Засоби масової інформації в системі державних інформаційних ресурсів України

Анотація

Мета статті – провести комплексний аналіз питання, пов’язаного з діяльністю вітчизняних засобів масової інформації як складників державних інформаційних ресурсів України, які в сукупності формують державну інформаційну політику.

Завдання статті. Орієнтовано на висвітлення порушеного проблемного питання, яке через сформовану мету та завдання забезпечить можливість провести системний аналіз діяльності засобів масової інформації як складників державних інформаційних ресурсів України.

Виклад пропонованого матеріалу наукової статті передбачає розв’язання таких завдань:

– окреслити загальні підходи державної інформаційної політики України у сфері засобів масової інформації;

– відобразити сучасний стан діяльності вітчизняних засобів масової інформації з проведенням певних паралелей із зарубіжними аналогами у сфері масмедіа;

– визначити коло проблемних питань, які на сьогодні є в нашій державі у сфері інформаційної індустрії;

– сформувати пропозиції щодо вирішення проблемних аспектів у діяльності вітчизняних засобів масової інформації.

Методи дослідження. З урахуванням поставленої мети та завдань проведеного наукового дослідження використано загальнонаукові методи, зокрема системного аналізу та синтезу, що дало можливість комплексно розглянути порушену проблематику питання. Використано окремі спеціальні методи, а саме: спостереження, опис, порівняння, моделювання тощо, які слугували конкретизації висвітлення досліджуваних проблемних аспектів, пов’язаних з вітчизняною інформаційною політикою, та місця в ній масмедіа, зокрема масової преси. Метод узагальнення дав змогу системно, послідовно й обґрунтовано сформувати висновки проведеного наукового дослідження. Визначено, що методологічним інструментарієм у формуванні основ державної інформаційної політики є вироблення чітких і прозорих правил, зрозумілих усім суб’єктам суспільних відносин у побудові інформаційної взаємодії між громадськістю та владою. Така комунікація здатна вибудувати конкретну стратегічну мету, спрямовану на сприяння та утвердження влади демократичного типу у співвідношенні з розвитком високоорганізованого суспільства як суб’єкта правовідносин і водночас споживача інформаційних послуг.

Наукова новизна полягає в теоретичному узагальненні проблем сучасної вітчизняної державної інформаційної політики, яка частково реалізується через засоби масової інформації на основі аналізу визначення її пріоритетів, а також вивченні сутності та способів організації різних форм суспільних комунікацій. Акцентовано на тому, що засоби масової інформації являють собою певний складник загальної державної політики України як злагодженої, стабільної, чітко організованої діяльності органів державної влади щодо певного питання або комплексу виконання завдань, які вона забезпечує безпосередньо чи опосередковано, впливаючи на життя українського суспільства.

Висновки. Проведений системний аналіз порушеної проблематики дослідження дає змогу сформулювати висновки про те, що вітчизняна інформаційна політика слугує системно утворювальним елементом між діяльністю держави та її владними інституціями, а також суспільством у вигляді публічного діалогу влади через масмедіа. Правильність побудови вітчизняної інформаційної політики в цілому дає змогу нашій державі успішно просувати свої інформаційно-політичні проєкти, забезпечуючи конкурентні переваги порівняно з проєктами інших політичних сил і суб’єктів, які залучені до цього загальносуспільного процесу. Наголошено на тому, що проблематика різних аспектів діяльності, з якими стикаються вітчизняні засоби масової інформації, значно ускладнює їх ефективну роботу. Запропоновано конкретні шляхи вирішення цих проблемних питань задля підняття престижу нашої держави на міжнародній арені з виходом її у всесвітній інформаційний простір.