«Цифрова смерть та безсмертя» у сучасному науковому дискурсі

Наталія Кобижча

doi:10.31866/2617-796X.6.1.2023.283991

Автор(и)

Наталія Кобижча Київський національний університет культури і мистецтв, Україна http://orcid.org/0000-0003-1683-3325

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283991

Ключові слова:

російсько-українська війна, цифрова реальність, цифрова спадщина, традиційна танатологія, цифрова танатологія, цифрова смерть, цифрове безсмертя, Digital twin, танатосенситивність

Анотація

Мета статті – проаналізувати особливості становлення цифрової танатології як одного з нових напрямів наукових досліджень, окреслити її предметне поле, здійснити операціоналізацію базових понять; провести деяку корекцію понятійного апарату традиційної танатології («Death Studies»).

Методи дослідження базуються на соціокомунікативному, системному й історико-генетичному підходах, а також на принципах цифрової гуманітаристики. У статті також використано методи історіографічного та джерелознавчого пошуку, аналізу профільних публікацій з теми дослідження, дескриптивного підходу, контент-аналізу та ін.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українському науковому дискурсі здійснено одну з перших спроб експлікації проблеми «цифрової смерті та безсмертя», аналізу особливостей становлення цифрової танатології. На тлі російсько-української війни виокремлено концептуалізацію культурної пам’яті України, предметом якої є сучасний стан меморіального ландшафту української культури як складного, багатошарового, різнорідного утворення, вагомим структурним елементом якого є цифровий меморіальний ландшафт.

Висновки. У цифровій реальності технології створюють соціальні відносини, починаючи від гаджетів та закінчуючи нанотехнологіями, що торкаються як процесу вмирання, так і уявлень про смерть і безсмертя у двох їхніх модусах – реальному та цифровому. Ідеться про конструювання загальних смислових меж, усередині яких не просто смерть і безсмертя, вивчення сутності яких є принципово неможливим, а опосередковані відносини, тобто процес побудови стосунків у колаборації з різними галузями наукового знання. І тому «цифрова смерть і безсмертя» як предмет досліджень – проблема принципово міждисциплінарна, а digital death studies формується як особливе міждисциплінарне поле дослідження феномена смерті в цифровому середовищі. Представлений огляд попередніх досліджень цифрової смерті і безсмертя забезпечує відповідний контекст для наукових робіт і дає змогу виявити та розробити перспективні напрями наступних досліджень, що є особливо актуальним на тлі російсько-української війни.

Біографія автора

Наталія Кобижча, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат культурології, доцент кафедри інформаційних технологій

Посилання

Chan, M., 2021. Digital Reality. The Body and Digital Technologies. New York: Bloomsbury Publishing Inc.

Doih, E., 2023. Nemynuche. Chomu liudy pomyraly ranishe i chomu pomyraiut teper [Inevitable. Why people died before and why they die now]. Kyiv: Laboratoriia.

Dominqos, P., 2015. The Master Alqorithm: How the Quest for the Ultimate Learning Machine will Remake Our World. New York: Basic Books.

Kokhanovska, O.V., 2019. Informatsiia fizychnoi osoby pro sebe yak osobyste nemainove blaho i pravo buty zabutym v konteksti informatsiinoho pryvatnoho prava [Information of a natural person about himself as a personal non-property good and the right to be forgotten in the context of information private law]. In: Aktualni problemy intelektualnoho, informatsiinoho ta IT prava [Actual problems of intellectual, informational and IT law], Proceedings of the Third All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. Lviv, Ukraine, 17-18 May 2019. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv, pp. 102-108.

Massimi, М. and Charise, A., 2009. Dying, death and mortality: Towards thanatosensitivity in HCI. In: Proceedings of the 27th International Conference on Human Factors in Computing Systems, CHI 2009. Boston, MA, USA, 4-9 April 2009, New York: Association for Computing Machinery, pp.2459-2468.

Öhman, C. and Floridi, L., 2018. An Ethical Framework for the Digital Afterlife Industry. Nature Human Behavior, 2, pp.318-320.

Romanets, V.A., 2003. Zhyzn y smert: postyzhenye razumom y veroi [Life and death: comprehension by reason and faith]. 2nd ed. Kyiv: Lybid.

Sas, C., Schreiter, M., Büscher, M., Gamba, F. and Coman, A., 2019. Futures of Digital Death: Past, Present and Charting Emerging Research Agenda. Death Studies, 43 (7), pp.407-413.

Schopenhauer, A., 1836. Ueber den Willen in der Natur: Eine Erörterung der Bestätigungen, welche die Philosophie des Verfassers, seit ihrem Auftreten, durch die empirischen Wissenschaften erhalten hat. Frankfurt am Main: Schmerber.

Shumka, M., 2017. Tanatolohichna problema v istorii filosofii [The Thanatological Problem in the History of Philosophy]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia: Filosofiia, 20, pp.96-101.

Sofka, C.J., Cupit, I.N. and Gilbert, K.R. eds., 2012. Dying, Death, and Grief in an Online Universe:For Counselors and Educators. New York: Springer Publishing Company.

Tkach, D., 2023. U Kalushi vidkryly interaktyvnu doshku polehlomu Heroiu Yuriiu Kovalchuku [An interactive board dedicated to the fallen Hero Yury Kovalchuk was opened in Kalusha]. Halytskyi korespondent, [online] 28 February. Available at: https://gk-press.if.ua/633861-2/ [Accessed 09 April 2023].

Tri startapa nachali razrabotku tcifrovoi kopii cheloveka [Three startups have started developing a digital copy of a human being], 2018. Pro Bukvi, [online] 10 January. Available at: https://bykvu.com/ua/bukvy/83062-tri-startapa-nachali-razrabotku-tsifrovoj-kopii-cheloveka/ [Accessed 07 April 2023].

Vyshnevskyi, Yu., 2020. Deepfake. Chym tse zahrozhuie myru i chy mozhna vid noho vriatuvatysia [Deepfake. How does it threaten peace and can it be saved from it?]. Dsnews.ua, [online] 1 March. Available at: <https://www.dsnews.ua/ukr/future/deepfake-chem-eto-ugrozhaet-miru-i-mozhno-li-ot-nego-spastis-03022020220000> [Accessed 09 April 2023].