структур управління для запобігання зловживанням ними.

Висновки. Наголошено, що, зважаючи на неухильне зростання в усьому світі масштабів використання даних і ШІ, необхідно систематично докладати зусиль для підвищення грамотності, обізнаності та освіти щодо етичних наслідків застосування технологій ШІ. Етичні виклики, пов’язаніз різними способами використання ШІ, вимагають міждисциплінарної взаємодії та взаємодії з багатьма зацікавленими сторонами, а також співпраці між культурами, організаціями, академічними установами тощо. Безпосередньо вирішуючи етичні проблеми, пов’язані із розробкою і використанням ШІ, співпраця політиків, технологів і фахівців з етики може гарантувати, що ШІ слугує людству відповідально та справедливо. Акцентовано, що, незважаючи на просування деякими країнами та міжнародними організаціями політичних підходів до регулювання ШІ, вплив корпоративних інвестицій у ШІ та політичні реакції, пов’язані з управлінням, ще належить оцінити.