Когнітивні галюцинації штучного інтелекту в системі вищої освіти

Анотація

Мета дослідження полягає в комплексному аналізі когнітивних галюцинацій штучного інтелекту (ШІ), визначенні їх сутності, причин виникнення, типів прояву та оцінюванні впливу на освітній процес у закладах вищої освіти, а також в обґрунтуванні підходів до їх виявлення, мінімізації та інтеграції в освітню практику.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та узагальнення наукових джерел, систематизації підходів до класифікації галюцинацій, а також емпіричне дослідження, у межах якого збір даних здійснено через анонімне онлайн-опитування, проведене за допомогою Google Forms у березні 2026 року серед здобувачів вищої освіти.

Наукова новизна полягає в систематизації типів когнітивних галюцинацій штучного інтелекту та їх інтерпретації як системного ризику освітнього середовища, а також у розробленні класифікації галюцинацій за характером помилок і пов’язаними освітніми ризиками. Запропоновано концептуальний перехід до моделі «верифікованого навчання» як нової парадигми використання штучного інтелекту у вищій освіті із поєднанням технічних і педагогічних підходів.

Висновки. Запропонована класифікація когнітивних галюцинацій штучного інтелекту (фактичні, джерельні, контекстуальні, логіко-процедурні) ідентифікує характер помилок і пов’язані з ними ризики в освітньому процесі. Результати опитування засвідчують масове використання ШІ (85,7 %), за наявності розриву між рівнем його застосування та сформованістю навичок верифікації (27,6 %). У відповідях ШІ найчастіше фіксуються неправильні факти, вигадані джерела та логічні помилки, що вказує на комплексний характер неточностей і потребу їх перевірки. Мінімізація когнітивних галюцинацій потребує поєднання технічних і педагогічних підходів, зокрема використання технологій RAG, автоматичної верифікації джерел, методів самоперевірки моделей, а також розвитку інформаційної грамотності, фактчекінгу, критичного мислення та оцінювання процесу навчання. Здобувачі вищої освіти сприймають ШІ переважно як інструмент підвищення ефективності навчання, що свідчить про обмежене використання його освітнього потенціалу у формуванні глибинних компетентностей. Отримані результати дослідження підтверджують необхідність упровадження верифікованого навчання та формування інституційних політик відповідального використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти.