Про метод розв’язку дво‐ та трьохфазної транспортної задачі
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-796x.1.2018.151300Ключові слова:
проблема транспортування, нечіткі ресурси, функція приналежності, трифазні нечіткі числа, оптимізаціяАнотація
Мета дослідження – розробка методу розв'язання задач нечіткого транспорту з двома та три індексами.
Нечіткі моделі транспортних задач дозволяють формалізувати ситуацію для використання нечітких ресурсів, які слід враховувати в разі невизначеності у визначенні обсягу виробництва та споживання. У цих моделях вводиться додаткова інформація про можливі значення потреб у вигляді нечітких множин. Відповідні функції приналежності можна розглядати як спосіб наближення експертного відображення доступних неформалізованих його уявлень про реальне значення параметра, на основі якого для різних функцій приналежності призначаються різні можливі значення кожного конкретного значення параметра.
Методи дослідження – це математичне моделювання, засноване на транспортній задачі, вирішеній у мережі, яка складається з кінцевого числа вузлів та дуг між ними, це проблема лінійного програмування (LPP), якщо загальна вартість транспорту та обмеження на обсяги трафіку визначається лінійними функціями.
Наукова новизна дослідження – це вирішення проблем транспорту з проміжними точками, що зводяться до вирішення двох‐індексних та три‐індексних завдань. Наведено шляхи пошуку оптимального рішення задачі нечіткої транспорту, в якій даються ресурси у вигляді трикутних нечітких чисел.
Висновки. Запропоновано метод перетворення системи обмежень для вирішення проблем з чітким та нечітким транспортом з проміжними точками. Пропонований спосіб ілюструється на прикладі проблеми реального транспортування.Посилання
Bereznev, B.A., 2004. O polinomialnoy slozhnosti odnoy modifikatsii simpleks-metoda [On the polynomial complexity of a single modification of the simplex method]. Zhurnal vyichislitelnoy matematiki i matematicheskoy fiziki, 44 (7), pp. 1244–1260.
Bulavskiy, V.A., Zvyagina, R.A. and Yakovleva M.A., 1977. Chislennyie metodyi lineynogo programmirovaniya. Spetsialnyie zadachi [Numerical methods for linear programming. Special tasks]. Moscow: Nauka
Voloshyn, O.F. and Mashchenko, S.O., 2010. Modeli ta metody pryiniattia rishen [Models that methods accept solutions]. Kyiv: Kyiv University.
Voronin, A.A. and Mishin, S.P., 2003. Optimalnyie ierarhicheskie strukturyi. [Optimal hierarchical structures]. Moscow.
Golikov, A.I. and Evtushenko, Yu.G., 2006. Nahozhdenie normalnogo resheniya zadachi lineynogo programmirovaniya [Finding a normal solution to a linear programming problem]. Dinamika neodnorodnyih sistem, 10, pp. 104–117.
Zaichenko, Yu.P., 2006. Doslidzhennia operatsii [Doslіzhennya operations]. Kyiv: Word.
Prilutskiy, M.H. and Kartomin, A.G., 2003. Potokovyie algoritmyi raspredeleniya resursov v ierarhicheskih sistemah [Streaming algorithms for the allocation of resources in hierarchical systems]. Issledovano v Rossii, 39, pp. 444–452.
Shreyver, A., 1991. Teoriya lineynogo i tselochislennogo programmirovaniya [Theory of linear and integer programming]. Vol. 2. Moscow: World.
Yudin, D.B. and Golshteyn, E.G., 1969. Lineynoe programmirovanie [Linear programming]. Moscow: Science.
Bablu, J. and Tapan, K.R., 2005. Multi-Objective Fuzzy Linear Programming and Its Application in Transportation Model. Tamsui Oxford Journal of Mathematical Sciences, 21 (2), pp. 243–268.
Dubois, D., 1987. Linear programming with fuzzy data. In: Analysis of Fuzzy Information. Boca Raton: CRC Press. Vol. 3. Applications in Engineering and Science, pp. 241–263.
Zadeh, L.A., 1965. Fuzzy sets. Information and Control, 8, pp. 338–353.
Zimmermann, H.J., 1992. Fuzzy Set Theory and its Application. Boston: Kluwer.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Євген Івохін, Володимир Навродський, Дмитро Aпанасенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.