Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері

Використання онтологічного моделювання і лінгвістичного аналізу при роботі з текстами нормативних документів

2026-05-27T13:05:35+03:00

На сьогодні розробка та перевірка відповідних нормативних документів є копітким процесом, який часто виконують без використання сучасних інформаційних систем і технологій. У роботі розглянуто проблему, актуальність якої не викликає сумнівів щодо розробки підходу до формування текстів нормативної документації на основі використання онтологій та методів лінгвістичного аналізу текстів національних стандартів.

Метою статті є аналіз і дослідження проблем моделювання процесів формування документації для продукції різних галузей на основі поєднання онтологічного моделювання та лінгвістичного аналізу українських текстів відповідних стандартів.

Методами дослідження є методи систематизації підходів до процесів обробки текстів та формалізації цих процесів у вигляді відповідної онтологічної моделі, порівняльного аналізу основних алгоритмів і методів лінгвістичного аналізу українськомовних текстів.

Новизною проведеного дослідження є аналіз проблем автоматизованого розроблення та перевірки українськомовних текстів нормативних документів; розробка підходу, що ґрунтується на поєднанні онтологічного моделювання відповідної предметної області та лінгвістичного аналізу текстів і розроблення відповідної інформаційної системи, що базується на запропонованому підході.

Висновки. У роботі досліджено та визначено основні проблеми розробки та перевірки українськомовних текстів нормативних документів. Крім того, проведено аналіз і систематизацію сучасних підходів, що підтримують окремі етапи обробки текстів нормативних документів. Запропоновано підхід до обробки українськомовних текстів нормативних документів, який поєднує онтологічне моделювання відповідних предметних областей та методи лінгвістичного аналізу текстів, що надані природною мовою. Запропоновано алгоритми та методи обробки нормативних документів ДСТУ й ТУ, які ґрунтуються на адаптації наявних алгоритмів і методів до предметної області, що розглядається. Описано інформаційну систему щодо обробки (розробки та перевірки) нормативних документів ДСТУ й ТУ, яка ґрунтується на використанні онтологічних моделей відповідних предметних областей та методів лінгвістичного аналізу українськомовних текстів.

Інтеграція CRM-технологій у системі корпоративних комунікацій: тенденції та перспективи розвитку

2026-05-27T13:13:12+03:00

Мета статті – комплексний аналіз тенденцій упровадження CRM-технологій у корпоративну практику та визначення перспектив їх подальшого розвитку в умовах цифровізації інформаційного менеджменту підприємств. Особливу увагу приділено ролі CRM-систем у формуванні, підтримці й оптимізації корпоративних комунікацій, включно з документною та діловою комунікацією, які визначають ефективність взаємодії між компаніями й їхніми клієнтами, партнерами та внутрішніми підрозділами.

Методи дослідження. Методологічну основу становлять системний, порівняльний та функціонально-структурний підходи, застосування яких дало змогу виявити особливості адаптації CRM-платформ у різних сферах діяльності. Використання аналітичних і емпіричних методів забезпечило можливість всебічно оцінити вплив CRM-технологій на організацію бізнес-процесів, документообіг, канали ділової комунікації та корпоративну взаємодію.

Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає у визначенні ролі CRM-технологій як ключового інструмента підвищення якості внутрішніх і зовнішніх корпоративних комунікацій, а також в оцінці практичних кейсів інтеграції CRM-систем у структуру корпоративного управління та документообігу. У статті доведено, що впровадження CRM сприяє зростанню рівня клієнтоорієнтованості, автоматизації обміну даними, підвищенню прозорості комунікаційних процесів і формуванню єдиного інформаційного простору підприємства. Окрему увагу приділено тому, як CRM-платформи забезпечують системне управління документами та комунікаційними потоками, створюючи передумови для ефективної цифрової трансформації компаній.

Висновки. У результаті дослідження встановлено, що використання CRM-технологій істотно знижує комунікаційні бар’єри, оптимізує документообіг і підвищує ефективність взаємодії компаній з клієнтами та партнерами. CRM-платформи забезпечують структурованість ділової комунікації, скорочення часу на узгодження та опрацювання документів, підсилюючи інтегрованість бізнес-процесів. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено поєднання CRM-систем з технологіями штучного інтелекту, машинного навчання та інструментами аналітики для формування адаптивних комунікаційних стратегій, інтелектуального прогнозування поведінки клієнтів і подальшого удосконалення корпоративних інформаційних потоків.

