Цифровізація освітнього процесу в контексті реалій інформаційного суспільства

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-796X.7.1.2024.306996

Ключові слова:

трансформація освіти, цифровізація, цифрові комунікації, цифрова культура, дистанційне навчання, інформаційні технології, інформаційне суспільство, інформаційний простір, освітній процес, бібліотека

Анотація

Мета дослідження – вивчити проблеми й окреслити перспективи цифрової трансформації освіти в контексті реалій інформаційного суспільства, яке орієнтується на принципи та цінності постіндустріальної епохи; проаналізувати інструменти переходу закладу вищої освіти на цифровізацію, що відкривають нові можливості для організації освітнього процесу, сприяють підвищенню якості та доступності навчання, надають здобувачу освіти можливість опановувати нові знання та навички.

Методи дослідження. Основними методами дослідження обрано аналіз і синтез, узагальнення, систематизацію та діалектичний підхід, за допомогою яких розглянуто навчання як цілісну систему, визначено співвідношення ефективності традиційної та дистанційної освіти, проаналізовано основні засоби й переваги дистанційного навчання та дистанційної освіти, а також виявлено особливості цифрової культури сучасного суспільства в контексті її впливу на модернізацію освіти.

Наукова новизна дослідження. Вивчення питання технологізації освіти, зокрема її впливу на навчальне середовище, показало, що активне поширення цифрових технологій дасть змогу трансформувати організацію освітнього процесу на співпрацю і продуктивну навчальну діяльність здобувачів вищої освіти та викладачів. Запропоновано модель організації освітнього процесу в закладах вищої освіти на основі використання педагогічних інновацій в умовах цифровізації із залученням інформаційних потоків, цифрових технологій і врахуванням чинників ефективності навчання.

Висновки. Сьогодні ми перебуваємо на початковому етапі впровадження інноваційних технологій в освітній процес, що зможе підвищити загальний рівень освіти та грамотності населення і суспільства в цілому. Однак попри те, що цифровізація освітнього процессу стала значущою на сучасному етапі розвитку, її необхідно доопрацьовувати, змінювати, залучати нові додаткові елементи і функції, а також варто звернути увагу на перегляд нормативної бази сучасного законодавства. Визначено, що цифровізація освітнього процесу передбачає трансформацію та інтеграцію освітніх технологій в усі етапи освітнього процесу: навчання, виховання, методичну інтеграцію, профорієнтацію. Слід переосмислити підходи до навчання з огляду на цифровізацію освітньої сфери, яка стає новим чинником освітніх можливостей, а також дослідницьким напрямом вивчення освітніх трансформацій. Наголошено на тому, що форма організації дистанційного навчання сприяє розвитку навичок самостійної роботи, а спектр інноваційних і привабливих стратегій навчання для здобувачів вищої освіти стає все ширшим. Визначено, що в контексті цифровізації суспільства змінюються ролі учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти, актуалізується потреба у формуванні та розвитку метапредметних компетенцій тих, хто навчає, і тих, хто навчається.

Біографії авторів

Юрій Горбань, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат культурології, професор, професор кафедри інформаційних технологій

Оксана Олійник, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат культурології, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи

Наталія Кобижча, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат культурології, доцент, доцент кафедри інформаційних технологій

Посилання

Anderson, T. and Rivera-Vargas, P., 2020. A Critical look at Educational Technology from a Distance Education Perspective. Digital Education Review, [e-journal] 37, pp.208-229. https://doi.org/10.1344/der.2020.37.208-229

Barak, M., 2018. Are digital natives open to change? Examining flexible thinking and resistance to change. Computers & Education, [e-journal] 121, pp.115-123. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.01.016

Berezhna, S.V. and Korobkina, O.H., 2023. Tsyfrovizatsiia naukovoi biblioteky KhNPU imeni H. S. Skovorody [Digitization of the scientific library of H.S. Skovoroda KhNPU]. In: Tsyfrova transformatsiia osvity ta nauky [Digital transformation of education and science]. Proceedings of the 1st All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. Kharkiv, Ukraine, 2-3 March 2023. Kharkiv: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, pp.12-20.

Biasutti, M., 2017. A comparative analysis of forums and wikis as tools for online collaborative learning. Computers & Education, [e-journal] 111, pp.158-171. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2017.04.006

Bowe, B.J. and Wohn, D.Y., 2015. Are there generational differences?: social media use and perceived shared reality. In: SMSociety ‘15: International Conference on Social Media & Society. Toronto, Ontario Canada, 27-29 July 2015. [e-book] New York: Association for Computing Machinery, pp.1-5. https://doi.org/10.1145/2789187.2789200

Castañeda, L.J. and Selwyn, N., 2018. More than tools? Making sense of the ongoing digitizations of higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education, [e-journal] 15 (22), pp.1-10. https://doi.org/10.1186/s41239-018-0109-y

Choi, M., Cristol, D. and Gimbert, B., 2018. Teachers as digital citizens: The influence of individual backgrounds, internet use and psychological characteristics on teachers’ levels of digital citizenship. Computers & Education, [e-journal] 121, pp.143-161. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.03.005

Demchenko, M., 2022. Suchasna vyshcha osvita v Ukraini ta osoblyvosti tsilovoi audytorii tsyfrovoi epokhy [Modern higher education in Ukraine and features of the target audience of the digital age]. In: Tsyfrovi transformatsii v osviti, kulturi ta mystetstvi: novi mozhlyvosti y dosvid [Digital transformations in education, culture and art: new opportunities and experiences]. Materials of the All-Ukrainian Scientific and Pedagogical Advanced Training. Odesa, Ukraine, 12 September-23 October 2022. Odesa: Helvetyka, pp.31-36.

Englund, C., Olofsson, A.D. and Price, L., 2017. Teaching with technology in higher education: understanding conceptual change and development in practice. Higher Education Research & Development, [e-journal] 36 (1), pp.73-87. https://doi.org/10.1080/07294360.2016.1171300

Henderson, M., Selwyn, N. and Aston, R., 2017. What works and why? Student perceptions of ‘useful’ digital technology in university teaching and learning. Studies in Higher Education, [e-journal] 42 (8), pp.1567-1579. https//doi.org/10.1080/03075079.2015.1007946

Ilina, T., 2023. Realii ta osoblyvosti tsyfrovoi transformatsii profesiinoi osvity i pedahohiky (analitychnyi ohliad) [Realities and peculiarities of digital transformation of professional education and pedagogy (analytical review)]. Analitychnyi visnyk u sferi osvity y nauky, [online] 17, pp.96-109. Available at: <https://lib.iitta.gov.ua/736359/1/VNIASO-AHSEduSci-RB17-2023-96-109.pdf> [Accessed 10 March 2024].

Jääskelä, P., Häkkinen, P. and Rasku-Puttonen, H., 2017. Teacher beliefs regarding learning, pedagogy, and the use of technology in higher education. Journal of Research on Technology in Education, [e-journal] 49 (3-4), pp.198-211. https://doi.org/10.1080/15391523.2017.1343691

Korniat, V.S., Romanyshy, Yu.L. and Holiardyk, N.A., 2022. Tsyfrovizatsiia osvity Ukrainy: perspektyvy ta ryzyky sohodennia [Digitization of Ukrainian education: prospects and risks today]. Innovatsiina pedahohika, [e-journal] 53 (1), pp.155-160. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/53.1.30

Kuhn, C., 2017. Are Students Ready to (re)-Design their Personal Learning Environment? The Case of the E-Dynamic. Space. Journal of New Approaches in Educational Research, [e-journal] 6 (1), pp.11-19. https://doi.org/10.7821/naer.2017.1.185

Kühn, H., 2019. Whose interest is educational technology serving? Who is included and who is excluded? RIED. Revista Iberoamericana de Educación a Distancia, [e-journal] 22 (1), pp.207-220. http://dx.doi.org/10.5944/ried.22.1.22293

Lai, K.-W. and Hong, K.-S., 2015. Technology use and learning characteristics of students in higher education: Do generational differences exist? British Journal of Educational Technology, [e-journal] 46 (4), pp.725-738. https://doi.org/10.1111/bjet.12161

Marcelo, C. and Yot-Domínguez, C., 2018. From chalk to keyboard in higher education classrooms: changes and coherence when integrating technological knowledge into pedagogical content knowledge. Journal of Further and Higher Education, [e-journal] 43 (7), pp.975-988. https://doi.org/10.1080/0309877X.2018.1429584

Morgado, J.C., Sousa, J. and Pacheco, J.A., 2020. Transformações educativas em tempos de pandemia: do confinamento social ao isolamento curricular. Praxis Educativa, [e-journal] 15, pp.1-10. https://doi.org/10.5212/PraxEduc.v.15.16197.062

Newman, T. and Beetham, H., 2017. Student digital experience tracker 2017: the voice of 22,000 UK learners. [online] Bristol: Jisc. Available at: <http://repository.jisc.ac.Uk/6662/1/Jiscdigitalstudenttracker2017.pdf> [Accessed 10 March 2024].

O’Callaghan, F.V., Neumann, D. L., Jones, L. and Creed, P.A., 2017. The use of lecture recordings in higher education: A review of institutional, student, and lecturer issues. Education and Information Technologies, [e-journal] 22 (1), pp.399-415. https://doi.org/10.1007/s10639-015-9451-z

OECD, 2018. Teaching for the FutureEffective Classroom Practices to Transform Education. [e-book]. https://doi.org/10.1787/9789264293243-en

Oliver, B. and de St Jorre, T., 2018. Graduate attributes for 2020 and beyond: recommendations for Australian higher education providers. Higher Education Research & Development, [e-journal] 37 (4), pp.821-836. https://doi.org/10.1080/07294360.2018.1446415

Osadcha, K.P. and Buksha, M.V., 2023. Osoblyvosti tsyfrovoi transformatsii vyshchoi osvity Nimechchyny [Features of the digital transformation of higher education in Germany]. In: Digital transformation and technologies for sustainable development all branches of modern education, science and practice. International Scientific and Practical Conference Proceeding. Lomza, Poland, 26 January 2023. Lomza: Międzynarodowa Akademia Nauk Stosowanych w Łomży, Part 3, pp.70-74.

Redecker, C., 2017. European Framework for the Digital Competence of Educators. [e-book] Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770

Riplinger, T. and Schiefner-Rohs, M., 2017. Medieneinsatz in der Hochschullehre. Akademische Lehr-Lernkonzepte zwischen Zumutung und Zu-Mutung. [online] Universität zu Köln. Available at: <http://your-study.info/wp-content/uploads/2018/01/Review_Riplinger_Schiefner_Rohs.pdf> [Accessed 10 March 2024].

Sumuer, E., 2018. Factors related to college students’ self-directed learning with technology. Australasian Journal of Educational Technology, [e-journal] 34 (4), pp.29-43. https://doi.org/10.14742/ajet.3142

Tay, H.L. and Low, S.W.K., 2017. Digitalization of learning resources in a HEI – a lean management perspective. International Journal of Productivity and Performance Management, [e-journal] 66 (5), pp.680-694. https://doi.org/10.1108/IJPPM-09-2016-0193

Zawacki-Richter, O., 2015. Zur Mediennutzung im Studium – unter besonderer Berücksichtigung heterogener Studierender. Zeitschrift für Erziehungswissenschaft, [e-journal] 18 (3), pp.527-549. https://doi.org/10.1007/s11618-015-0618-6

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-10

Як цитувати

Горбань, Ю., Олійник, О., & Кобижча, Н. (2024). Цифровізація освітнього процесу в контексті реалій інформаційного суспільства. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 7(1), 24–37. https://doi.org/10.31866/2617-796X.7.1.2024.306996

Номер

Розділ

Інформаційні технології в освіті, мистецтві та культурі