Модель цифрової компетенції студентів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-796x.1.2018.147208

Ключові слова:

цифрові компетенції, постіндустріальна освіта, інформаційне суспільство, цифрова грамотність, медіаграмотність, інформаційна грамотність, ІКТ‐грамотність, цифрові стипендії, вимірювання цифрової компетенції, модель цифрової компетенції

Анотація

Метою статті є аналіз таких понять як «цифрова грамотність», «цифрові компетентності», «цифрове споживання», «оцифрування суспільства», що дозволить визначити роль і місце сучасних університетів в процесах становлення нової концепції вищої освіти в статті аналізуються передумови, які стали вирішальними факторами для всебічного впровадження цифрової грамотності в навчальний процес університетів, розглядаються питання, пов'язані з цифровими компетенціями студентів і організацією вищої освіти в постіндустріальному суспільстві, розглядається роль цифрового освіти в процессах трансформації економіки країни і формування єдиного цифрового простору, визначаються цілі та завдання університетів при реформуванні вищої освіти, пропонується модель оцінки цифрової компетенції студентів.

Методи дослідження: аналіз (поділ загальної концепції «цифрової компетентності» на складові елементи), синтез (об'єднання розділених і досліджених частин), індукція (узагальнений розгляд цифрових технологій і цифрових компетенцій), дедукція (перехід від загального сприйняття цифрових технологій і цифрових компетенцій до визначення властивостей і характеристик індивідуальних компетенцій і навичок), абстракція (визначення особливостей, властивих цифровим компетенціям), конкретизація (вивчення особливостей окремих цифрових компетентностей).

Науковою новизною статті є модель цифрової грамотності студентів, розроблена на основі пірамідальної моделі з урахуванням концепції цифрової компетенції. Ця модель заснована на високому рівні розуміння та узагальнення цифрових навичок студентів. Метою використання запропонованої моделі є визначення всіх сфер знань, вмінь та навичок, які слід розглянути для формування та оцінювання цифрової компетенції. Запропонована модель є достатньо гнучкою і може бути адаптована до різних цільових груп студентів та цифрових користувачів.

Основними висновками дослідження можна вважати:

1. Впровадження цифрових технологій у вищу освіту для підвищення рівня цифрової грамотності є нагальною вимогою часу.

2. Метою впровадження цифрових технологій у вищу освіту є підготовка висококваліфікованих фахівців для роботи в постіндустріальному суспільстві.

3. Сучасне життя вимагає впровадження цифрових технологій у абсолютно всіх сферах людської діяльності.

4. Сучасні засоби освіти покращать умови рентабельності навчання у всіх навчальних закладах.

5. Швидкість нових знань вимагає від будь‐якої людини постійного підвищення рівня власної цифрової освіти.

Біографії авторів

Iryna Borodkina, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат технічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук

Heorhii Borodkin, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Старший викладач кафедри комп’ютерних наук

Посилання

Europe 2020 strategy, 2015. European Commission. Available at: https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/economic-and-fiscal-policy-coordination/eu-economic-governance-monitoring-prevention-correction/european-semester/framework/europe-2020-strategy_en [Accessed 25 May 2018].

Executive Summary: The Future of Jobs. 2016. Available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_FOJ_Executive_Summary_Jobs.pdf [Accessed 25 May 2018].

Groysman, V., and Ottinger, G., 2016. Tsifrovoe Soobschestvo: Ukraina i ES gotovyat sovmestnyiy proekt v sfere tsifrovogo ryinka [Digital Community: Ukraine and the EU are preparing a joint project in the digital market]. Available at: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2016/06/29/7051397/ [Accessed 20 May 2018].

Ilomäki, L., Kantosalo, A. and Lakkala, M., 2008. What is digital competence? Available at: http://linked-project.wikispaces.com/file/view/Digital_ competence_LONG+12.10.2010.docx [Accessed 25 May 2018].

Inchhonskaya deklaratsiya Obrazovanie-2030: obespechenie vseobschego inklyuzivnogo i spravedlivogo kachestvennogo obrazovaniya i obucheniya na protyazhenii vsey zhizni [Incheon Declaration Education 2030: ensuring inclusive and equitable quality education and lifelong learning for all], 2016. Available at: http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002331/233137r.pdf [Accessed 20 May 2018].

Lindmark, S., 2008. Web 2.0. Techno-economic analysis and assessment of EU position. Seville: European Commission.

Novikov, A.M., 2008. Postindustrialnoe obrazovanie [Postindustrial education]. Moskow: Egves.

Quick guide – Developing students’ digital literac, 2010. Available at: https://digitalcapability.jiscinvolve.org/wp/files/2014/09/JISC_REPORT_Digital_Literacies_280714_PRINT.pdf [Accessed 25 May 2018].

Tsyfrova adzhenda Ukrainy – 2020 (Tsyfrovyi poriadok dennyi – 2020). Kontseptualni zasady. Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty "tsyfrovizatsii" Ukrainy do 2020 roku [Tsyfrova adzhenda Ukrainy – 2020 (Tsyfrovyi poriadok dennyi – 2020). Kontseptualni zasady. Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty "tsyfrovizatsii" Ukrainy do 2020 roku], 2016. Available at: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf [Accessed 25 May 2018].

Zakharchenko, V.M., Kalashnikova, S.A., Luhovyi, V.I., Stavytskyi, A.V., Rashkevych, Yu.M. and Talanova, Zh.V. Natsionalnyi osvitnii hlosarii: vyshcha osvita [National Educational Glossary: Higher Education]. 2nd ed. Kyiv: Pleiady.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-29

Як цитувати

Borodkina, I., & Borodkin, H. (2018). Модель цифрової компетенції студентів. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, (1), 27–41. https://doi.org/10.31866/2617-796x.1.2018.147208

Номер

Розділ

ІТ-технології в освіті, мистецтві та культурі