Обґрунтування вибору інструментів для різних сфер графічного та цифрового дизайну на основі комплексного порівняльного аналізу програмних засобів

2026-05-27T12:48:27+03:00

Мета статті полягає в обґрунтуванні вибору інструментів сучасного графічного та цифрового дизайну на основі комплексного порівняльного аналізу технічних, функціональних та експлуатаційно-практичних характеристик ринково домінантних програмних засобів (ПЗ) різної спеціалізації з визначенням їх виробничої придатності, рівня інтегрованості у професійні дизайн-процеси та доцільності використання для завдань растрової і векторної графіки, переддрукарської підготовки та макетування, UI- / UX-проєктування, 3D-моделювання, моушн-графіки та відеокомпозиції.

Методи дослідження. Структурований методичний підхід дослідження охоплює структурно-функціональний аналіз, компаративістський підхід та контент-аналіз офіційної технічної документації ПЗ. У статті здійснено систематизацію ПЗ за класифікаційними ознаками їх функціонального призначення, а також за критеріями підтримки професійних кольорових стандартів, наявності ШІ-функцій, хмарних сервісів і міжпрограмних інтеграцій. Для забезпечення об’єктивності порівнянь застосовано стандартизовані таблиці характеристик, структуровані на технічний і практичний блоки. На основі ключових параметрів запропоновано два інтегральні індекси: виробничої придатності – Production Index (PI) та інтегрованості – Connectedness Index (CI), які забезпечують можливість узагальненого міжкласового порівняння ПЗ.

Наукова новизна полягає у формуванні структурованого методичного підходу до аналізу й обґрунтованого вибору інструментів графічного та цифрового дизайну, що поєднує технічні, функціональні й інтеграційні характеристики ПЗ в єдину систему порівняння. Запропоновано структуровані таблиці технічних і практичних параметрів, а також два інтегральні індекси – Production Index та Connectedness Index, які дають змогу здійснювати міжкласове порівняння інструментів різної спеціалізації. Такий підхід формує науково обґрунтовану основу для подальших досліджень у галузі цифрового дизайну й оцінювання професійних ПЗ.

Висновки. У результаті дослідження сформовано універсальний інструментарій для обґрунтованого вибору ПЗ відповідно до специфіки професійних завдань графічного та цифрового дизайну. Запропонований структурований методичний підхід дає змогу дизайнерам удосконалити процес ухвалення рішень щодо вибору ПЗ для різних сфер графічного і цифрового дизайну. Результати дослідження можуть слугувати аналітичною основою для оновлення професійних стандартів, удосконалення дизайн-процесів у креативних індустріях та формування вимог до інструментів у виробничих середовищах.

Отримані результати впроваджено в освітній процес підготовки здобувачів вищої освіти спеціальностей В2 «Дизайн. Графічний дизайн», В2 «Графічний дизайн і фешн індустрія».

Трансформація когнітивного образу міста в інформаційному просторі TikTokу (на прикладі м. Заліщиків)

2026-05-27T12:58:18+03:00

Мета статті – теоретичне обґрунтування та практичний аналіз соціокомунікаційних механізмів, за допомогою яких платформа «Тікток» трансформує когнітивний образ малого міста, руйнуючи застарілі стереотипи та формуючи нові суспільні уявлення.

Методи дослідження. Стаття базується на поєднанні теоретичних та емпіричних методів. Теоретичні методи охоплюють аналіз і синтез наукової літератури з теорії масової комунікації, медіатизації та мережевого суспільства (праці В. Різуна, Г. Почепцова, М. Кастельса, Ф. Кротца тощо). Емпіричні методи: якісний контент-аналіз короткоформатного відеоконтенту в тіктоці (панорамні зйомки дронами, відео лідерів думок – М. Узола та О. Манько, користувацький контент з хештегами #Заліщики, #ДністровськийКаньйон, #ПодільськаРів’єра); порівняльний аналіз традиційних медіа («Колос», TV-4) та цифрових платформ, а також метод кейс-стаді на прикладі трансформації когнітивного образу м. Заліщиків.

Наукова новизна обумовлена тим, що в українській науці бракує системних досліджень ролі тіктоку як чинника руйнування стереотипів про малі міста та формування нового медіаобразу в умовах цифровізації. У статті вперше систематично проаналізовано інструментарій вищенаведеної соціальної мережі як механізму трансформації суспільної рецепції міських територій на прикладі м. Заліщиків Тернопільської області: деконструкцію аграрно-провінційного стереотипу та конструювання нового наративу «Подільська Рів’єра» («українська Рів’єра»). Розглянуто специфіку коротких відеоформатів, механізми емоційного залучення аудиторії, автентичність користувацького контенту, алгоритми рекомендацій, ефект занурення та роль блогерів як медіаторів сприйняття.

Висновки. У процесі дослідження доведено, що якісний тікток-контент ефективно нівелює застарілі соціокультурні стереотипи, заміщуючи раціональну аргументацію емоційним сприйняттям через аудіовізуальні ефекти, трендові алгоритми та високу довіру до користувацького контенту. Він оживляє інформаційний простір міста, привертає увагу туристів і сприяє розвитку локального бізнесу та якості життя території.

Отже, тікток є потужним інструментом впливу на когнітивний образ міста: руйнує стійкі негативні стереотипи, естетизує міський і природний простір, підкреслює унікальність локації та сприяє перспективному розвитку територій. Короткі відео в тіктоці викликають інтерес до малих міст України, піднімають туристичний та патріотичний дух, сприяють популяризації національної природної та культурної спадщини в цифровому просторі. Отримані результати можна використовувати для розроблення стратегій комунікації територіальних громад, геобрендингу та медіапромоції з метою ревіталізації малих міст України.

Деякі аспекти інформатизації та інтелектуалізації у сфері логістики

2026-05-27T11:24:55+03:00

Під час інформатизації суспільства зростає потреба в забезпеченні швидкої, зручної та адекватної інформаційної підтримки пересічних користувачів відповідних інформаційних систем (наприклад, систем у сфері логістики), а також в організації сучасного електронного документообігу й формування відповідних управлінських рішень (наприклад, щодо рекламної чи маркетингової діяльності підприємства).

Метою статті є дослідження та аналіз різноманітних аспектів інформатизації та інтелектуалізації у сфері логістики, а також тенденцій інформаційного забезпечення процесів у цій сфері.

Методами дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи, такі як аналіз предметної області дослідження, класифікація, систематизація та контент-аналіз документів, що підтримують інформатизацію та інтелектуалізацію логістичних процесів й операцій, анкетування та інтерв’ю різних категорій користувачів для визначення їхніх інформаційних потреб і вподобань.

Новизною проведеного дослідження є визначення і аналіз деяких аспектів інформатизації та інтелектуалізації у сфері логістики, підтримки відповідного електронного документообігу, визначення сучасних тенденцій цифровізації логістики.

Висновки. Виконано аналіз сфери логістики. Визначено основні проблеми інформатизації та інтелектуалізації цієї сфери, такі як необхідність системного підходу до впровадження технологій, систем, інструментарію інформатизації та інтелектуалізації логістики; моделювання інформаційної підтримки різних категорій користувачів, використовуючи опитування, інтерв’ю, контент-аналіз запитів користувачів для визначення їхніх потреб і вподобань; розроблення програмних рішень для інформатизації та інтелектуалізації електронного документообігу, маркетингової та рекламної діяльності. Визначено основні процеси інформатизації та інтелектуалізації у сфері логістики (наприклад, електронний документообіг, обробка Big Data, інформаційна взаємодія з користувачами транспортних послуг тощо). Виявлено основні тенденції розвитку та впровадження технологій і систем інформатизації та інтелектуалізації в логістику.

Функціональна класифікація SaaS-рішень для автоматизації документознавчих процесів у центрах культурних послуг

2026-05-27T11:35:33+03:00

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні доцільності впровадження SaaS-моделей у документаційне забезпечення діяльності центрів культурних послуг (ЦКП) та в розробці функціональної класифікації хмарних рішень для автоматизації їхньої діяльності.

Методи дослідження. Застосовано комплекс методів системного, функціонального та порівняльного аналізу, що дало змогу обґрунтувати перехід ЦКП на хмарну модель SaaS як оптимальний шлях цифрової модернізації.

Наукова новизна роботи полягає в розробці трирівневої класифікації SaaS-інструментів, яка адаптує можливості хмарних сервісів під специфіку мультифункціонального документообігу ЦКП.

