Перспективи розвитку електронних ресурсів соціально-комунікаційної діяльності інформаційних установ в Україні та світі

Анотація

Метою статті є дослідження перспектив розвитку електронних ресурсів соціально-комунікаційної діяльності інформаційних установ в Україні та світі.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Наукова новизна. Визначено, що електронні інформаційні ресурси у вигляді оцифрованих документів наразі є найбільш результативною формою залучення до наукового обігу величезних масивів документів, що містяться у фондах державних архівів України, для соціально-комунікаційної діяльності інформаційних установ. Запропоновано заходи щодо забезпечення розвитку інформаційного потенціалу в умовах цифровізації.

Висновки. Отже, виокремлюють такі види електронних ресурсів, як локальні, мережеві та електронні ресурси комбінованого розповсюдження. Зʼясовано, що з-поміж віртуальних представництв у віртуальному інформаційному просторі вагоме місце належить вебсайтам інформаційних установ. Установлено, що інформаційна інфраструктура є засобом взаємодії та обміну інформаційними ресурсами. Визначено, що інформаційний потенціал – важливий ресурс, який позиціонується, розкривається та використовується з метою формування нових ресурсів, продуктів й асекурації інформаційних потреб сучасних користувачів. Зʼясовано, що результатом упровадження інформаційного потенціалу в умовах цифровізації може стати формування єдиного регіонального консолідованого інформаційного ресурсу з єдиним форматом представлення даних на базі застосування сучасних цифрових платформ, підвищення рівня розвитку та застосування інформаційного потенціалу загалом. Визначено, що для подальшого забезпечення розвитку електронного ресурсного потенціалу необхідно розглядати можливість та організацію взаємодії між бібліотечними, архівними й музейними установами в сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі.