Використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу бібліотечної галузі України: зарубіжний досвід і перспективи

Анотація

Мета статті – проаналізувати зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу бібліотек, окреслити основні напрями, перспективи та проблеми застосування цих технологій в Україні, сформулювати рекомендації для успішного впровадження ШІ в цифровому маркетингу українських бібліотек.

Методи дослідження. Досягненню поставленої мети сприяло використання різних наукових методів, зокрема аналізу, обґрунтування, систематизації, порівняння та узагальнення. Для збору емпіричних даних проведено контент-аналіз відповідної літератури та вивчення кейсів зарубіжних бібліотек, які впровадили ШІ у свої стратегії цифрового маркетингу. Зібрані дані піддали статистичному аналізу, а результати використали, щоб сформулювати рекомендації для українських бібліотек щодо успішного впровадження штучного інтелекту в їхні стратегії цифрового маркетингу.

Наукова новизна статті полягає в аналізі зарубіжного досвіду впровадження методів цифрового маркетингу на основі штучного інтелекту в бібліотеках, який може слугувати основою для визначення ефективних стратегій та інструментів просування бібліотечних послуг і ресурсів у цифровому середовищі. У дослідженні висвітлено потенціал технологій штучного інтелекту у вирішенні викликів бібліотечної галузі в Україні та надано рекомендації щодо їх практичного впровадження.

Висновки. Визначено п’ять основних напрямів застосування штучного інтелекту в цифровому маркетингу зарубіжних бібліотек: чат-боти, рекомендаційні системи, «розумні» бібліотеки, цифрові архіви й аналіз поведінки користувачів. Перспективами впровадження ШІ є: персоналізація користувацького досвіду за допомогою рекомендацій контенту на основі вподобань та історії пошуку користувачів; покращення функціональності пошуку через надання більш точних та релевантних результатів; підвищення залученості користувачів через взаємодію з чат-ботами в режимі реального часу; аналіз поведінки користувачів для розробки цільових маркетингових кампаній; спрощення аналізу великих обсягів даних та виявлення закономірностей і тенденцій; автоматизація рутинних завдань тощо. Проблеми використання технологій ШІ: відсутність необхідних ресурсів, техніко-технологічних рекомендацій, знань і навичок тощо. Бібліотеки можуть організовувати співпрацю зі спеціалістами зі ШІ або іншими бібліотеками, які вже впровадили фрагменти штучного інтелекту; виявити сфери, які потребують удосконалення та інвестицій; визначити персонал з необхідними навичками та знаннями для управління й підтримки смарттехнологій; розглядати ІКТ-гаджети як засоби ефективного надання інформаційних послуг; працювати над підвищенням ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій; постійно підвищувати кваліфікацію та оцінювати й адаптовувати послуги і технології; мати чітко визначену маркетингову стратегію та план упровадження ШІ, які відповідатимуть цілям і завданням бібліотеки.