Висновки. Установлено, що інтеграція адміністративного, профільного та архівного модулів через API-інтерфейси уможливлює реалізацію концепції «введення даних один раз», що кардинально підвищує достовірність інформації та елімінує дублювання операцій у документних потоках. Звернено увагу на високу економічну ефективність моделі операційних витрат, яка забезпечує економію понад 85 % стартових інвестицій порівняно з локальною інфраструктурою. Запропонований алгоритм упровадження, що охоплює етапи від аудиту процесів до нормативного закріплення нових регламентів, дає змогу ЦКП сформувати стійку цифрову екосистему, здатну забезпечити цілісність інституційної пам’яті та юридичну значущість сучасного документообігу в умовах обмежених ресурсів громад.

Електронна ідентифікація та цифрова документація: європейський досвід і виклики кібербезпеки

2026-05-27T11:44:17+03:00

Мета статті – зробити комплексний аналіз сучасних процесів цифровізації державного управління в Україні, зокрема у сфері електронної ідентифікації та цифрової документації, у контексті розвитку цифрового уряду, упровадження міжнародних стандартів eIDAS та інтеграції українських систем з європейськими практиками. Визначити роль електронної ідентифікації у забезпеченні доступності державних послуг, соціальної мобільності громадян та цифрової довіри. Оцінити основні ризики кібербезпеки, пов’язані з функціонуванням цифрових державних сервісів, та їх вплив на стабільність і безпеку суспільства. Проаналізувати перспективи подальшої інтеграції українських цифрових систем у європейський і глобальний цифровий простір.

Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонаукових методів: аналітичний метод – для узагальнення нормативно-правових актів та наукових джерел щодо електронної ідентифікації та цифрової документації; порівняльний метод – у ході зіставлення українського та європейського досвіду впровадження систем eID; системний підхід – під час розгляду цифровізації державного управління як багатовимірного процесу, що охоплює технологічні, правові та соціальні аспекти; оглядово-описовий метод – для фіксації сучасних практик, інцидентів і досліджень у сфері цифрової ідентифікації та державних електронних сервісів; структурно-функціональний аналіз – для визначення ключових інструментів, ризиків і викликів кібербезпеки в цифровій державній екосистемі.

Наукова новизна. Стаття є системним оглядом сучасних практик електронної ідентифікації та цифрової документації в Україні, поєднує аналіз державних стратегій, нормативно-правових актів, міжнародних стандартів eIDAS та європейських практик цифрового урядування, що дає змогу визначити ключові виклики, ризики кібербезпеки й перспективи інтеграції українських цифрових систем у європейський та глобальний цифровий простір.

Висновки. Цифрова трансформація державного управління підкреслює роль електронної ідентифікації та цифрової документації як фундаменту цифрового суспільства, забезпечуючи підтвердження особи, правомірність документообігу та довіру між громадянами, державою і бізнесом. Досвід ЄС показав, що ефективні системи залежать від цифрової інфраструктури, нормативно-правової гармонізації та цифрової грамотності населення, а приклад Естонії підтверджує потенціал eID для розвитку цифрової державності. В Україні платформа «Дія», BankID НБУ та кваліфіковані підписи формують довіру до цифрових сервісів і поступово інтегруються з європейськими стандартами, але зберігаються ризики: централізація реєстрів, можливість витоку даних, соціальний інжиніринг, залежність від ІТ‑інфраструктури та вразливості програмного забезпечення, що особливо критично в умовах війни.

Цілком можливо, що протягом наступних 3–5 років масштабне впровадження мобільних рішень eID та інтеграція з European Digital Identity Wallet підвищать цифрову доступність державних сервісів, а розвиток кіберзахисту й цифрової грамотності населення мінімізує ризики витоку даних і шахрайства. За умови гармонізації українських стандартів із європейськими та розвитку резервної інфраструктури понад 80 % громадян зможуть користуватися електронними державними сервісами до 2030 року, що сприятиме формуванню стабільної цифрової довіри.

Отже, подальший розвиток eID в Україні потребує одночасного посилення нормативного регулювання, кіберзахисту, резервування ІТ‑інфраструктури та інтеграції з європейськими стандартами, що забезпечить надійність цифрових сервісів і підвищить цифрову стійкість держави.

Інтеграція інструментів штучного інтелекту в систему контент-комунікацій організації

2026-05-27T11:53:50+03:00

Мета статті – дослідити сучасні контент-комунікації організації, вивчити функціональні можливості інструментів штучного інтелекту та виокремити особливості їх використання для генерування різних форматів контенту в системі контент-комунікацій організації.

Методи дослідження. Використано такі наукові методи, як аналіз та синтез (окреслення використання різних видів контент-комунікації в професійному середовищі); абстрагування (визначення найважливіших ознак предмета дослідження); узагальнення (уточнення поняття «контент-комунікація», виокремлення особливостей інструментів ШІ для генерації різних видів контенту); порівняння (зіставлення видів контенту); кейс-метод аналізу інформації (аналіз кейсів застосування ШІ-інструментів у генеруванні професійного контенту), описовий метод.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні основних складників контент-комунікації, обґрунтуванні імплементації контент-комунікацій у процеси інформаційно-комунікаційної взаємодії організації, виокремленні практичних засад для оптимізації контент-комунікацій організації через інтеграцію інструментів ШІ в процеси створення контенту та персоналізації взаємодії з користувачами.

Висновки. У результаті проведеного дослідження розглянуто основні компоненти контент-комунікацій, які дають змогу оптимізувати процес створення та поширення контенту відповідно до потреб аудиторії в умовах цифрового середовища. На основі проведеного аналізу сформульовано визначення «контент-комунікації», яке відображає її комплексний характер і роль у сучасних цифрових комунікаціях. Акцентовано, що контент-комунікація є невід’ємним складником бізнес-середовища сучасної організації. Її розглянуто як важливий бізнес-компонент, який забезпечує належну взаємодію між організаціями та їхньою аудиторією. Обґрунтовано, що важливим аспектом є використання різноманітних інструментів контент-аналізу, таких як Google Analytics, Hootsuite тощо, які дають змогу здійснювати аналіз та оцінку ефективності контенту на різних платформах.

Розглянуто використання та функціональні особливості інструментів ШІ у формуванні та поширенні професійного контенту. Резюмовано, що інтеграція ШІ в контент-системи трансформує процеси обробки й управління контентом, відкриваючи нові перспективи для автоматизації, персоналізації та адаптації даних. Проведений аналіз практичного досвіду використання інструментів ШІ у формуванні різноманітних типів і форматів контенту у діяльності компаній Cher17, SOVA та Sephora підтверджує його потенціал у підвищенні ефективності й точності комунікаційних стратегій.

Отже, технології ШІ змінюють підходи до взаємодії з цільовою аудиторією, створюючи нові можливості для контент-комунікації. Велика кількість сервісів ШІ, які задовольняють різні запити користувачів, дає змогу значно покращити взаємодію в інтернеті, соціальних мережах і професійному середовищі організації. Інтеграція інструментів ШІ в процеси створення контенту у різних форматах (генерація текстів, зображень, відео, музики й інших видів контенту) демонструє широкий потенціал їх реалізації в різних сферах.

Технології формування іміджу бібліотеки у молодіжному середовищі: сучасні тренди та перспективи

2026-05-27T12:02:11+03:00

Мета статті полягає у виявленні ефективних технологій, спрямованих на створення привабливого образу бібліотеки для молодого покоління.

Методи дослідження. У статті використано системний підхід, застосовано порівняльний метод для здійснення аналізу зарубіжного й українського досвіду роботи публічних бібліотек, а також метод контент-аналізу з метою визначення особливостей сучасної бібліотечної практики.

Наукова новизна. Виявлено сучасні тренди у формуванні іміджу закордонних та українських бібліотек серед молоді, з’ясовано основні тенденції в їхній діяльності та цифрові технології, використання яких у бібліотечній практиці відповідає інтересам, потребам та очікуванням молодіжної аудиторії.

Висновки. Дослідження показує, що успішне формування іміджу бібліотеки в молодіжному середовищі вимагає поєднання традиційних бібліотечних послуг з упровадженням інноваційних технологій. Ключовими трендами у сфері формування іміджу бібліотек у молодіжному середовищі є активне застосування соціальних мереж та інших цифрових платформ, упровадження технологій віртуальної та доповненої реальності, чатботів, використання штучного інтелекту, гейміфікації бібліотечних послуг, а також створення у книгозбірнях коворкінгу й творчих просторів. Перспективні напрями розвитку публічних бібліотек охоплюють формування чіткої іміджевої стратегії, активізацію творчої й освітньої діяльності, застосування регулярного моніторингу іміджу через опитування та аналіз активності користувачів у цифровому середовищі. Акцентовано, що бібліотека має не тільки задовольняти інформаційні потреби, а й адаптувати свої послуги до особливостей комунікації та поведінки молодого покоління, створюючи завдяки цьому сучасний імідж.

Платформа Threads у системі цифрових комунікацій українських компаній: можливості та ризики

2026-05-27T12:41:34+03:00

У статті проаналізовано соціальну мережу Threads як один із сучасних інструментів цифрових PR-комунікацій українських компаній. Особливу увагу приділено її можливостям та потенційним ризикам використання в практиці зв’язків з громадськістю. Метою роботи є оцінка комунікаційного потенціалу Threads у контексті реалізації PR-стратегій українських компаній.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на поєднанні кількох методів. Здійснено огляд наукових публікацій, проведено контент-аналіз дописів брендів, а також кількісно проаналізовано показники активності та взаємодії аудиторії. Додатково застосовано порівняльний аналіз комунікаційних підходів українських компаній на платформі Threads. Для емпіричної частини відібрано десять брендів, таких як АТБ, Сільпо, Rozetka, ПриватБанк, Monobank, Нова пошта, Укрпошта, Укрзалізниця, ДТЕК та Енергоатом. Активність акаунтів досліджено за період січня-лютого 2026 року. Кількісні показники зафіксовано станом на 1 березня, тоді як контент-аналіз публікацій проведено 1–4 березня 2026 року. Для оцінки ефективності комунікації враховано середні показники взаємодії аудиторії (уподобайки, коментарі, репости та згадування) у межах десяти останніх дописів кожного бренду. Варто зауважити, що результати відображають стан використання платформи в зазначений часовий проміжок, що становить певне дослідницьке обмеження.

Наукова новизна дослідження полягає в комплексному вивченні використання Threads у системі цифрових PR-комунікацій українських компаній. У межах дослідження вперше проаналізовано активність українських брендів на цій платформі, зокрема частоту публікацій, тематичні характеристики контенту та показники взаємодії аудиторії. Отримані результати дали змогу окреслити як комунікаційні можливості платформи, так і ризики її використання в цифровій PR-діяльності.

Висновки. Threads поступово інтегрується до комунікаційних стратегій українських компаній і використовується як додатковий канал цифрового PR. Виявлено зв’язок між частотою публікацій та масштабом аудиторії брендів на платформі. Контент брендів поєднує інформаційні, репутаційні й соціально орієнтовані повідомлення, тоді як рівень взаємодії значною мірою визначається здатністю компаній створювати популярний і резонансний контент. Водночас швидкість поширення інформації та залежність показників взаємодії від вірусних публікацій можуть створювати додаткові репутаційні ризики для компаній.

Бібліотека як інституція цифрової пам’яті: напрями та практики

2026-05-27T10:29:01+03:00

Мета статті – розкрити роль бібліотеки як інституції цифрової пам’яті, охарактеризувати основні напрями і практики її діяльності на основі порівняльного аналізу міжнародного та вітчизняного досвіду, а також систематизувати ці напрями у вигляді циклічної функціональної системи.

Методи дослідження. Застосовано порівняльний аналіз міжнародних та українських бібліотечних практик, системний підхід до вивчення функцій цифрового збереження, а також метод кейс-стаді на матеріалі досвіду Бібліотеки Конгресу США, Британської бібліотеки, Europeana, DPLA та українських бібліотек в умовах збройного конфлікту.

Наукова новизна полягає у виокремленні та системній характеристиці чотирьох взаємопов’язаних напрямів діяльності бібліотеки як інституції цифрової пам’яті, а саме: формування цифрових колекцій, організація та метадатування, довготривале збереження та забезпечення відкритого доступу. Їх розглянуто як єдину циклічну систему, а не ізольовані функції. Додатково запропоновано типологію трьох організаційних моделей цифрового збереження – державної, мережевої та адаптивної.

Висновки. Цифровізація культурного середовища докорінно трансформує місію бібліотеки: з інституції зберігання вона перетворюється на активного áктора формування культурної пам’яті, що забезпечує повний цикл управління цифровою спадщиною – від цілеспрямованого відбору до суспільної трансляції. Ефективність цього циклу визначається узгодженістю всіх його складників: оцифрований, але не описаний ресурс залишається недоступним; збережений, але закритий – не виконує культурної функції. Досвід українських бібліотек після 2022 року переконливо засвідчує, що цифрове збереження є питанням не тільки фахового чи технологічного характеру, а й культурного суверенітету і що адаптивна модель, побудована на засадах міжнародної солідарності та децентралізації, здатна суттєво підсилити державну інфраструктуру збереження.

Веборієнтована система тестування знань студентів: онтологічний підхід

2026-05-27T10:58:25+03:00

На сьогодні розширюється сфера застосування навчальних платформ, тому дослідження та аналіз наявних програмних рішень щодо забезпечення процесів навчання, зокрема процесу тестування знань студентів, є актуальними і обумовлюють формування нового підходу, а саме онтологічного, до розробки сучасних веборієнтованих систем, що забезпечують інформатизацію та інтелектуалізацію освітнього процесу в цілому та процесу тестування зокрема.

Метою статті є дослідження та аналіз сучасних програмних засобів (систем, платформ), призначених для забезпечення процесів навчання, зокрема тестування, формування відповідного онтологічного підходу до інтелектуалізації цих процесів та розробки на його основі системи тестування знань студентів.

Методами дослідження є методи системного підходу та порівняльного аналізу основних програмних рішень предметної області (система тестування знань студентів). У статті розглянуто онтологічний підхід до розробки веборієнтованої системи тестування знань студентів.

Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних методів і програмних рішень (систем, платформ) навчання та тестування знань студентів, формування онтологічного підходу до інтелектуалізації процесу тестування та розробки відповідної веборієнтованої системи.

Висновки. Проведене дослідження спрямоване на підвищення ефективності процесу тестування. Аналіз сучасних навчальних платформ та запропонований онтологічний підхід покладено в основу розробки відповідної веборієнтованої системи тестування знань студентів. У роботі проведено аналіз визначеної предметної області, аналіз сучасних навчальних платформ; запропоновано онтологічний підхід до тестування знань студентів та його програмної реалізації; проаналізовано основні методи генерації номерів тестових питань, що надають студентам для перевірки їхніх знань; розроблено веборієнтовану систему тестування знань студентів, яка сприяє, зокрема, автоматизації процесу тестування знань студентів, зменшенню рівня навантаження на викладачів через генерацію тестових завдань, підвищенню рівня якості навчання студентів, підтримці простого та комфортного користувальницького інтерфейсу та вирішенню можливих конфліктних ситуацій.

Когнітивні галюцинації штучного інтелекту в системі вищої освіти

2026-05-27T11:13:40+03:00

Мета дослідження полягає в комплексному аналізі когнітивних галюцинацій штучного інтелекту (ШІ), визначенні їх сутності, причин виникнення, типів прояву та оцінюванні впливу на освітній процес у закладах вищої освіти, а також в обґрунтуванні підходів до їх виявлення, мінімізації та інтеграції в освітню практику.

Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та узагальнення наукових джерел, систематизації підходів до класифікації галюцинацій, а також емпіричне дослідження, у межах якого збір даних здійснено через анонімне онлайн-опитування, проведене за допомогою Google Forms у березні 2026 року серед здобувачів вищої освіти.

Наукова новизна полягає в систематизації типів когнітивних галюцинацій штучного інтелекту та їх інтерпретації як системного ризику освітнього середовища, а також у розробленні класифікації галюцинацій за характером помилок і пов’язаними освітніми ризиками. Запропоновано концептуальний перехід до моделі «верифікованого навчання» як нової парадигми використання штучного інтелекту у вищій освіті із поєднанням технічних і педагогічних підходів.

Висновки. Запропонована класифікація когнітивних галюцинацій штучного інтелекту (фактичні, джерельні, контекстуальні, логіко-процедурні) ідентифікує характер помилок і пов’язані з ними ризики в освітньому процесі. Результати опитування засвідчують масове використання ШІ (85,7 %), за наявності розриву між рівнем його застосування та сформованістю навичок верифікації (27,6 %). У відповідях ШІ найчастіше фіксуються неправильні факти, вигадані джерела та логічні помилки, що вказує на комплексний характер неточностей і потребу їх перевірки. Мінімізація когнітивних галюцинацій потребує поєднання технічних і педагогічних підходів, зокрема використання технологій RAG, автоматичної верифікації джерел, методів самоперевірки моделей, а також розвитку інформаційної грамотності, фактчекінгу, критичного мислення та оцінювання процесу навчання. Здобувачі вищої освіти сприймають ШІ переважно як інструмент підвищення ефективності навчання, що свідчить про обмежене використання його освітнього потенціалу у формуванні глибинних компетентностей. Отримані результати дослідження підтверджують необхідність упровадження верифікованого навчання та формування інституційних політик відповідального використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти.